Корупційні скандали в Україні часто нагадують низькосортні детективні серіали, але історія, в якій головну роль грає родина Дубневичів, тягне на повноцінний голлівудський трилер про міжнародне відмивання грошей. Поки країна бореться за виживання, справа братів Дубневичів обростає новими подробицями: від розкрадання мільярдів на закупівлях для залізниці до придбання елітної нерухомості на іншому кінці світу.
Хто такі брати Дубневичі: шлях від кооперативу до газової монополії
Богдан та Ярослав Дубневичі — фігури, чиї прізвища роками асоціювалися з львівським політикумом та масштабними бізнес-схемами. Завдяки політичному впливу та депутатським мандатам, вони зуміли створити замкнуту екосистему, де державні ресурси плавно перетікали у приватні кишені.
Основними активами родини стали Новояворівська та Новий Розділ ТЕЦ. Проте, як з’ясувало НАБУ, ці підприємства використовувалися не для забезпечення міст теплом, а як інструмент у грандіозній «газовій схемі».
Механіка «Газової схеми» на 1,4 мільярда гривень
Суть махінації була цинічно простою:
1. ТЕЦ отримували від НАК «Нафтогаз України» пільговий газ, нібито для виробництва тепла для населення.
2. Фактично цей газ використовувався для виробництва електроенергії, яку продавали за ринковими цінами.
3. Різниця осідала на рахунках підконтрольних фірм.
Загальні збитки від цієї діяльності оцінюються у понад 1,4 мільярда гривень. Це гроші, які були фактично вилучені з бюджету воюючої країни.
Укрзалізниця: «годівниця» на залізничних скріпленнях
Якщо газ був основою їхнього багатства в енергетиці, то корупція в Укрзалізниці стала їхньою візитною карткою в інфраструктурних проєктах. Протягом років компанії, афілійовані з Дубневичами (зокрема, ТОВ «Експозиція»), вигравали тендери на постачання деталей для колій.
Завдяки штучному обмеженню конкуренції та завищенню цін, державний перевізник переплачував сотні мільйонів гривень. Саме за підозрою у розкраданні понад 93 мільйонів гривень на «Укрзалізниці» Ярослав Дубневич у 2019 році був позбавлений депутатської недоторканності.
Аргентинський слід: куди зникли 2 мільярди?
Найцікавіша частина розслідування стосується того, як Богдан Дубневич та його брат легалізували капітал. Коли в Україні стало «гаряче», погляди родини звернулися до Латинської Америки.
Чому саме Аргентина?
Аргентина стала для клану Дубневичів ідеальним місцем з кількох причин:
-
Складні процедури екстрадиції.
-
Можливість інвестувати великі суми в нерухомість та сільське господарство без зайвих питань про походження коштів.
-
Наявність лояльної мережі юристів та консультантів.
Згідно з даними журналістських розслідувань, родина інвестувала в аргентинську нерухомість величезні суми. Йдеться про тисячі гектарів землі, елітні маєтки та комерційні об’єкти. Це не просто «запасний аеродром», а повноцінна фінансова імперія, побудована на грошах, виведених з української енергетики та транспорту.
Роль дітей та довірених осіб у відмиванні коштів
Олігархи рідко записують активи на себе. У випадку з Дубневичами, активну роль відіграють діти — Роксолана та Павло Дубневичі, а також численні зяті та племінники. Саме через їхні офшорні компанії проходили транзакції, що зрештою матеріалізувалися у вигляді латифундій в Південній Америці.
Важливо: Використання родинних зв’язків для приховування активів є класичною ознакою транскордонної корупції, яку зараз активно вивчає Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Чи буде справедливість: статус кримінальних справ
На сьогодні ситуація виглядає неоднозначно. З одного боку, Ярослав Дубневич перебуває у міжнародному розшуку і, за деякими даними, переховується за кордоном. З іншого — Богдан Дубневич намагається зберегти вплив на місцевому рівні на Львівщині.
Основні перешкоди для правосуддя:
1. Затягування судами: Адвокати роками використовують процесуальні лазівки.
2. Втеча за кордон: Відсутність фігурантів у країні ускладнює винесення реальних вироків.
3. Приховування активів: Більшість майна переписана на підставних осіб або знаходиться в юрисдикціях, що не співпрацюють з Україною.
Висновок: Уроки справи Дубневичів для України
Історія про те, як родина Дубневичів вибудувала аргентинську гавань, є лакмусовим папірцем для української правоохоронної системи. Якщо 2 мільярди гривень можуть безслідно зникнути в офшорах, а винуватці — насолоджуватися життям на віллах, це ставить під сумнів ефективність боротьби з корупцією.
Повернення цих коштів та конфіскація закордонних активів мають стати пріоритетом. Адже кожен вкрадений мільярд — це не просто цифра, це невідремонтовані колії, недоотримане тепло в оселях та ослаблення держави в критичний момент.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”