Суть кримінального провадження та призначення адвоката за призначенням
У кримінальному провадженні № 12023040000000837 від 16.08.2023, яке розглядає Чугуївський міський суд Харківської області (справа № 636/2121/24), обвинувачуються журналіст друкованого ЗМІ громадянин К. та командир N-го окремого батальйону спеціального призначення/ майор М. за ч. 3 ст. 114-2 КК України. Обвинувачення стосується несанкціонованого поширення інформації про ЗСУ — чутливого питання в умовах воєнного стану.
Ухвалою суду від 19.02.2026 директору Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги (офіційний сайт: https://legalaid.gov.ua/tsentry/regionalnyj-tsentr-z-nadannya-bezoplatnoyi-vtorynnoyi-pravovoyi-dopomogy-u-luganskij-ta-harkivskij-oblastyah/) доручено призначити захисника для громадяник К. та забезпечити його явку 02.03.2026 о 09:20. Таким чином, захист здійснював адвокат за призначенням Горлач Андрій Сергійович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 251 від 12.08.2019, обліковується в Єдиному реєстрі адвокатів України: https://erau.unba.org.ua/profile/24559).
Цей механізм призначення адвокатів за призначенням (ст. 49, 53 КПК України) є державною гарантією права на захист для осіб, які не можуть оплатити адвоката самостійно. Однак у реальності така допомога часто перетворюється на формальність. У цій справі призначення адвоката Горлача А.С. не забезпечило реального захисту, а стало класичним прикладом порушення права на захист адвокатом за призначенням. Суддя Бунін О.Є. доручив центр БПД, але не перевірив якість подальшої участі захисника — типова проблема системи, коли формальне призначення замінює ефективну правову допомогу.
Законні обов’язки захисника в кримінальному процесі України
Кримінальний процесуальний кодекс України чітко визначає, що участь захисника — це не пасивна присутність, а активна діяльність. Згідно зі статтею 47 КПК України (повний текст: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n763), захисник зобов’язаний використовувати всі передбачені законом засоби захисту для забезпечення прав, свобод і законних інтересів обвинуваченого, з’ясування обставин, які спростовують обвинувачення або пом’якшують відповідальність. Це імперативна норма: адвокат за призначенням не має права обмежуватися «технічною» участю в засіданні.
Додатково стаття 48 КПК України гарантує конфіденційне спілкування з підзахисним — не право, а обов’язок адвоката забезпечити комунікацію для формування позиції. Без попереднього ознайомлення з матеріалами справи (ст. 46 КПК) захист неможливий. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (ст. 4, п. 6 ч. 1 ст. 1: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17) прямо покладає на адвоката обов’язок складати процесуальні документи, здійснювати правовий супровід і діяти на принципах законності, компетентності та добросовісності.
Закон «Про безоплатну правничу допомогу» підкреслює: держава фінансує не присутність адвоката в залі, а якісну допомогу. Адвокат за призначенням зобов’язаний діяти так само ретельно, як і за договором. Правила адвокатської етики (ст. 6) забороняють формалізм. Присяга адвоката України вимагає сумлінного служіння клієнту, а не державному органу чи «обмеженому дорученню».
Ці норми не є рекомендаціями — вони імперативні. Порушення перетворює державну гарантію на імітацію, що суперечить Конституції України (ст. 59, 63) та міжнародним стандартам. У справі громадянина К. адвокат Горлач А.С. не виконав жодного з цих обов’язків: не ознайомився з матеріалами, не підготував клопотань, не спілкувався з клієнтом і відкрито заявив про «окреме доручення», яке нібито звільняє від підготовки. Це не недбалість — це свідоме самоусунення.
Факти неналежного виконання обов’язків адвокатом Горлачем А.С.
У судовому засіданні 02.03.2026 адвокат Горлач А.С. не вчинив жодної дії на користь підзахисного. Він не ознайомлювався з заявою про відвід судді Оболєнської С.А., не готував заперечень чи клопотань, не узгоджував позицію з громадянином К. Під технічний запис адвокат прямо заявив: доручення обмежується окремою процесуальною дією і не передбачає ознайомлення з матеріалами чи складання документів.
Така позиція юридично нікчемна. Жодне «обмежене доручення» центру БПД не скасовує імперативних норм ст. 47 КПК та ст. 21 Закону про адвокатуру. Адвокат Горлач А.С. порушив:
- обов’язок активного захисту (ст. 47 КПК);
- принцип добросовісності (ст. 4 Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність);
- заборону використовувати права всупереч інтересам клієнта (п. 1 ч. 2 ст. 21 Закону про адвокатуру).
Це не просто пасивність — це грубий дисциплінарний проступок (п.п. 2, 3, 5 ч. 2 ст. 34 Закону про адвокатуру). Факт встановлено заявою громадянина К. копіями ухвали суду, доручення центру та протоколу засідання. Виплата коштів з бюджету за таку «допомогу» є незаконною — держава фінансує імітацію, а не захист.
Практика Європейського суду з прав людини щодо ефективного захисту
ЄСПЛ неодноразово наголошував: призначення адвоката — це не виконання обов’язку держави, якщо захист не є «practical and effective». У справі Artico v. Italy (заява № 6694/74, https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-57424) Суд чітко вказав: Конвенція гарантує реальну, а не ілюзорну допомогу. Формальне призначення адвоката, який не діє, порушує ст. 6 § 3(c) Конвенції про захист прав людини.
Аналогічно у Daud v. Portugal ЄСПЛ констатував порушення через відсутність підготовки призначеного адвоката. У Czekalla v. Portugal Суд підкреслив: держава зобов’язана втрутитися, якщо неефективність захисника очевидна. У Sannino v. Italy (заява № 30961/03) та Kamasinski v. Austria (№ 9783/82) ЄСПЛ підтвердив: відсутність комунікації та підготовки зводить право на захист до фікції.
У справі громадянина К. ситуація ідентична: адвокат Горлач А.С. відкрито відмовився від дій, держава (суд + центр БПД) не відреагувала. Це пряме порушення ст. 6 Конвенції та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Україна, ратифікувавши ці документи, зобов’язана забезпечувати реальний захист, а не бюджетні витрати на формальність.
Дисциплінарна відповідальність адвокатів за ненадання якісної допомоги
Згідно зі ст. 34 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарними проступками є порушення присяги, правил етики та неналежне виконання обов’язків. За такі діяння можливе позбавлення права на адвокатську діяльність з виключенням з реєстру (п. 3 ч. 1 ст. 35). Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Харківської області (офіційний сайт: https://harkivska.unba.org.ua/) зобов’язана розглянути скаргу.
Адвокат Горлач А.С. порушив присягу, етику та ст. 21 Закону. Заява громадянина К. містить усі докази: відео засідання, доручення центру, протокол. КДКА зобов’язана витребувати матеріали, розглянути скаргу як дисциплінарну і застосувати стягнення. Безоплатна допомога — не «дешевий» захист, а гарантія якості, яку контролює держава через Мін’юст та центри БПД.
Системні проблеми системи безоплатної правничої допомоги в Україні
Проблема далеко не поодинока. Статистика Координаційного центру БПД показує тисячі призначень щороку, але опитування адвокатів (Вища школа адвокатури НААУ) фіксують масові скарги на оплату, незалежність і якість. Центри БПД часто призначають адвокатів без перевірки їхньої готовності, а суди не реагують на пасивність.
У воєнний час, коли справи стосуються ЗСУ та журналістів, такі порушення особливо небезпечні: вони підривають довіру до правосуддя, створюють ризик для обвинувачених і дискредитують інститут адвокатури. Східний міжрегіональний центр (order@legalaid.kh.ua) та Мін’юст (callcentre@ca.minjust.gov.ua) зобов’язані не лише призначати, а й контролювати якість — інакше держава сама порушує Конвенцію.
Вимоги заявника та роль державних органів у забезпеченні справедливості
Карпович А.П. вимагає від Чугуївського суду постановити окрему ухвалу та направити матеріали до КДКА Харківської області з копією відео та доручення. Від Мін’юсту та центру БПД — ініціювати дисциплінарне провадження, визнати відсутність допомоги, відмовити в оплаті (або повернути кошти) та зупинити подальшу участь Горлача А.С. у провадженні. Від КДКА — притягнути до відповідальності аж до виключення з реєстру.
Це не приватна скарга — це вимога виконати державні зобов’язання. Органи влади зобов’язані реагувати негайно, щоб уникнути системного порушення ст. 6 Конвенції.
Висновки та рекомендації для реформування адвокатури
Випадок з адвокатом Горлачем А.С. у справі № 636/2121/24 — яскравий приклад, як порушення права на захист адвокатом за призначенням перетворює конституційну гарантію на фікцію. Держава фінансує імітацію, суд мовчить, а обвинувачений (журналіст і військовий) залишається без реального захисту. Це неприпустимо в демократичній країні, яка прагне до ЄС.
Рекомендації:
- КДКА Харківської області негайно розглянути скаргу та застосувати стягнення.
- Мін’юст та центри БПД запровадити моніторинг якості (аудит, відеофіксація, статистика скарг).
- Судді активно реагувати окремими ухвалами на пасивність захисників.
- Реформувати систему БПД: підвищити оплату, запровадити обов’язкове підвищення кваліфікації для адвокатів за призначенням.
Тільки так Україна виконає міжнародні зобов’язання та забезпечить реальне, а не паперове право на захист. Громадськість, журналісти та правозахисники повинні контролювати кожен такий випадок — бо право на справедливий суд починається з якісного адвоката.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”