У квітні 2026 року антикорупційна система України зіткнулася з новим викликом. Справи голови АМКУ Кириленка у ВАКС, а також низка інших гучних проваджень, можуть бути розглянуті заново через перехід суддів до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Це не просто технічна затримка — це системний ризик, коли обвинувачені в корупції посадовці виграють час, а суспільство втрачає довіру до правосуддя.
Стаття розбирає деталі справи Павла Кириленка, причини «нового кола» та наслідки для всієї антикорупційної вертикалі.
Хто такий Павло Кириленко і чому його справи в центрі уваги
Павло Кириленко — колишній голова Донецької обласної військової адміністрації, а з 2023 року — керівник Антимонопольного комітету України (АМКУ). Цей орган відповідає за захист конкуренції, контроль за зловживаннями монополій та державними закупівлями. Саме тому справи голови АМКУ Кириленка у ВАКС мають не лише юридичне, а й політичне значення.
За даними розслідування журналістів «Схем» (Радіо Свобода), родина Кириленка володіє елітною нерухомістю, автомобілями та коштами, які не відповідали офіційним доходам. У статті на zn.ua детально описано, як обвинувачення стосуються незаконного збагачення на суму понад 72 мільйони гривень та подання недостовірних відомостей у деклараціях за 2020–2023 роки.
Обвинувачення НАБУ та САП: від підозри до суду
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) розпочали розслідування ще у березні 2024 року. У серпні 2024-го Павлу Кириленку повідомили про підозру за ст. 368-5 (незаконне збагачення) та ч. 2 ст. 366-2 КК України (недостовірне декларування). Згодом суму збагачення уточнили до 72,1 млн грн.
Дружину Аллу Кириленко обвинувачують у пособництві. Обвинувальний акт надійшов до ВАКС у липні 2025 року, а розгляд по суті розпочався в листопаді 2025-го. У матеріалі Суспільного зазначається, що до справи додали нову підозру щодо недекларування майна в червні 2025 року.
Під час розгляду в суді Кириленко стверджував, що десятки мільйонів гривень — це подарунки від родичів, які нібито заробили їх продажем малини на базарі. Такі пояснення викликали скепсис у суспільстві та журналістів.
Чому справи голови АМКУ Кириленка у ВАКС йдуть по новому колу
Головна причина — кадрові зміни в самому ВАКС. Двоє суддів, які ведуть справу Кириленка, — Наталія Мовчан і Катерина Сікора — перейшли до Апеляційної палати ВАКС за результатами конкурсу. Замість них призначать нових суддів, що автоматично означає повернення провадження на початок етапу дослідження доказів.
Як пояснює юрист ГО «Центр протидії корупції» Роман Вербовський у публікації zn.ua, це не поодинокий випадок. Троє суддів першої інстанції ВАКС «підвищилися» до апеляції, і ще кілька резонансних справ опинилися в аналогічній ситуації. Судді мають лише кілька місяців, щоб завершити розгляд, але обсяг доказів у справі Кириленка величезний.
Запобіжні заходи та позиція президента Зеленського
Попри обвинувачення, Павло Кириленко досі обіймає посаду голови АМКУ. Президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що не може звільнити посадовця без рішення суду. У вересні 2025 року глава держави коментував це в інтерв’ю, посилаючись саме на відсутність вироку.
ВАКС неодноразово розглядав клопотання про відсторонення Кириленка від посади, але відмовляв. Запобіжний захід змінювався: від тримання під вартою з альтернативою застави 30 млн грн до зменшення до 20 млн грн. У лютому 2026 року суд навіть повернув 5 мільйонів гривень застави, внесеної ТОВ «Керамет», залишивши лише обов’язки з’являтися за викликом і не виїжджати за кордон. Про це детально повідомляє Суспільне.
Така ситуація створює парадокс: обвинувачений у корупції на мільйони продовжує керувати ключовим економічним органом держави.
Інші резонансні справи, які також ризикують «новим колом»
Зміна суддів торкнеться не лише Кириленка. За інформацією джерел, аналогічні ризики несуть провадження щодо високопосадовців, де доказова база вже досліджена частково. Це системна проблема ВАКС: конкурс на підвищення суддів, проведений у січні-лютому 2026 року, призвів до масових переходів.
Експерти Центру протидії корупції попереджають: якщо тенденція збережеться, обвинувачені отримуватимуть «безкоштовні» пів року-рік відтягування вироків через процесуальні підстави.
Наслідки для антикорупційної системи України
Повернення справ по новому колу підриває ефективність ВАКС — суду, створеного саме для швидкого та неупередженого розгляду корупційних злочинів топ-посадовців. Громадськість бачить, як навіть після завершення слідства НАБУ та САП процес може затягнутися на роки.
Крім того, справи голови АМКУ Кириленка у ВАКС стають тестом для Вищої ради правосуддя та президента: чи призначать нових суддів швидко та чи не виникне конфлікт інтересів під час кар’єрного просування суддів, які ведуть сенситивні справи.
Антимонопольна політика країни також страждає. АМКУ під керівництвом обвинуваченого посадовця продовжує приймати рішення щодо великих ринків — від енергетики до фармацевтики. Це створює ризики для економічної конкуренції та інвестиційного клімату.
Висновки: чи зможе ВАКС уникнути «нового кола»?
Справи голови АМКУ Кириленка у ВАКС — це не лише персональна історія одного посадовця. Це дзеркало, яке відображає вразливість усієї антикорупційної вертикалі. Перехід суддів до апеляції — законний процес, але його наслідки потребують негайного реагування законодавця.
Експерти пропонують внести зміни до процесуального кодексу, щоб у разі зміни складу суду не повертати справу повністю, а продовжувати з моменту зупинення. Поки цього не зроблено, обвинувачені в корупції отримуватимуть додатковий час.
Суспільство очікує не лише швидких призначень нових суддів, а й реальних вироків. До того часу Павло Кириленко АМКУ залишатиметься символом того, як бюрократичні процедури можуть гальмувати боротьбу з корупцією на найвищому рівні.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”