У березні 2026 року в Україні сколихнув черговий медичний скандал. Сімейна лікарка-підприємиця Анастасія Діхтяр опинилася під вартою через підозру в заволодінні бюджетними коштами. За версією слідства, жінка створила 1731 фейкову декларацію і отримала понад 3,5 мільйона гривень від Національної служби здоров’я України (НСЗУ), хоча реальні медпослуги пацієнтам не надавала. Ця справа яскраво ілюструє проблему фейкових декларацій лікаря в системі Програми медичних гарантій.
Хто така Анастасія Діхтяр і як почалася справа
Анастасія Діхтяр зареєструвалася як фізична особа-підприємець у серпні 2020 року з метою займатися загальною медичною практикою. У квітні 2021-го вона уклала договір з НСЗУ і задекларувала надання послуг у селі Йосипівка Новомиргородського району Кіровоградської області. Зовні все виглядало легітимно: сімейний лікар, кабінет, електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ). Насправді ж за адресою кабінету жодного прийому пацієнтів не відбувалося, медична документація не велася, а допомога людям не надавалася.
Протягом 2021–2024 років лікарка регулярно вносила до ЕСОЗ дані про нібито надані послуги. Кошти від НСЗУ регулярно надходили на рахунок ФОП. Загальна сума склала понад 3,5 млн грн бюджетних коштів.
Схема фейкових декларацій: як працював механізм
Слідчі встановили, що 1731 декларація була укладена без відома людей. Деякі декларації оформлювалися на померлих осіб. В інших випадках лікарка свідомо вносила некоректні персональні дані: змінювала імена, по батькові, дати народження, стать, адреси проживання чи реєстрації. Такі маніпуляції дозволяли створювати видимість роботи та отримувати фінансування за неіснуючі медпослуги.
Подібні схеми з фейковими деклараціями лікаря не поодинокі. У березні 2026 року Національна поліція провела 70 обшуків у медичних закладах по всій Україні. Правоохоронці виявили системне розкрадання сотень мільйонів гривень через фіктивні послуги в рамках Програми медичних гарантій. МОЗ та НСЗУ провели спеціальну нараду, щоб посилити контроль і очистити систему від недоброчесних практик.
Судове рішення та запобіжний захід
У березні 2026 року Анастасії Діхтяр повідомили про підозру в заволодінні бюджетними коштами. Суд обрав запобіжний захід — тримання під вартою на 60 діб з альтернативою застави у розмірі 3,5 млн грн. Слідство триває, жінка може впливати на свідків або знищити докази, вважають правоохоронці.
Ця справа стала черговим сигналом для всієї системи охорони здоров’я. Фейкові декларації не лише крадуть гроші платників податків, але й підривають довіру до сімейних лікарів і Програми медичних гарантій.
Наслідки для пацієнтів та рекомендації
Пацієнти, чиї дані використовували без їхньої згоди, фактично залишилися без сімейного лікаря або отримали спотворену медичну історію в ЕСОЗ. Це ускладнює доступ до реальних послуг, направлень і лікування.
Щоб захистити себе:
- Регулярно перевіряйте свої дані в Електронній системі охорони здоров’я через застосунок «Дія» або кабінет пацієнта на сайті НСЗУ.
- Укладайте декларацію з сімейним лікарем тільки особисто.
- Повідомляйте НСЗУ про підозрілі дії.
Чому такі скандали небезпечні для всієї системи
Медпослуги лише на папері — це не поодинокий випадок, а симптом глибших проблем. Автоматична оплата НСЗУ за дані в ЕСОЗ створює спокусу для зловживань. Водночас держава активно реагує: спільні дії МОЗ, НСЗУ та правоохоронців уже дають результати. Подібні розслідування допомагають повернути довіру до реформи медицини та гарантувати, що бюджетні кошти йдуть на реальне лікування українців.
Скандал з Анастасією Діхтяр ще раз доводить: контроль за фейковими деклараціями лікаря має бути жорстким. Кожен громадянин має право на якісні медпослуги, а не лише записи на папері.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”