5 березня 2026 року в Будапешті стався інцидент, який загострив і без того напружені відносини між Україною та Угорщиною. Угорські правоохоронці затримали два інкасаторських автомобілі державного Ощадбанку, що транспортували значні суми готівки та золото з Австрії до України. Цей випадок, який Україна називає “викраденням інкасаторів Ощадбанку в Угорщині”, викликав обурення в Києві та привернув увагу міжнародної спільноти. За даними Ощадбанку, в автомобілях знаходилося $40 мільйонів, €35 мільйонів та близько 9 кг золота – загальна вартість понад 75 мільйонів у валютному еквіваленті. Сім працівників банку зникли, а їхнє місцезнаходження залишається невідомим, що додає драми ситуації.
Цей інцидент не є ізольованим, а вписується в ширший контекст геополітичних конфліктів. Угорщина під керівництвом Віктора Орбана давно критикує Україну за питання транзиту російської нафти через трубопровід “Дружба”, який був порушений через російські атаки. Орбан навіть заявив про готовність застосувати силу для відновлення постачань, що робить затримання інкасаторів потенційним інструментом тиску. Критики вважають це актом “державного тероризму”, як висловився міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, тоді як Угорщина стверджує про підозру у відмиванні грошей.
Деталі інциденту: Що сталося в Будапешті?
За офіційною заявою Ощадбанку, опублікованою на їхньому сайті, два броньованих автомобілі з сімома інкасаторами виконували планову операцію з транспортування валюти та банківських металів між Raiffeisen Bank в Австрії та Ощадбанком в Україні. Це стандартна процедура, що відповідає міжнародним угодам та європейським митним нормам. Однак у Будапешті транспорт був зупинений угорськими силами безпеки, а автомобілі переміщені до Антитерористичного центру Угорщини – структури, відомої участю в антиукраїнських акціях режиму Орбана.
Як повідомляє Європейська правда, місце розташування автомобілів підтверджено представниками українського посольства в Будапешті за допомогою GPS-даних. Водночас доля семи українців залишається невідомою: контакт з ними втрачено, а угорська сторона не надає пояснень. Згідно з Українською правдою, угорська Національна податкова та митна адміністрація заявила про підозру у відмиванні грошей, посилаючись на те, що серед затриманих є колишній генерал українських спецслужб. Вони також зазначили, що цього року через Угорщину пройшло понад $900 млн, €420 млн та 146 кг золота до України, що нібито викликає питання щодо легальності.
Ці твердження викликають сумніви, оскільки транспортування валюти банками є рутинним і регулюється міжнародним правом. Критики, як у Kyiv Post, вважають це вигадкою для виправдання дій, особливо з огляду на візит Орбана до Антитерористичного центру того ж дня.
Реакція України: Обурення та дипломатичні кроки
Українська сторона відреагувала швидко та жорстко. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга у своєму Twitter назвав інцидент “захопленням заручників та крадіжкою грошей”, порівнявши дії Угорщини з “державним тероризмом та рекетом”. Як пише Главком, українське МЗС надіслало офіційну ноту Угорщині з вимогою негайного звільнення громадян та повернення майна. Консулів не допускають до затриманих, що порушує Віденську конвенцію про консульські відносини.
Національний банк України (НБУ) також виступив із заявою, вимагаючи пояснень від угорської влади. У NV.ua зазначається, що НБУ підкреслює незаконність затримання, оскільки транспорт був легальним. Ощадбанк, своєю чергою, у пресрелізі на своєму сайті вимагає негайного повернення співробітників та цінностей, наголошуючи на загрозі для їхнього життя.
Ця реакція відображає глибоку недовіру до Угорщини, яка блокує допомогу ЄС Україні та підтримує проросійську позицію. Аналітики, як у RBC Ukraine, вважають, що Київ готує апеляцію до ЄС, аби тиснути на Будапешт через дипломатичні канали.
Позиція Угорщини: Відмивання грошей чи політичний маневр?
З іншого боку, Угорщина заперечує звинувачення у викраденні. За даними Української правди, угорські органи стверджують, що затримання відбулося в рамках кримінального провадження за підозрою у відмиванні грошей. Вони повідомили українське консульство, але нібито не отримали відповіді. Цікаво, що Антитерористичний центр, де тримають автомобілі, раніше був задіяний у висланні українського дипломата, що вказує на політичний підтекст.
Критики Орбана, як в UNN, вважають це спробою шантажу. Орбан погрожував зупинити транзит товарів для України, якщо не відновиться постачання російської нафти. Деякі ЗМІ зазначають, що це може бути відповіддю на відмову України відновити трубопровід “Дружба”. Таким чином, “викрадення інкасаторів Ощадбанку в Угорщині” виглядає як інструмент економічного тиску, а не законна операція.
Політичний контекст: Напруга між Києвом і Будапештом
Інцидент відбувається на тлі тривалої дипломатичної кризи. Угорщина блокує вступ України до ЄС та НАТО, посилаючись на права угорської меншини в Закарпатті. Орбан, близький до Москви, використовує будь-яку нагоду для тиску. Як пише Antikor.ua, затримання може бути пов’язане з погрозами Орбана щодо нафти, озвученими 5 березня – того ж дня, коли стався інцидент.
Аналізуючи ситуацію, варто зазначити, що Угорщина ризикує репутацією в ЄС. Це може призвести до санкцій з боку Брюсселя, адже порушення консульських прав є серйозним.
Можливі наслідки: Економічні та дипломатичні ризики
Наслідки “викрадення інкасаторів Ощадбанку в Угорщині” можуть бути далекосяжними. Економічно Україна втратить довіру до транзиту через Угорщину, що змусить шукати альтернативні маршрути. Дипломатично це загострить конфлікт, можливо, призведе до судових позовів у міжнародних інстанціях.
Для Угорщини це ризик ізоляції в ЄС, де Орбан уже критикується за авторитаризм. Як зазначає Reddit, спільнота бачить це як “державне пограбування”. Якщо доведеться політичний мотив, це підірве довіру до угорських інституцій.
У висновку, інцидент з викраденням інкасаторів Ощадбанку в Угорщині – це не просто кримінальна справа, а симптом глибокої геополітичної кризи. Україна повинна мобілізувати союзників у ЄС для тиску на Будапешт, аби уникнути ескалації. Без швидкого вирішення це може стати прецедентом для подібних актів у Європі.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”