У сучасній Україні, де війна та економічна криза посилюють тиск на державний бюджет, скандали з розтратою коштів у сфері освіти викликають особливе обурення. Справа Наталії Багмат, в.о. ректора Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, стала черговим прикладом можливих зловживань. 11 лютого 2026 року їй оголосили підозру в зловживанні службовим становищем (ч. 2 ст. 364 КК України) та службовому підробленні (ч. 1 ст. 366 КК України). Збитки державі оцінюються в понад 1,26 мільйона гривень через фіктивну закупівлю зарядних станцій. Ця справа не лише висвітлює особисті дії посадовиці, але й вказує на системні проблеми в закупівлях державних установ. Аналізуючи факти з різних джерел, ми розглянемо, як такі інциденти впливають на довіру до освіти та що можна зробити для запобігання.
Факти справи: Як відбулася розтрата на зарядних станціях
За даними слідства, у грудні 2025 року університет отримав державне фінансування на придбання генераторів, інверторів та зарядних станцій для забезпечення освітнього процесу в умовах енергетичної кризи. Відкриті тендери на платформі Prozorro не відбулися через відсутність учасників, що дозволило укласти прямий договір з фізичною особою-підприємцем. Наталія Багмат підписала угоду на постачання 12 зарядних станцій Blackview Oscal Power Max 6000 вартістю 1 261 992 гривні, хоча постачальник не мав цього обладнання. Вона також затвердила видаткові документи з неправдивими даними про постачання, що призвело до перерахунку коштів з рахунку Державної казначейської служби. Внаслідок цього державний бюджет зазнав збитків на суму понад 1,26 мільйона гривень. Як повідомляє Суспільне Хмельницький, слідчі вважають, що Багмат діяла з метою надання неправомірної вигоди підприємцю.
Суд відмовив у відстороненні Багмат від посади, посилаючись на недостатність підстав для побоювань щодо впливу на свідків чи перешкоджання розслідуванню. Сама підозрювана та її захист заперечують обґрунтованість звинувачень. Досудове розслідування триває, і справа може стати прецедентом для перевірки інших закупівель в освітніх закладах. Інші джерела, як Всім, називають ці станції “віртуальними”, підкреслюючи відсутність фактичного постачання.
Біографія Наталії Багмат: Від викладача до ректора
Наталія Багмат, народжена 31 травня 1974 року в Хмельницькому, має солідний освітній бекграунд. Вона закінчила Кам’янець-Подільський педагогічний інститут як вчитель початкових класів і музики, а згодом здобула ступені в економіці, корекційній педагогіці, соціальній психології та іноземних мовах. Її кар’єра розпочалася в хоровій школі, продовжилася в колегіумі та університеті, де вона пройшла шлях від асистента до професора та завідувачки кафедри теорії та методик початкової освіти. У вересні 2025 року Багмат стала першою жінкою-ректором університету Огієнка, що було значним кроком для гендерної рівності в освіті. Однак, відсутність декларації про доходи в реєстрі викликає питання про прозорість. Коментатори в мережі, як на сайті Всім, критикують її за “накуплені дипломи” без аспірантури чи публікацій у Scopus, що додає скепсису до її професійності.
Аналіз зловживань: Системні проблеми чи особиста вина?
Критичний погляд на справу розкриває не лише можливу особисту провину Багмат, але й вразливості системи державних закупівель. Відсутність учасників на тендерах часто призводить до прямих договорів, де контроль мінімальний. У контексті енергетичної кризи, коли кошти виділяються швидко, ризик корупції зростає. Згідно з ХМ-Інсайд, такі махінації з “фантомними” станціями типові для регіонів, де нагляд за бюджетом слабкий. Аналітично, це може бути частиною ширшої проблеми, де ректори, маючи значну владу, ігнорують прозорість. Наслідки: втрата довіри студентів, можливе скорочення фінансування та репутаційні збитки для університету Огієнка, який готує педагогів для всієї країни.
Широкий контекст корупції в українській освіті: Уроки для майбутнього
Ця справа вписується в низку скандалів в освіті, як-от розтрати в інших вишах чи фіктивні тендери під час війни. За даними Антикор, мільйонні збитки на зарядних станціях ілюструють, як державні кошти “розчиняються” через підроблені документи. Критика спрямована на відсутність ефективного аудиту: чому Prozorro не запобігає таким випадкам? Рекомендації включають посилення контролю за прямими договорами, обов’язкові перевірки постачальників та публічну звітність ректорів. Якщо справа Багмат дійде до суду, вона може стати каталізатором реформ, але без системних змін корупція продовжить підривати освіту.
У висновку, підозра Наталії Багмат – це сигнал для всієї системи. Вона нагадує, що навіть у престижних установах, як університет Огієнка, прозорість має бути пріоритетом. Суспільство чекає справедливого розслідування, аби відновити довіру.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”