Минуло 12 років після Революції Гідності, а судді Майдану, які ухвалювали незаконні рішення проти учасників протестів, досі отримують мільйони з державного бюджету. За даними розслідування, лише за 2024 рік на їхні зарплати витратили понад 230 мільйонів гривень. Жодного «суддю Майдану» не притягнуто до кримінальної відповідальності, хоча справи проти них відкривалися. Більше про суддів Майдану читайте у спільному дописі Слідство.Інфо та АвтоМайдан.
Хто такі судді Майдану та скільки їх залишилося на посадах
Судді Майдану — це служителі Феміди, які під час Революції Гідності 2013–2014 років виносили рішення про арешти, обшуки, штрафи та обмеження мирних зібрань. У базі даних, створеній активістами АвтоМайдан, зафіксовано 345 таких суддів. Вони діяли за вказівками влади, перетворюючи суди на інструмент придушення протестів.
«Слідство.Інфо» проаналізувало декларації та судові рішення: майже половина (43 %) суддів Майдану досі працюють. 22 % звільнено за дисциплінарні порушення, а 35 % пішли у почесну відставку з довічними виплатами від держави. Пройшло понад десятиліття, а лustrація суддів так і не відбулася повною мірою. Закон «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», ухвалений одразу після Майдану, залишився на папері.
Скільки коштують українцям судді Майдану: 230 млн грн на рік
Лише у 2024 році (найсвіжіші декларації) держава витратила понад 230 мільйонів гривень на зарплати суддів Майдану, які продовжують працювати. Це кошти платників податків, які йдуть на утримання людей, котрі колись переслідували учасників Революції Гідності. Деякі судді отримують по 1,2–1,5 мільйона гривень щороку, плюс компенсації за «вимушені прогули» після скасування рішень про звільнення.
Наприклад, суддя Євген Завгородній з Кропивницького задекларував 1,5 млн грн зарплати, хоча раніше арештовував активістів. Володимир Борденюк зі Святошинського райсуду Києва — майже 1,2 млн грн. Ці цифри шокують, коли згадати, що тисячі українців загинули або постраждали під час Майдану саме через такі рішення.
Чому жоден суддя Майдану не поніс кримінальної відповідальності
Попри відкриті провадження проти 27 суддів Майдану, жоден не отримав реального покарання. 13 осіб виправдано, решта справ зависли в судах. Причина — сплив строків давності, процедурні маніпуляції та «кругова порука» в судовій системі. Вища рада правосуддя (ВРП) часто відкладає розгляди або закриває дисциплінарні справи. Конституційний Суд навіть визнав статтю 375 Кримінального кодексу (завідомо неправосудне рішення) неконституційною, що дозволило закрити сотні справ.
Активісти АвтоМайдан та журналісти наголошують: судова система захищає своїх. Тетяна Чижик, експертка у сфері судової реформи, зазначає, що ВРП не може дійти консенсусу, а справи розтягуються роками.
Приклади одіозних суддів Майдану: хто досі працює
Конкретні кейси вражають. Суддя Ірина Татаурова (Деснянський райсуд Києва) відправляла під варту випадкових перехожих. Її поновлювали через Верховний Суд, виплачували компенсації, а нещодавно дисциплінарну справу закрили через давність. У 2024 році вона задекларувала 1,45 млн грн зарплати.
Суддя Сергій Пойда дозволяв арешти активістів, його звільняли кілька разів, але поновлювали. Євгеній Аблов відомий ухвалою про «зачистку» Майдану та корупційними скандалами — ВРП досі не звільнила його остаточно.
Ці судді Майдану оскаржують рішення, отримують компенсації та продовжують судити. База АвтоМайдан містить деталі по кожному.
Чи є надія на справедливість: що робити далі
12 років потому довіра до судів лишається низькою саме через суддів Майдану. Громадськість вимагає повної люстрації, прозорої роботи ВРП та ВККС. Спільні розслідування Слідство.Інфо та АвтоМайдан — це крок до змін. Громадяни можуть моніторити декларації на сайті НАЗК і підтримувати активістів.
Безкарність суддів Майдану підриває всю судову реформу. Поки держава платить мільйони на їхні зарплати, справедливість для героїв Революції Гідності залишається міражем. Час вимагати реальних змін — заради майбутнього України.
Лариса Криворучко, Голова ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”