В українській прокуратурі дедалі частіше спливають скандали, пов’язані з незадекларованими активами та зловживаннями владою. Одним з яскравих прикладів є Олена Нестерова, заступниця керівника Кіровоградської обласної прокуратури, яку звинувачують у володінні сотнями гектарів землі у Вільшанському районі, оформленими на родичів та сторонніх осіб. Ці звинувачення, оприлюднені в медіа, порушують питання про прозорість декларацій та справжні масштаби корупції в органах правосуддя.
Біографія та кар’єра Олени Нестерової
Олена Нестерова розпочала роботу в органах прокуратури ще у 1999 році, пройшовши шлях від заступниці прокурора міста Кропивницького до ключової посади в обласній прокуратурі. Згідно з офіційними даними, вона зареєстрована в Кропивницькому, а її чоловік – у селищі Вільшанка. У 2023 році Нестерова отримала 1,63 млн гривень зарплати та 398 тис. гривень пенсії, яку почала отримувати з 2017 року, попри відносно молодий вік (50 років). Це викликає критичні запитання: чому прокурори отримують мільйонні пенсії, тоді як звичайні громадяни борються за виживання? Аналіз декларацій з НАЗК показує, що Нестерова зберігає 70 тис. доларів готівкою, а її родина володіє нерухомістю, включаючи квартиру понад 100 м² та дороге авто. Такі активи часто стають об’єктом підозр у прихованому збагаченні.
Звинувачення в корупції та володінні землею
Ключові обвинувачення проти Нестерової пов’язані з контролем над сотнями гектарів землі, не відображеними в деклараціях. Джерела стверджують, що вона діє як “гаманець” для Яна Стрелюка, керівника Кіровоградської прокуратури, ведучи “чорну бухгалтерію” та приймаючи готівку за вплив на судові справи. Чоловік її племінниці нібито залякував місцевих жителів у Вільшанському районі протягом 2022-2025 років, а скарги ігнорувалися завдяки прокурорському “даху”. Це вказує на класичну схему корупції: використання посади для особистого збагачення та захисту близьких. Стрелюк, своєю чергою, обвинувачується в “дахуванні” схем з видобутком ресурсів та земельними махінаціями в минулих посадах, що посилює підозри щодо пари.
Критика тут очевидна: якщо прокурори, покликані боротися з корупцією, самі в ній замішані, це підриває довіру до системи. Порівняно з іншими регіонами, як Полтавщина, де Стрелюк раніше працював, подібні схеми повторюються, свідчачи про системну проблему в українській прокуратурі.
Аналіз декларацій та наслідки для суспільства
Декларації Нестерової, доступні на порталі НАЗК, не відображають земельні активи, що суперечить антикорупційному законодавству. Аналітики зазначають, що прокурори часто ховають майно за родичами, уникаючи відповідальності. Крім того, іноземна нерухомість вартістю понад 1 млн євро, приписувана Нестеровій та Стрелюку, викликає питання про джерела коштів – чи це зарплата, чи “подяки” від зацікавлених осіб?
Наслідки таких скандалів ширші: вони дискредитують реформи в прокуратурі, ініційовані після Революції Гідності. Суспільство вимагає незалежних розслідувань від НАБУ чи ДБР, але відсутність офіційних реакцій на звинувачення свідчить про кругову поруку. У контексті війни та економічної кризи, корупція в прокуратурі – це не просто етична проблема, а загроза національній безпеці, адже відволікає ресурси від реальних справ.
Висновки та рекомендації
Звинувачення проти Олени Нестерової – це вершина айсберга корупції в українській прокуратурі. Рекомендується посилити перевірки декларацій та запровадити жорсткіші санкції за приховування активів. Тільки так можна відновити довіру до правосуддя.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”