У сучасній Україні боротьба з корупцією у сфері інфраструктури залишається актуальною проблемою. Нещодавно Закарпатська обласна прокуратура повідомила про підозру посадовцю Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Закарпатській області. Ця справа стосується розтрати бюджетних коштів під час капітального ремонту автомобільної дороги Р-21 Долина – Хуст, яка є важливою транспортною артерією регіону. Збитки оцінюються в понад 3,1 мільйона гривень, що є значною сумою для місцевих бюджетів. Подібні інциденти підкреслюють необхідність посиленого контролю за витратами державних коштів на інфраструктурні проєкти.
Деталі розтрати та механізм злочину
За даними слідства, підозрюваний посадовець підписав 14 актів приймання будівельних робіт, у яких було штучно завищено показник середньої кошторисної заробітної плати. Замість затверджених 10 тисяч гривень, у документах фігурувала сума 14,5 тисяч гривень. Це призвело до необґрунтованого збільшення вартості робіт на понад 3,1 млн грн. Такі маніпуляції з документацією дозволили перерахувати зайві кошти підряднику, хоча фактичні роботи не відповідали заявленим витратам. Правоохоронці зазначають, що це класичний приклад зловживання службовим становищем, коли посадовці використовують свою владу для особистої вигоди або вигоди третіх осіб.
Розслідування триває, і новому підозрюваному інкримінують розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах (частина 5 статті 191 Кримінального кодексу України) та службове підроблення (частина 1 статті 366 ККУ). Ці статті передбачають серйозні покарання, включаючи позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Важливо, що ця справа не ізольована: раніше підозру отримав інженер технічного нагляду, який є чинним депутатом Міжгірської районної ради. Він погодив акти з недостовірними даними, що сприяло перерахуванню коштів за невиконані роботи.
Залучені особи та попередні підозри
Окрім посадовця Служби відновлення, у справі фігурують інші особи. Зокрема, до суду вже скеровано обвинувальний акт щодо колишнього директора підприємства-підрядника, якого вважають організатором схеми. Він нібито завищував вартість асфальтобетонних сумішей та робіт з їх укладання, що призвело до додаткових збитків. Джерела повідомляють, що підрядник міг діяти у змові з посадовцями, створюючи ланцюжок корупційних дій.
Ця справа висвітлює системні проблеми в Службі відновлення та розвитку інфраструктури, яка відповідає за відновлення доріг після воєнних дій та природних катастроф. Закарпаття, як прикордонний регіон, залежить від якісних транспортних шляхів для економічного розвитку, туризму та логістики. Розтрата коштів тут не тільки затримує проєкти, але й підриває довіру до державних інституцій.
Наслідки для регіону та боротьба з корупцією
Розкрадання бюджетних коштів на ремонті трас має далекосяжні наслідки. Дорога Р-21 Долина – Хуст з’єднує ключові райони Закарпаття, і її стан впливає на безпеку руху, економіку та туризм. За даними місцевих ЗМІ, подібні випадки призводять до погіршення інфраструктури, збільшення аварійності та витрат на повторні ремонти.
В Україні антикорупційні органи, такі як НАБУ та САП, активно борються з подібними злочинами. Ця справа на Закарпатті може стати прецедентом для посилення аудиту в інфраструктурних проєктах. Експерти рекомендують впроваджувати цифрові системи моніторингу витрат, щоб уникнути маніпуляцій з актами. Крім того, громадськість повинна активно контролювати державні тендери через платформи як ProZorro.
Подібні випадки в Україні
Не тільки на Закарпатті, але й в інших регіонах фіксуються аналогічні розтрати. Наприклад, у 2025 році подібна справа була в Київській області, де посадовці завищували витрати на ремонт мостів. Аналітики зазначають, що корупція в дорожньому будівництві коштує державі мільярди гривень щорічно. Для запобігання цьому потрібні реформи, включаючи незалежний аудит та жорсткіше покарання.
У висновку, справа про розтрату коштів на ремонті траси Р-21 на Закарпатті підкреслює необхідність прозорості в державних витратах. Розслідування триває, і суспільство очікує справедливого покарання винних. Це не тільки питання правосуддя, але й майбутнього розвитку регіону.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”