У сучасній Україні судова система продовжує залишатися одним із найпроблемніших інститутів держави. За даними Вищої ради правосуддя (ВРП), лише у 2025 році до дисциплінарної відповідальності притягнуто 118 суддів, з них 30 звільнено за істотні проступки. Серед типових порушень — бездіяльність, затягування справ та створення незаконних переваг сторонам. Яскравим прикладом системної проблеми стала дисциплінарна скарга від 18 лютого 2026 року на суддю Шевченківського (колишнього Дзержинського) районного суду міста Харкова Агапова Романа Олександровича.

Ця скарга, адресована ВРП, ВККСУ, Громадській раді доброчесності та самому суду, базується на моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень і фіксує умисну бездіяльність у щонайменше п’яти адміністративних справах. Суддя свідомо не вживав жодних процесуальних дій після автоматизованого розподілу матеріалів, допускаючи сплив строків притягнення до відповідальності за ст. 38 КУпАП, після чого формально закривав провадження за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Така модель поведінки не є випадковою — вона повторюється ідентично, вказуючи на усвідомлений характер дій.

У цій статті ми проведемо повний критичний розбір скарги, проаналізуємо кожне порушення за ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», порівняємо з практикою ВРП та рішеннями Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), оцінимо наслідки для суспільства та запропонуємо, чому звільнення судді Агапова є єдиним адекватним заходом. Стаття базується на тексті скарги, публікаціях на anticor.foundation та офіційних даних ВРП.

Історичний контекст призначення судді Агапова Романа Олександровича та перші сигнали проблем

Суддя Агапов Роман Олександрович був призначений на посаду Указом Президента України від 6 грудня 2020 року разом із 14 іншими суддями Харківщини. До цього він працював помічником судді в Господарському суді Донецької області (з дислокацією в Харкові). Декларації НАЗК за 2025 рік підтверджують його статус судді Дзержинського (нині Шевченківського) районного суду Харкова.

Однак уже з 2024–2025 років з’являються публікації про системні скарги на суддю. Сайт anticor.foundation у матеріалі від 17 лютого 2026 року «Порушення судді Агапова Романа Олександровича: критичний аналіз…» детально описує аналогічні претензії щодо справ про домашнє насильство та права дітей. У січні–лютому 2026 року з’явилися публікації про відмову у відводі в цивільній справі №638/21368/24. Скарга від 18 лютого 2026 року лише доповнює картину: суддя Агапов демонструє сталу модель ігнорування імперативних строків у справах про адміністративні правопорушення.

Така динаміка не унікальна для Харкова, але в контексті воєнного стану та необхідності швидкого правосуддя вона набуває особливої небезпеки.

Детальний розбір п’яти адміністративних справ: докази умисної бездіяльності

Скарга фіксує п’ять справ, у кожній з яких модель ідентична: протокол складено, матеріали надійшли до суду, автоматизований розподіл — того ж дня судді Агапову, жодних дій до спливу строків, закриття за давністю.

1. Справа № 638/21362/24 (ст. 44 КУпАП — незаконне зберігання психотропних речовин) Протокол серії ВАД №258640 щодо громадянина З.  складено 28.09.2024. Матеріали надійшли до суду 08.11.2024, розподіл — того ж дня (див. log документів автоматизованого розподілу). Постанова про закриття від 22.01.2025 доступна за посиланням у реєстрі. Суддя не призначив засідання, не викликав сторони, не витребовував докази. Результат — уникнення відповідальності за зберігання психотропів.

2. Справа № 638/21704/24 (ч. 1 ст. 163-1 КУпАП — порушення податкового обліку) Протокол №1930 щодо громадянки Ф.  — 07.11.2024. Надходження до суду — 13.11.2024, розподіл — того ж дня. Постанова від 22.01.2025 — реєстр. Знову повна бездіяльність.

3. Справа № 638/19275/24 (ст. 173 КУпАП — дрібне хуліганство) Протокол ВАД №574619 щодо громадянина П. — 27.09.2024. Надходження — 11.10.2024. Постанова — реєстр.

4. Справа № 638/7058/25 (ч. 1 ст. 155-1 КУпАП — порушення розрахунків) Протокол №509/20-40-70-30 щодо громадянина С.  — 28.03.2024. Надходження — 17.04.2024. Постанова від 01.07.2025 — реєстр.

5. Справа № 638/8146/25 (ст. 124 КУпАП — порушення ПДР) Протокол щодо громадянки Б. — 07.04.2024. Надходження — 02.05.2024. Постанова від 21.07.2025 — реєстр.

У кожній справі суддя знав дати протоколів, знав строки ст. 38 КУпАП (3 місяці для більшості), мав час (від 2 до 9 місяців), але не зробив нічого. Це не недбалість — це система.

Порушення п. 2 ч. 1 ст. 106: безпідставне затягування розгляду справ

Пункт 2 ч. 1 ст. 106 прямо передбачає відповідальність за «безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом». Ст. 245 КУпАП вимагає своєчасного з’ясування обставин. Ст. 280 — активної ролі суду.

Узагальнення дисциплінарної практики ВРП (рішення №1315/0/15-23 від 14.12.2023 та №2795/0/15-25 від 23.12.2025) чітко вказують: повторювана бездіяльність у справах про адмінправопорушення — типовий проступок. Аналогічні рішення ВРП щодо інших суддів (наприклад, звільнення за затягування у 2021–2025 рр.) підтверджують: 5 ідентичних випадків = системність.

Порушення п. 11 ч. 1 ст. 106: використання статусу судді для створення вигоди третім особам

Суддя фактично створив матеріальну та немайнову вигоду правопорушникам: уникнення штрафів (від кількох тисяч гривень у кожній справі) та юридичної відповідальності. Це пряма економічна вигода (несплата штрафів) та немайнова (відсутність запису в реєстрі). Пункт 11 ст. 106 охоплює саме такі дії, якщо вони не є злочином.

Порушення п. 4 ч. 1 ст. 106: грубе порушення закону з істотними наслідками

Бездіяльність призвела до бюджетних втрат держави та неможливості застосувати стягнення. Істотність підтверджується повторюваністю та сукупним розміром потенційних штрафів. Ч.4 ст. 126 Конституції та ст. 49 Закону дозволяють дисциплінарну відповідальність навіть за рішення, якщо є грубе порушення.

Порушення п. 3 ч. 1 ст. 106: поведінка, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя

Публічні постанови в реєстрі доступні всім. Громадяни бачать: правопорушники (від хуліганів до податкових порушників) уникають відповідальності через суд. Це формує образ «безкарності». Рішення ЄСПЛ у справах Kudła v. Poland (№30210/96), Frydlender v. France (№30979/96), Scordino v. Italy (№36813/97) та Morice v. France (№29369/10) прямо вказують: пасивність суду порушує ст. 6 Конвенції та підриває довіру суспільства.

Порівняння з практикою ВРП 2025–2026 років та міжнародними стандартами

У 2025 році ВРП звільнила 30 суддів за істотні проступки, багато — саме за бездіяльність в адмінсправах. Узагальнення №2795/0/15-25 прямо називає своєчасність ключовим обов’язком. Статистика показує зростання скарг на харківських суддів. Статті на anticor.foundation (від 22.01.2026 та 15.02.2026) фіксують аналогічні проблеми в цивільних справах судді Агапова.

ЄСПЛ у Kudła v. Poland наголосив: держава відповідає за організацію судової системи так, щоб строки були розумними. Пасивність не може бути виправдана навантаженням.

Наслідки для суспільства та публічних інтересів

Кожна закрита справа — це:

• Зневіра потерпілих (від ДТП до податкових порушень);
• Бюджетні втрати (штрафи йдуть до місцевого бюджету);
• Зростання правопорушень через відчуття безкарності;
• Підрив реформи судочинства, яку підтримує ЄС.

У воєнний час, коли Харків — прифронтове місто, така бездіяльність особливо цинічна.

Висновок та вимоги: чому звільнення судді Агапова — єдиний вихід

Дисциплінарна скарга від 18 лютого 2026 року містить усі ознаки істотного дисциплінарного проступку, несумісного зі статусом судді. Повторюваність, передбачуваність наслідків, відсутність об’єктивних перешкод — все вказує на умисел.

ВРП зобов’язана:

1. Відкрити дисциплінарне провадження;

2. Визнати порушення за п. 2, п. 3, п. 4, п. 11 ч. 1 ст. 106;

3. Застосувати найсуворіше стягнення — звільнення;

4. Забезпечити електронний доступ скаржниці (РНОКПП 3073912669).

ВККСУ — врахувати при кваліфікаційному оцінюванні. ГРД — надати негативний висновок. Суд — оголосити на зборах суддів.

Громадськість, ЗМІ та антикорупційні організації (зокрема, «Антикорупційний фронт Лариси Криворучко») повинні контролювати процес. Якщо ВРП проігнорує — це сигнал, що реформа судової влади провалилася.

Суддя Агапов Роман Олександрович став символом системної проблеми. Час поставити крапку. Суспільство має право на справедливий суд — не на формальні відписки.

ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”