Україна подала заявку на вступ до ЄС 28 лютого 2022 року, що стало символічним кроком у відповідь на російську агресію. Цей крок, ініційований президентом Володимиром Зеленським, був зустрінутий з ентузіазмом у Європі, де панував переляк від повномасштабного вторгнення. За чотири роки, які минули з того часу, процес перейшов від політичних декларацій до технічних вимог, де ключовими стали реформи у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. Однак, попри гучні заяви влади, прогрес у цих сферах мінімальний, що ставить під загрозу весь процес інтеграції.
Як зазначає комісарка ЄС з питань розширення Марта Кос, Україна не відновила довіру партнерів після спроб ліквідувати незалежність антикорупційних органів, таких як НАБУ та САП. Це не просто дипломатична фраза – це сигнал про реальні бар’єри, які гальмують рух України до ЄС.
Сьогодні, у березні 2026 року, Україна перебуває на етапі, коли відкриття кластерів переговорів залежить від виконання конкретних зобов’язань. Європейська комісія неодноразово підкреслювала, що без прогресу в антикорупційних реформах подальший рух неможливий. Стаття Reuters від березня 2026 року цитує анонімні джерела в урядах Франції та Німеччини, які прямо заявляють: “Україна просто не готова і має масову корупцію”. Ці слова відображають скептицизм ключових гравців ЄС, які не підтримують швидкий вступ без реальних змін.
У цій статті ми розберемо, чому процес зупинився, хто несе відповідальність і як це впливає на майбутнє України.
Історія та контекст заявки України на вступ до ЄС
Заявка України на вступ до ЄС була подана всього через чотири дні після початку повномасштабного вторгнення Росії. Це був не лише політичний жест, але й стратегічний крок, який об’єднав суспільство навколо ідеї європейського майбутнього. Як наголошує Європейська комісія, з червня 2022 року Україна має статус кандидата, а переговори офіційно розпочалися у червні 2024 року. Протягом цих років відбулися важливі кроки: завершення скринінгу у вересні 2025 року та рекомендації щодо відкриття переговорів у листопаді 2023 року.
Однак, від симпатії до реальних дій – довгий шлях. ЄС вимагає виконання семи кроків, визначених у думці Комісії 2022 року, доповнених аналітичним звітом 2023 року. Серед них – реформи в судовій системі, антикорупційній інфраструктурі та верховенстві права. Українське суспільство, яке бореться за європейські цінності вже п’ятий рік війни, очікує від влади швидких змін. Національна ідея – європейський рівень життя, зарплат та правосуддя – об’єднує націю, але влада, здається, не поспішає.
Президент Зеленський неодноразово заявляв про амбітні плани: вступ до ЄС до 2027 року. Але реальність інша. Як пише Atlantic Council, для досягнення мети Україна повинна посилити оборону, провести адміністративні реформи в судовій системі та впровадити багатосекторний підхід до корупції. Без цього процес блокується, а скептицизм партнерів зростає.
Заяви ЄС про корупцію як бар’єр для інтеграції
Корупція – це не просто внутрішня проблема України, а ключовий аргумент для скептиків у ЄС. Комісарка Марта Кос в інтерв’ю “Європейській правді” прямо заявила, що Україна не відновила довіру після спроби в липні 2025 року ліквідувати незалежність НАБУ та САП. Вона посилається на документ, підписаний у Львові в грудні 2025 року з віцепрем’єром Тарасом Качкою, де визначено 10 пріоритетів для прогресу в верховенстві права та антикорупції.
Стаття Reuters підкреслює: країни ЄС, включаючи Францію та Німеччину, скептично ставляться до швидкого вступу через побоювання, що реформи, як-от боротьба з корупцією, припиняться після отримання членства. Це не маніпуляція, а реальність: ЄС використовує приклади Болгарії та Румунії, де корупція залишається проблемою попри членство. Дар’я Каленюк з Центру протидії корупції у своєму пості на X (колишній Twitter) наголошує на важливості цих 10 пунктів, які є “боттлнеком” для інтеграції.
Європейська комісія у звіті 2025 року зазначає, що Україна показує “видатну відданість” процесу, але повинна скасувати негативні тенденції в антикорупції. Це включає тиск на антикорупційні органи та громадянське суспільство. Без змін, як попереджає комісія, мета вступу до 2029 року недосяжна.
10 ключових пунктів реформ: Аналіз прогресу
У грудні 2025 року Україна підписала з ЄС план з 10 пунктів реформ, спрямованих на посилення антикорупційної інфраструктури. Цей план, погоджений у Львові, мав продемонструвати рішучість Києва. Три місяці потому, у березні 2026 року, прогрес нульовий, як образно висловлюється аналітик Ярослав Железняк.
Розглянемо пункти детально:
1. Зміни до Кримінального процесуального кодексу для незалежності САП, включаючи скасування “правок Лозового”. Законопроєкт внесено понад рік тому, але уряд не ініціює розгляд.
2. Забезпечення НАБУ доступу до судових експертиз. Це вимога МВФ, виключена з програми за наполяганням уряду, але обов’язкова для ЄС. Нічого не зроблено.
3. Перегляд процедури відбору та звільнення генпрокурора. Жодних кроків.
4. Поновлення відбору прокурорів на керівні посади. Обіцяно в липні 2025, але не виконано.
5. Реформування ДБР з міжнародними партнерами. Законопроєкт внесено в серпні 2025, але президент не підписав.
6. Призначення суддів КС та членів ВРП після міжнародної перевірки. Затримки тривають.
7. Розширення ролі міжнародних експертів у ВККС. Законопроєкт готовий, але не голосується.
8. Ухвалення закону про декларацію доброчесності суддів з міжнародними експертами. Нічого.
9. Антикорупційна стратегія на 2026 рік. Час є, але прогрес мінімальний.
10. Зміцнення систем внутрішнього контролю проти корупції. Зміни в НАЗК не передбачаються.
Ці пункти пов’язані з судовою реформою та антикорупцією – темами, популярними в суспільстві. Суспільство підтримує їх, адже це не про податки чи тарифи, а про справедливість. Однак влада ігнорує, що дає скептикам у ЄС аргументи проти вступу.
Роль Зеленського та влади в гальмуванні процесу
Президент Зеленський та його оточення – головна причина застою. Як зазначає EPC, уряд України підриває власний шлях до Європи, намагаючись контролювати антикорупційні органи. Спроба в липні 2025 року ліквідувати незалежність НАБУ та САП – прямий саботаж.
Парламент та Кабмін також винні: відсутність міністра юстиції чотири місяці, ігнорування законопроєктів. Зеленський обіцяв реформи ДБР у січні 2026, але нічого. Це не через опір суспільства – ніхто публічно не виступає проти посилення НАБУ.
Пост на X від KyivPost підкреслює: Німеччина попереджає, що новий антикорупційний закон може зірвати шлях до ЄС, називаючи його кроком назад. Заяви Кая Каллас про “надзвичайно прикрий” скандал з корупцією в енергетиці додають тиску.
Корупція системна: арешт голови Верховного суду у 2023 році – прогрес, але проблеми залишаються. ЄС вимагає не окремих рішень, а системної політики. Зеленський, вимагаючи швидкого вступу, ігнорує реформи, що робить Україну далі від ЄС.
Наслідки для України та рекомендації
Відсутність реформ посилює корупцію, блокує прогрес і віддаляє вступ. Як пише European Democracy Hub, корупція – головна перешкода, впливаючи на довіру та стійкість проти російського впливу. Суспільство, яке вийшло на протести в липні 2025, повинно тиснути сильніше.
Рекомендації: Уряд повинен негайно розглянути законопроєкти, призначити міністра юстиції, посилити НАБУ. ЄС повинен посилити умовність допомоги. Без змін, як попереджає Politico, Київ повинен переслідувати корумпованих фігур, інакше членство недосяжне.
У висновку, Зеленський та влада крадуть європейське майбутнє України через небажання боротися з корупцією. Це не гіпотеза – це факти з джерел ЄС та міжнародних медіа. Час діяти, інакше процес зупиниться назавжди.
Лариса Криворучко,
Голова ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”