Україна продовжує обговорювати амбітні енергетичні проєкти, але на тлі повномасштабної війни пріоритети викликають гострі дискусії. Нещодавно нардеп Ярослав Железняк жорстко розкритикував плани щодо 60 мільярдів на реактори ХАЕС. За його словами, витрати на добудову Хмельницької АЕС виглядають сумнівно, коли оборонний бюджет страждає від дефіциту в 400 млрд грн.
Під час візиту болгарської делегації 30 березня 2026 року Україна підтвердила намір викупити реактори для блоків 3 і 4 ХАЕС. Однак Железняк, посилаючись на джерела, попереджає про ризики корупційної схеми з можливими відкатами 10–15%. Прем’єр-міністр Болгарії наголосив, що передача обладнання можлива лише після рішення парламенту країни.
Історія питання: від дозволу Ради до критики у 2026 році
Плани добудови ХАЕС не нові. Ще у лютому 2025 року Верховна Рада підтримала законопроєкт, який дозволив «Енергоатому» придбати два реактори ВВЕР-1000 російського виробництва з Болгарії. Тоді Железняк назвав це «дозволом витратити понад 30 мільярдів гривень на російський мотлох». Вартість лише реакторів оцінювали мінімум у 600 млн євро, а весь проєкт міг сягнути 160 млрд грн.
Депутат наголошував: кошти накопичилися в «Енергоатомі» завдяки підвищенню тарифів на електроенергію в червні 2025 року. Замість того щоб спрямувати їх як дивіденди до бюджету на армію, планують витратити на реактори. У березні 2026 року Железняк повторив критику: уряд не відмовився від ідеї, а в «Енергоатомі» досі працюють люди, пов’язані з ексміністром Германом Галущенком, який перебуває в СІЗО.
Корупційні ризики та відсутність схвалення наглядової ради
Одним із ключових аргументів Железняка стала відсутність рішення наглядової ради «Енергоатому» щодо купівлі енергоблоків. За його даними, рада не схвалювала витрати 30–40 млрд грн, що викликає серйозні питання щодо прозорості.
Експерти та депутати, зокрема Інна Совсун, вказували на застарілі розрахунки 2017 року та залежність від донорської допомоги в енергетиці. Проєкт добудови ХАЕС триває майже 30 років, а бетонні конструкції спочатку планували під інші типи реакторів. Железняк подав заяву до НАБУ, але попереджав: кошти можуть витратити раніше, ніж розслідування дасть результат.
Дефіцит оборонного бюджету: 400 млрд грн на терезах пріоритетів
На тлі критики енергетичних планів особливо гостро звучить питання фінансування оборони. Железняк неодноразово заявляв про дефіцит у 400–500 млрд грн на потреби ЗСУ. У травні 2025 року він попереджав про можливий брак 200 млрд грн на армію.
У таких умовах витрати 60 мільярдів на реактори ХАЕС сприймаються як сумнівний вибір. Депутат прямо каже: люди, готові «перекрутити» 10–15% на офшори, досі на зв’язку. Це ставить під сумнів не лише економічну доцільність, а й національну безпеку в умовах війни.
Чому добудова ХАЕС викликає суспільний резонанс
Прихильники проєкту наголошують на енергетичній незалежності та заміні потужностей, пошкоджених російськими атаками. Однак критики, включаючи Железняка, вважають, що пріоритетом має бути оборона, а не сумнівні закупівлі «російського мотлоху» з Болгарії.
Ситуація з добудовою ХАЕС ілюструє системну проблему: баланс між довгостроковими інвестиціями в енергетику та негайними потребами фронту. Железняк закликає до прозорості та перевірки всіх рішень, особливо коли йдеться про мільярди гривень платників податків.
Україна потребує модернізації енергосистеми, але в умовах війни кожен мільярд має працювати на перемогу. Критика нардепа Ярослава Железняка щодо 60 мільярдів на реактори ХАЕС — це не просто політична заява, а сигнал про необхідність жорсткого контролю за державними коштами. Суспільство та влада мають вирішити: чи готові ми ризикувати корупцією та дефіцитом оборони заради амбітних атомних планів?
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”