Цей випадок не є поодиноким. За даними статистики Верховного Суду, у 2023 році суди першої інстанції розглянули понад 176 тисяч справ за ст. 130 КУпАП, а частка скасованих апеляцією рішень залишається стабільно високою через процесуальні порушення та недопустимі докази. Стаття детально розбирає факти, правові підстави та системні проблеми правосуддя, спираючись на офіційні судові реєстри, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» та практику ЄСПЛ.
Хто такий суддя Віктор Данко та чому його діяльність привертає увагу громадськості
Віктор Йосипович Данко обіймає посаду голови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з 2018 року. Він неодноразово декларував доходи від суддівської діяльності та викладацької роботи в Ужгородському національному університеті, а також проходив конкурс на посаду судді Верховного Суду. Однак публікації в ЗМІ та соціальних мережах останніх місяців акцентують на системних претензіях до якості його рішень саме в «поліцейських» справах.
Повідомлення Л.С. Криворучко, оприлюднене на сторінках Антикорупційного фронту, вказує на грубе порушення п. 4 ч. 1 ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Ця норма передбачає дисциплінарну відповідальність за умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею порушення прав людини чи іншого грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Посилання на текст закону: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text.
Справа № 308/957/25: юридично нікчемний огляд на стан сп’яніння як підстава для покарання
У справі № 308/957/25 постановою судді Данка В.Й. від 17.02.2025 громадянку Н. визнано винною за ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено штраф 17 000 грн з позбавленням права керування на рік. Повне рішення доступне за посиланням в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Закарпатський апеляційний суд постановою від 16.06.2025 скасував рішення першої інстанції та закрив провадження за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП – за відсутністю складу правопорушення. Апеляція встановила ключові порушення:
- Огляд на стан сп’яніння проведено з грубим порушенням ст. 266 КУпАП та підзаконних актів. Результат огляду визнано юридично нікчемним, оскільки поліцейський не дотримався імперативної процедури (ч. 5 ст. 266 КУпАП автоматично тягне недійсність доказу).
- Суд першої інстанції проігнорував відеозапис події, де особа мала чітку мову, адекватну поведінку та відсутність зовнішніх ознак сп’яніння.
- Не враховано медичні обставини – вживання препаратів «Ременс» та «Оварол», які містять мінімальну кількість спирту, що не впливає на керування (інструкції до препаратів підтверджують це).
Апеляційний суд підкреслив порушення ст. 245, 252, 280 КУпАП: суддя не з’ясував обставин справи, не оцінив докази в сукупності та перекинув обов’язок доказування на особу (ст. 255 КУпАП). Такий підхід суперечить презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України) та стандарту «поза розумним сумнівом» ЄСПЛ.
Справа № 308/10376/24: протокол без доказової сили та порушення права на захист
Аналогічна ситуація склалася у справі № 308/10376/24. Постановою судді Данка від 05.07.2024 громадянина М. визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП з аналогічним покаранням.
Рішення першої інстанції: https://reyestr.court.gov.ua/Review/120224733.
Апеляційний суд 25.07.2024 скасував постанову та закрив провадження. Підстави:
- В основу рішення покладено лише протокол про адміністративне правопорушення, який сам по собі не є беззаперечним доказом (ст. 251, 252, 280 КУпАП).
- Грубо порушено процедуру фіксації відмови від огляду: відсутнє направлення на медичний огляд, не забезпечено двох свідків (ст. 266 КУпАП).
- Відеофіксація не містить повної процедури.
- Порушено право на захист (ст. 59 Конституції, ст. 268 КУпАП): права не були роз’яснені належним чином, протокол складено з відступами від форми (ст. 256 КУпАП).
- Суперечності в матеріалах справи проігноровано.
Апеляція констатувала: орган обвинувачення не довів вину поза розумним сумнівом, а суддя фактично підмінив сторону обвинувачення.
Дисциплінарний проступок за п. 4 ч. 1 ст. 106 Закону «Про судоустрій і статус суддів»: правовий аналіз
Системний характер порушень у двох справах дає підстави кваліфікувати дії судді за п. 4 ч. 1 ст. 106 Закону. Суддя допустив:
- Притягнення завідомо невинних осіб до відповідальності (пряме порушення ст. 62 Конституції).
- Використання недопустимих доказів.
- Ігнорування обов’язку всебічного дослідження доказів (ст. 245, 252, 280 КУпАП).
- Перекладення обов’язку доказування на особу (ст. 255 КУпАП).
- Порушення права на захист.
Наслідки: незаконні штрафи 17 000 грн та позбавлення права керування – втручання в майнові права (ст. 7 КУпАП, ст. 41 Конституції). Суддівський імунітет (ч. 4 ст. 126 Конституції) не поширюється на зловживання владою. ВРП неодноразово підкреслює: скасування рішень апеляцією через грубі порушення є підставою для дисциплінарки, якщо встановлено умисел чи грубу недбалість.
Системні проблеми розгляду справ за ст. 130 КУпАП в Україні: статистика та практика
За даними Звіту судів першої інстанції за 2023 рік, справи за ст. 130 КУпАП становлять значну частку адміністративних проваджень. Апеляційні суди часто скасовують постанови через порушення процедури огляду, відсутність належних доказів та формальний підхід суддів. Фундація DEJURE системно моніторить такі рішення та фіксує «схеми» уникнення відповідальності або, навпаки, необґрунтованого покарання.
Аналіз правових позицій апеляційних судів (Вінницький, Закарпатський та інші) показує: ключові вимоги – допустимість доказів (ст. 266 КУпАП), повнота дослідження матеріалів та дотримання презумпції невинуватості. Ігнорування відеозаписів, медичних даних чи суперечностей у протоколах – типове порушення, яке призводить до закриття проваджень.
У 2023–2024 роках частка скасованих рішень за ст. 130 КУпАП зросла, що свідчить про системну проблему не лише окремих суддів, а й усієї системи розгляду «поліцейських» справ. Верховний Суд у своїх узагальненнях наголошує: суд не може бути «додатком» до поліції.
Наслідки для громадян та авторитету правосуддя
Незаконне накладення штрафів і позбавлення прав безпосередньо впливає на майнові права та свободу пересування тисяч водіїв. Такі рішення підривають довіру до судової влади, про що свідчить практика ЄСПЛ (справи типу «Олександр Волков проти України»). Громадськість очікує реакції від ВРП, ВККСУ та Громадської ради доброчесності: відкриття дисциплінарної справи, врахування фактів при оцінюванні доброчесності та, за потреби, звільнення судді.
Повідомлення вимагає:
- Від ВРП: відкрити дисциплінарне провадження та притягнути до відповідальності.
- Від ВККСУ: врахувати при оцінюванні.
- Від Громадської ради доброчесності: негативний висновок.
- Від суду: оголосити на зборах суддів.
Висновки: час відновлювати верховенство права
Випадок суддя Данко порушення закону стає лакмусовим папірцем для всієї судової системи. Якщо ВРП ігноруватиме очевидні факти, це лише посилить недовіру суспільства. Громадськість, правозахисники та водії мають право вимагати прозорості та відповідальності. Слідкуйте за перебігом дисциплінарного провадження на сайті ВРП (hcj.gov.ua) та реєстрі судових рішень.
Стаття підготовлена на основі офіційних документів, публікацій Антикорупційного фронту та статистики Верховного Суду.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”