У контексті триваючої судової реформи в Україні, яка спрямована на підвищення довіри суспільства до судової влади, особливу увагу привертають випадки повернення суддів на посади після тривалих пауз. Одним з таких прикладів є суддя Іванна Окостень, яку Вища рада правосуддя (ВРП) рекомендує призначити на посаду судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області. Це рішення викликає дискусії серед експертів та громадськості, адже кар’єра судді пов’язана з кількома контроверсіями, включаючи проблеми з деклараціями майна та виправдання колеги, звинуваченого в хабарництві. У цій статті ми розглянемо ключові аспекти біографії, скандалів та поточного статусу судді, спираючись на доступні публікації та офіційні джерела.
Судова реформа в Україні, започаткована після Революції Гідності, передбачає жорстке кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність критеріям доброчесності та професійної етики. За даними Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС), багато суддів не проходять цей процес через негативні висновки Громадської ради доброчесності (ГРД). Однак випадок Окостень демонструє, як такі висновки можуть бути скасовані, відкриваючи шлях до повернення.
Біографія та кар’єра судді Іванни Окостень
Іванна Окостень народилася на Волині та має міцні сімейні зв’язки з судовою системою. Її мати працювала суддею Шацького районного суду, сестра — приватним нотаріусом у Луцькому районі, а брат — діловодом у Волинському окружному адміністративному суді згідно з деклараціями. Це підкреслює династичний характер української судової системи, де родинні зв’язки часто грають роль у кар’єрному зростанні.
Окостень була призначена на посаду судді Ковельського міськрайонного суду 31 липня 2012 року на п’ятирічний термін. З 2016 року вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною протягом п’яти років, після чого обіймала посаду судді-спікера в тому ж суді за інформацією пресслужби суду. Однак останні вісім років суддя була позбавлена права здійснювати правосуддя через невдале проходження кваліфікаційного оцінювання. У червні 2024 року ГРД надала негативний висновок щодо її доброчесності та професійної етики, що заблокувало процес. Але вже в жовтні 2024 року цей висновок було скасовано рішенням ГРД, а ВККС оцінила її на 714,50 балів, рекомендувавши на посаду.
За результатами анонімного тестування Окостень набрала 90 балів, а за практичне завдання — 77 балів, що свідчить про високий рівень професійної підготовки. ВРП, своєю чергою, підтримала кандидатуру та внесе подання Президенту України про призначення за офіційним рішенням. Це повернення відбувається на тлі загальної кризи в судовій системі, де, за даними антикорупційних організацій, корупція залишається серйозною проблемою.
Контроверсії з деклараціями майна
Одним з ключових скандалів навколо судді Окостень є проблеми з деклараціями майна, які порушують питання про дотримання антикорупційного законодавства. У паперових деклараціях за 2012–2015 роки вона не вказала майно чоловіка за період 2004–2012 років, хоча він проживає та працює в Київській області. Окостень пояснила це тим, що одружилася лише у 2013 році, але критики вважають це порушенням.
Крім того, в деклараціях за 2013–2014 та 2015 роки не було вказано дві земельні ділянки чоловіка (15 і майже 30 акрів) та право користування квартирою площею 66 м² у Києві. Суддя аргументувала, що декларувала ділянки як одну через однакову адресу, а квартиру не вважала фактичним місцем проживання. Сумніви викликає й вартість автомобіля Skoda Rapid, придбаного чоловіком у 2021 році за 7,5 тис. доларів, що може не відповідати ринковим цінам.
Також Окостень не вказувала право користування будинком чоловіка в Київській області та житлом у Ковелі за 2012–2018 роки. Пояснення: відсутність письмового договору оренди та перебування у відпустці. Ці факти були висвітлені в розслідуванні “Антикор” та інших публікаціях, що підкреслюють необхідність суворішого контролю за деклараціями суддів відповідно до Закону України “Про запобігання корупції”.
Виправдання колеги-хабарника та інші скандали
Ще одним резонансним епізодом є рішення Окостень у 2013 році, коли вона виправдала Леоніда Рака, суддю Червоноградського міського суду Львівської області, звинуваченого в хабарництві. Апеляційний суд скасував це рішення, відправивши справу на новий розгляд. Цей випадок викликав обурення громадськості та став прикладом потенційних зловживань у судовій системі.
Хоча прямих звинувачень у корупції проти Окостень не висувалося, її справа ілюструє ширші проблеми української юстиції. За даними антикорупційних центрів, до створення спеціалізованих органів, як Вищий антикорупційний суд, багато суддів уникали відповідальності за подібні дії. Повернення Окостень може вплинути на довіру до реформи, особливо в контексті династичних зв’язків у судовій владі.
Рішення ВРП та перспективи судової реформи
Рішення ВРП про рекомендацію Окостень на посаду підтримано комісією та оголошено на офіційному сайті ВРП. Це відбувається на тлі загальної статистики: з 2016 року понад 2 тисячі суддів пройшли оцінювання, але багато випадків оскаржуються. Експерти наголошують, що для успіху реформи потрібна незалежність ГРД та прозорість процесів.
Повернення судді Окостень може стати тестом для системи. Якщо воно пройде без скандалів, це зміцнить віру в реформу; інакше — посилить критику. У будь-якому разі, такі історії підкреслюють важливість громадського контролю за судовою владою в Україні.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”