Контекст справи та її значення
Рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Закарпатської області від 02 березня 2026 року стосується притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Романа Анатолійовича Маселка, члена Вищої ради правосуддя (ВРП). Маселко, який зупинив адвокатську діяльність з 18 серпня 2022 року у зв’язку з виконанням повноважень у ВРП, отримав стягнення у вигляді попередження за нібито порушення правил адвокатської етики під час розгляду кандидатури адвоката Олександра Віхрова на посаду судді Господарського суду Запорізької області.
Ця справа виникла на тлі конфлікту між нелегітимним керівництвом органів адвокатського самоврядування (Рада адвокатів України – РАУ, НААУ) та ВРП. Ініційована скаргою РАУ від 17 жовтня 2025 року, вона була порушена КДКА 12 січня 2026 року. Розгляд тимчасово зупинявся через рішення ВРП від 29 січня 2026 року №136/0/15-26, яке визнало дії РАУ втручанням у діяльність Маселка. Однак КДКА відновила провадження і винесла рішення за відсутності учасників.
Аналіз базується на тексті рішення, пості Маселка на Facebook, рішеннях ВРП (наприклад, №1178/0/15-25 від 03 червня 2025 року про відмову Віхрову), публікаціях антикорупційних організацій (як-от Фонд DEJURE та Антикорупційний фронт Лариси Криворучко) та офіційних заявах НААУ/РАУ. Об’єктивність забезпечується балансом поглядів: з одного боку, РАУ обґрунтовує захист адвокатських гарантій; з іншого – критики бачать у цьому тиск на ВРП. Критичний аспект фокусується на правових колізіях, процедурних порушеннях та системних наслідках для судової реформи в Україні. Детальність включає розбір ключових елементів рішення, правових норм та аргументів сторін.
Фактичний розбір рішення КДКА: Структура та ключові елементи
Рішення складається з вступної частини (установлення фактів), мотивувальної (аналіз матеріалів) та резолютивної (висновок про стягнення). Воно прийняте в Ужгороді 02 березня 2026 року Дисциплінарною палатою у складі семи членів (голова В.В. Гончаров, заступник С.П. Зеленяк та ін.) за відсутності Маселка та представника РАУ, що дозволено ч. 2 ст. 40 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (далі – Закон про адвокатуру).
Ключові факти з рішення:
- Статус Маселка: Свідоцтво про право на адвокатську діяльність №21/763 видано 31 серпня 2012 року Закарпатською КДКА. Діяльність зупинено з 18 серпня 2022 року (п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону про адвокатуру), але статус адвоката збережено, тому правила етики застосовуються (ст. 56 Правил адвокатської етики).
- Підстава скарги РАУ: Рішення РАУ №82 від 12 серпня 2025 року про порушення прав адвоката Віхрова під час співбесіди у ВРП. Маселко як доповідач вимагав від Віхрова відеозапис інциденту з клієнтом (з адвокатського досьє), пояснення щодо договору з клієнтом Подирякою І.В., та коментував сімейні обставини (розлучення, повторний шлюб, статус багатодітного батька як підставу для відстрочки від мобілізації). РАУ вбачає упередженість, втручання в адвокатську діяльність, спонукання до розголошення таємниці та дискредитацію професії (порушення ст. 3, 7, 12, 50, 51, 56 Правил адвокатської етики).
- Хронологія провадження: Скарга надійшла 24 листопада 2025 року. Перевірка доручена Зеленяку С.П. Порушено справу 12 січня 2026 року. Зупинено 03 лютого 2026 року через рішення ВРП №136/0/15-26. Відновлено та розглянуто 02 березня без учасників.
- Висновки палати: Обставини скарги підтверджені, не спростовані (включаючи рішення ВРП). Підстави для стягнення – порушення етики (ст. 34 Закону про адвокатуру). Обрано попередження, оскільки немає систематичності чи грубості (ч. 2 ст. 32 Закону), і Маселко раніше не притягався.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) або суду.
Правовий аналіз: Відповідність нормам та обґрунтованість
Об’єктивно, рішення формально відповідає процедурі Закону про адвокатуру (ст. 33–41): скарга мотивована, перевірка проведена, розгляд – відкритий, стягнення – мінімальне. Підстави для дисциплінарної відповідальності (порушення етики) передбачені ст. 34 Закону, а правила етики застосовуються до адвокатів незалежно від зупинення діяльності (ст. 31 Закону).
Позитивні аспекти (об’єктивність):
- Палата посилається на дані ЄРАУ (Єдиний реєстр адвокатів України), трансляції співбесід ВРП (21 листопада 2024 та 03 червня 2025), рішення ВККСУ №58/дс-23 від 19 грудня 2023 про рекомендацію Віхрова. Це забезпечує фактичну основу.
- Враховано відсутність попередніх стягнень, що обґрунтовує м’яке покарання (не позбавлення статусу, як можливе за ч. 2 ст. 32 Закону).
- З позиції РАУ (згідно з їхньою заявою на unba.org.ua від 15 жовтня 2025), дії Маселка – це “упереджене ставлення” та “ревізія судових рішень”, що порушує гарантії адвокатської діяльності (ст. 23 Закону). ВРП у жовтні 2025 визнала, що рішення РАУ №82 не є тиском, а реалізацією повноважень (доповідач Сергій Бурлаков: “не має на меті втручання”).
Критичні аспекти (слабкості рішення):
- Ігнорування рішень ВРП: Палата згадує рішення ВРП №136/0/15-26, але не враховує його висновок про втручання РАУ в діяльність Маселка. Згідно з постом Маселка, це “атака не лише на мене, а й на ВРП”. Антикорупційний фронт (anticor.foundation, 19 січня 2026) називає це “продовженням тиску”, а Фонд DEJURE – “прикриттям для тиску на ВРП”. Закон про ВРП (ст. 3) гарантує незалежність членів, і ігнор – потенційне порушення ст. 126 Конституції України (незалежність судової влади).
- Відсутність участі Маселка: Маселко не надав пояснень, бо це вимагало б розголошення конфіденційних даних з досьє Віхрова (ст. 106 Закону про судоустрій). Рішення прийняте заочно, що формально дозволено, але критично – позбавляє права на захист (ст. 42 Закону про адвокатуру). Це може порушувати принципи справедливості (ст. 6 Європейської конвенції з прав людини).
- Обґрунтованість звинувачень: Запит про відеозапис – не втручання, бо він стосувався справи Віхрова як свідка, а не клієнта (Маселко: “жодного порушення прав адвоката Віхрова не було”). Коментарі до сімейних обставин – частина перевірки доброчесності (ст. 87 Закону про судоустрій), підтверджена рішенням ВРП (11 голосів за відмову Віхрову). РАУ оцінює дії ВРП, що виходить за межі її повноважень (ст. 57 Закону про адвокатуру не передбачає оцінку державних органів).
- Нелегітимність органів адвокатури: Критики (anticor.foundation) стверджують, що РАУ та КДКА Закарпаття діють нелегітимно з 2022 року (термін повноважень минув без переобрання, порушення ст. 56 Закону про адвокатуру). Це робить рішення юридично сумнівним, потенційно – актом узурпації влади (ст. 5 Конституції).
Погляди сторін та ширший контекст
- Позиція Маселка та критиків: Маселко розцінює стягнення як “продовження переслідування” (Facebook-пост). Антикорупційні організації бачать прецедент тиску на посадовців з адвокатським статусом (судді, прокурори), що загрожує незалежності (DEJURE: “РАУ не прислухалась до ВРП і подала скаргу”). Це блокує судову реформу, особливо в контексті війни (підозри у фіктивній відстрочці Віхрова).
- Позиція РАУ/НААУ: Захист адвокатських гарантій (unba.org.ua: “реалізація повноважень, не тиск”). ВРП у 2025 році підтвердила, що оцінка – це “власна точка зору”, а не втручання.
- Системний вплив: Справа ілюструє колізію між адвокатським самоврядуванням та судовою владою. За даними звітів (наприклад, “Тіньовий звіт” від pravojustice.eu), реформа адвокатури буксує через корупцію та нелегітимність органів. Це підриває довіру до правосуддя (лише 11% українців довіряють судам, за опитуваннями 2025–2026).
Висновки: Наслідки та рекомендації
Рішення КДКА – формально обґрунтоване, але критично слабке через ігнор ВРП, процедурні прогалини та сумнівну легітимність. Воно створює прецедент тиску на членів ВРП, загрожуючи незалежності судової влади та реформі (як частина Пакета розширення ЄС). Об’єктивно, справа потребує оскарження в суді або ВКДКА для перевірки на упередженість. Рекомендації: розпуск нелегітимних органів адвокатури, посилення нагляду ВРП та законодавчі зміни для уникнення колізій (наприклад, автоматичне припинення адвокатського статусу для посадовців). У підсумку, це не лише персональний конфлікт, а симптом глибшої кризи в українській адвокатурі.
Лариса Криворучко, Голова ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”
