У березні 2026 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення, яке може суттєво прискорити розгляд гучної корупційної справи проти суддів Львівщини. За клопотанням детектива Національного антикорупційного бюро (НАБУ) суд встановив для трьох підозрюваних чіткий строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування — до 15 липня 2026 року. Після цієї дати захист вважатиметься таким, що повністю реалізував своє право на доступ до матеріалів.
Це рішення стало логічним кроком після завершення слідства у листопаді 2025 року. Детективи відкрили підозрюваним і адвокатам речові докази (мобільні телефони, гроші), 36 томів провадження (з яких лише 21 том містить безпосередні докази) та 150 матеріальних носіїв інформації обсягом близько 7,8 ТБ — переважно відеозаписи обшуків і копії мобільних телефонів.
Захисники заперечували звинувачення у зволіканні. Один з адвокатів посилався на те, що долучився до справи лише місяць тому. Проте ВАКС врахував масштаб матеріалів і поставив жорсткий дедлайн. Після 15 липня Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) зможе скерувати обвинувальний акт до суду.
Хто під підозрою: ексголови судів і мільйон за «потрібні» рішення
У центрі скандалу — високопосадовці господарських судів Львівщини:
- Василь Артимович — ексголова Господарського суду Львівської області;
- Михайло Юркевич — ще один ексголова цього суду;
- Ірина Малех — суддя Львівського апеляційного господарського суду.
Окремо Борис Плотніцький, ексголова Західного апеляційного господарського суду, у грудні 2025 року уклав угоду про визнання винуватості зі слідством. Умови угоди засекретили, хоча ВАКС її затвердив.
За версією НАБУ та САП, судді запропонували співвласнику мережі медичних лабораторій «Ескулаб» ухвалити «потрібні» рішення в апеляційному господарському суді за 1 мільйон доларів. Частина хабара — 75 тисяч доларів — була задокументована під час передачі.
У жовтні 2025 року Вища рада правосуддя (ВРП) вирішила застосувати до Артимовича та Малех дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади судді, однак остаточного рішення ще не ухвалено.
Чому справа затягується: критика захисту та ефективності антикорупційних органів
З одного боку, рішення ВАКС про встановлення строку виглядає виправданим: слідство зібрало величезний масив доказів, а розслідування триває вже понад півтора року. З іншого — захисники підозрюваних справедливо вказують на складність матеріалів: 7,8 терабайта інформації та десятки томів вимагають часу для якісного вивчення.
Проте суспільство має право ставити питання: чи не є такі затримки класичним способом затягування процесу? Коли судді самі стають фігурантами справ про корупцію в судах, це особливо цинічно. Господарські суди вирішують мільйонні спори бізнесу — і якщо в них панує торгівля рішеннями, то довіра до всієї судової гілки влади падає до критичної позначки.
Особливо неоднозначно виглядає ситуація з Плотніцьким: він пішов на угоду, отримав певні преференції, але деталі покарання залишаються закритими. Громадськість знову не бачить повної картини — чи спрацювала система справедливо, чи знову «зекономили» на співпраці зі слідством?
Перспективи справи та уроки для судової реформи в Україні
Після 15 липня 2026 року справа, ймовірно, перейде в судовий розгляд. Якщо ВАКС винесе справедливий і жорсткий вирок, це стане потужним сигналом для всієї суддівської спільноти: корупція в господарських судах не залишиться безкарною.
Якщо ж процес знову затягнеться або закінчиться символічним покаранням — українці отримають чергове підтвердження, що боротьба з корупцією в судовій системі досі більше імітація, ніж реальний результат.
Сьогодні, коли Україна веде війну на фронті та бореться з внутрішніми загрозами, кожна така справа — це тест на спроможність держави. Львівський скандал з хабарем у $1 млн за судові рішення демонструє: навіть у спеціалізованих судах корупційні схеми продовжують існувати. Чи зможе антикорупційна вертикаль поставити в цій історії крапку — покаже час до кінця 2026 року.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”