Хто такий Андрій Смирнов і як він опинився у найближчому оточенні Президента
Андрій Олександрович Смирнов, народжений 1981 року в Києві, — адвокат і політик, який з 10 вересня 2019 по 29 березня 2024 року обіймав посаду заступника керівника Офісу Президента України. До цього він працював у СБУ, органах місцевого самоврядування та навіть балотувався до Верховної Ради. Його призначення в ОП Андрія Єрмака багато хто сприймав як «професійне підсилення», проте сьогодні ця фігура асоціюється насамперед зі скандалом, що став символом корупції часів війни.
Незаконне збагачення на 15,7 млн грн: елітні авто, квартира у Львові та земля на Закарпатті
За матеріалами досудового розслідування НАБУ, у період 2020–2022 років Смирнов набув активів на суму 17,1 млн грн при офіційних доходах лише трохи більш як 1,3 млн грн. Різниця — 15,7 млн грн — так і не була пояснена. Серед майна: Mercedes-Benz, Volkswagen, мотоцикли Honda та BMW, три паркомісця в Києві, квартира в престижному ЖК Львова та земельна ділянка на Закарпатті. Більшість об’єктів оформлювалися на рідного брата, але ексчиновник повністю розпоряджався ними. Цей класичний «схема брата» вже давно стала маркером корупційних справ високопосадовців.
Відмивання 6,5 млн грн через «будинки мрії» на Одещині
Окремий епізод — легалізація майже 6,5 млн грн у 2019–2021 роках. Гроші пішли на будівництво приватних будинків загальною площею понад 300 кв. м у рекреаційній зоні Одеської області біля моря. Смирнов особисто контролював процес, спілкувався із забудовником і навіть визначав обсяг робіт. Спочатку нерухомість оформлювали на компанію, а після підозри у травні 2024-го — переоформили на «довірену особу». Саме ці деталі детально розкриває розслідування antikor.info.
Хабар у 100 тисяч доларів за «потрібне» рішення Антимонопольного комітету
У 2022 році той самий забудовник запропонував Смирнову будівельні роботи на $100 тис. в обмін на вплив на Антимонопольний комітет: скасувати результати тендеру, де переміг конкурент, і віддати перемогу «своїм». Ексзаступник погодився, використав службове становище — і рішення було ухвалено. Цей епізод кваліфіковано як отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі (ч. 4 ст. 368 ККУ).
Чому справа дійшла до суду лише у лютому 2026-го? Критичний погляд
Підозру в незаконному збагаченні Смирнову вручили у травні 2024-го, додаткову — у квітні 2025-го. Знайомство з матеріалами тривало майже рік — суд навіть змушений був встановлювати дедлайни. 24 лютого 2026 року САП скерувала обвинувальний акт до Вищого антикорупційного суду.
Ця хронологія викликає серйозні питання. Чому топчиновник, який працював у команді Президента під час повномасштабної війни, міг спокійно накопичувати елітне майно, коли мільйони українців втрачали домівки? Чому розслідування тягнулося так довго? Чи не свідчить це про системні проблеми захисту «своїх» у владі? Громадське та інші ЗМІ неодноразово підкреслювали: такі справи підривають довіру до антикорупційних органів і до влади загалом.
Наслідки для України: чи зміниться щось після вироку?
Справа Андрія Смирнова — це не просто суд над одним ексчиновником. Це лакмусовий папірець спроможності України боротися з корупцією на найвищому рівні. Якщо суд буде затягуватися чи завершиться умовним покаранням, це стане сигналом для інших: «можна». Якщо ж вирок буде жорстким — це реальний крок до очищення влади.
Поки що громадяни спостерігають за процесом з обуренням і надією. Бо коли еліта збагачується під час війни, це не просто злочин — це зрада довіри всього народу.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”