Резонансна справа, яка тримала в напрузі громадськість Закарпаття протягом останніх шести років, нарешті отримала судове рішення. Мукачівський районний суд поставив крапку (принаймні в першій інстанції) у справі групи осіб, яких звинувачували у масштабному розповсюдженні заборонених речовин. Головним фігурантом провадження є відомий у певних колах наркоторговець Заєць, він же Іван Повідайчик.
Деталі судового рішення: терміни та кваліфікація
Судовий розгляд, що тривав з 2020 року, завершився оголошенням реальних термінів ув’язнення для трьох підсудних. Згідно з матеріалами справи та рішенням суду, засуджені отримали наступні терміни:
-
Іван Повідайчик (прізвисько «Заєць») — 6 років позбавлення волі;
-
Олег Понзель — 6 років позбавлення волі;
-
Костянтин Жабяк — 7 років позбавлення волі.
Попри суворість покарання, суд прийняв рішення виключити з обвинувачення кваліфікацію «організована злочинна група» (ОЗГ). Це викликало чимало запитань у юристів та активістів, оскільки діяльність групи, задокументована СБУ, мала ознаки чіткої ієрархії та розподілу ролей. Однак, кримінальне правосуддя в Україні базується на принципах доведеності кожного епізоду.
Чому засуджені не опинилися за ґратами негайно?
Найбільший суспільний резонанс викликав той факт, що жодного з обвинувачених не взяли під варту безпосередньо в залі суду. Ситуація, коли наркоторговець Заєць вирок отримав, але залишився на свободі, має юридичне пояснення, яке часто стає об’єктом критики української системи судочинства.
На етапі досудового слідства фігуранти скористалися правом виходу під заставу. Оскільки вони справно з’являлися на засідання та не порушували умов запобіжного заходу, суд не вбачав підстав для їх негайного арешту до набуття вироком законної сили. Згідно з нормами Кримінального процесуального кодексу України, засуджені мають право на оскарження рішення.
Апеляційний процес: тривале очікування справедливості
Поки триватиме розгляд справи в апеляційній інстанції, Іван Повідайчик та його спільники перебуватимуть на волі. Це стандартна практика, проте в контексті боротьби з наркозлочинністю на Закарпатті вона виглядає неоднозначно. Апеляційні скарги можуть розглядатися місяцями, а іноді процес затягується на роки через завантаженість судів або процесуальні диверсії адвокатів.
Історія цієї групи розпочалася ще у 2020 році, коли Служба безпеки України провела масштабну спецоперацію із затримання ділків. Було задокументовано факти продажу метамфетаміну та інших психотропів. Проте шлях від затримання до реального відбування покарання виявився тернистим.
Боротьба з наркозлочинністю в регіоні
Закарпаття, через своє географічне розташування, залишається в зоні ризику щодо транзиту та збуту наркотичних засобів. Справа «Зайця» є показовою для всього регіону. Вона демонструє, що навіть за наявності доказової бази, зібраної правоохоронцями, судовий процес може тривати роками.
Суспільство очікує, що торгівля наркотиками Закарпаття припиниться лише тоді, коли вироки стануть невідворотними, а засуджені будуть негайно ізольовані від громади. Наразі ж питання, коли саме засуджені реально потраплять до колонії, залишається відкритим.
Висновки та перспективи
Вирок Мукачівського міськрайонного суду — це лише проміжний етап. Попереду — розгляд в Апеляційному суді Закарпатської області. Громадськість та журналісти продовжують стежити за справою, щоб не допустити уникнення відповідальності особами, які роками отруювали молодь регіону.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”