У сучасному українському правосудді, де реформи тривають з 2016 року, питання дисциплінарної відповідальності суддів набуває особливого значення. Це не лише інструмент забезпечення незалежності судової влади, але й механізм захисту суспільства від зловживань. Один з резонансних прикладів – дії судді Шевченківського районного суду міста Харкова Агапова Романа Олександровича, щодо якого подано низку повідомлень про порушення закону. Ці документи, датовані 17 та 18 лютого 2026 року, детально описують системну модель поведінки, яка полягає в умисному невжитті процесуальних дій, що призводить до спливу строків притягнення до адміністративної відповідальності. Така практика не тільки дискредитує звання судді, але й завдає шкоди публічним інтересам, створюючи умови для уникнення відповідальності правопорушниками.
Ця стаття, базуючись на оригінальних текстах повідомлень, публікаціях з інтернету (наприклад, з сайтів anticor.foundation та hcj.gov.ua, узагальненнях дисциплінарної практики Вищої ради правосуддя (ВРП) за 2023–2025 роки та практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Аналіз підкреслює, чому такі дії судді Агапова є не випадковими помилками, а усвідомленими порушеннями, що вимагають дисциплінарного реагування.
Біографія та кар’єра судді Агапова Романа Олександровича
Суддя Агапов Роман Олександрович обіймає посаду в Шевченківському районному суді міста Харкова (колишньому Дзержинському), де здійснює правосуддя з початку 2010-х років. Згідно з даними з відкритих джерел, таких як prosud.info, його кар’єра розпочалася в Харківській області, де він пройшов кваліфікаційне оцінювання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ) у 2018 році. Однак, вже з 2024 року проти нього почали надходити скарги, пов’язані з грубими порушеннями процесуальних норм. Наприклад, у публікаціях на anticor.foundation зазначається, що Агапов неодноразово фіксувався в апеляційних скасуваннях рішень через процесуальні помилки, що підриває авторитет харківського правосуддя.
Аналіз його діяльності показує системність проблем: від ігнорування висновків Великої Палати Верховного Суду до затягування справ. За даними ВРП, у 2024 році подібні порушення становили до 24% скарг на суддів Харківщини (з узагальнення практики ВРП за 2024 рік, оприлюдненого на hcj.gov.ua). Це не ізольовані випадки – у листопаді 2025 року було оприлюднено порушення ним строків розгляду справ, що призвело до дисциплінарних скарг до ВРП. Така кар’єра ілюструє ширшу проблему в українській судовій системі: брак ефективного контролю за дотриманням строків, що, за практикою ЄСПЛ у справі Frydlender v. France, є неприпустимим пасивним ставленням суду.
Загальний опис виявлених порушень
Моніторинг Єдиного державного реєстру судових рішень (reyestr.court.gov.ua) виявив умисні порушення суддею Агаповим закону щонайменше в семи адміністративних справах. У всіх випадках простежується ідентична модель: після надходження матеріалів до суду та автоматизованого розподілу (наприклад, через систему court.gov.ua) суддя не вживає жодних процесуальних дій, попри наявність достатнього часу. Знаючи про імперативні строки притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 38 КУпАП (три місяці для більшості правопорушень), він умисно допускає їх сплив, після чого формально закриває провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Ця модель виключає випадковість, оскільки повторюється в справах різного характеру: від незаконного зберігання психотропів (ст. 44 КУпАП) до домашнього насильства (ст. 173-2 КУпАП) та порушень на дитячих майданчиках (ст. 175-1 КУпАП). Така бездіяльність суперечить ст. 245 КУпАП (завдання провадження – своєчасне з’ясування обставин) та ст. 280 КУпАП (обов’язок судді активно з’ясовувати обставини). За узагальненням практики ВРП за 2023 рік (hcj.gov.ua/sites/default/files/field/1012-3web.pdf), невжиття заходів для розгляду справи у строк є типовим проступком, що призводить до дисциплінарної відповідальності в 30% випадків.
Публікації з інтернету, як-от на facebook.com/groups/983808383392552, підтверджують системність: “Дисциплінарні проступки судді Агапова… грубі порушення прав людини”. Це створює незаконні вигоди третім особам (уникнення штрафів та відповідальності), завдаючи шкоди публічним інтересам, особливо в чутливих справах, пов’язаних з дітьми та насильством.
1. Аналіз конкретних судових справ
1.1. Справа № 638/21362/24: Незаконне зберігання психотропів
Постановою судді Агапова від 22.01.2025 провадження щодо громадянина З. за ст. 44 КУпАП закрито через сплив строків. Протокол складено 28.09.2024, матеріали надійшли 08.11.2024 з автоматизованим розподілом того ж дня. Однак суддя не призначив засідання, не викликав сторони, ігноруючи ст. 245 КУпАП. Це призвело до уникнення відповідальності за серйозне правопорушення, що підриває превентивну функцію права. Аналогічно, у практиці ВРП за 2024 рік (hcj.gov.ua/page/2025-0) подібні випадки класифікуються як п. 2 ч. 1 ст. 106 Закону “Про судоустрій і статус суддів” – безпідставне затягування.
1.2. Справа № 638/21704/24: Порушення податкового обліку
У постанові від 22.01.2025 щодо громадянки Ф. за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП провадження закрито. Протокол від 07.11.2024, матеріали надійшли 13.11.2024. Знову відсутні дії: немає призначення розгляду, виклику сторін. Це порушення ст. 280 КУпАП, де суддя зобов’язаний з’ясовувати обставини. Заниження податків на значні суми призводить до бюджетних втрат, що є істотними негативними наслідками за п. 4 ч. 1 ст. 106 Закону. Публікації на glavcom.ua згадують подібні систематичні закриття справ про нетверезе водіння через строки.
1.3. Справа № 638/19275/24: Дрібне хуліганство
Постановою від 22.01.2025 щодо громадянина П. за ст. 173 КУпАП провадження закрито. Протокол від 27.09.2024, матеріали 11.10.2024. Бездіяльність судді виключає випадковість, оскільки повторюється. Порушення громадського порядку не розглянуто по суті, що суперечить ст. 129 Конституції України (розумні строки). Практика ЄСПЛ у Kudla v. Poland наголошує на відповідальності держави за організацію судової системи для забезпечення строків.
1.4. Справа № 638/7058/25: Порушення порядку розрахунків
Постановою від 01.07.2025 щодо громадянина С. за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП закрито. Протокол від 28.03.2024, матеріали 17.04.2024. Аналіз показує: суддя знав дати, але не діяв, створюючи вигоду (несплата штрафів). Це п. 11 ч. 1 ст. 106 – використання статусу для вигоди третіх осіб. Узагальнення ВРП за 2025 рік (hcj.gov.ua/sites/default/files/field/file/3488_02.12.2024.docx) підтверджує: такі дії – системне ігнорування імперативів.
1.5. Справа № 638/8146/25: Порушення ПДР
Постановою від 21.07.2025 щодо громадянки Б. за ст. 124 КУпАП закрито. Протокол від 07.04.2024, матеріали 02.05.2024. Матеріальні збитки не компенсовані через бездіяльність. Порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини (розумний строк), як у Frydlender v. France, де пасивність суду – порушення.
1.6. Справа № 638/461/25: Домашнє насильство
Постановою від 26.03.2025 щодо громадянки К. за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрито. Протокол від 20.12.2024, матеріали 13.01.2025. Насильство щодо матері (лайка, образи, волосся) не розглянуто, підриваючи довіру. Це п. 3 ч. 1 ст. 106 – паплюження звання судді.
1.7. Справа № 638/14316/25: Куріння на дитячому майданчику
Постановою від 12.11.2025 щодо громадянки Ш. за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП закрито. Протокол від 22.07.2025, матеріали 17.09.2025. Порушення прав дітей – чутлива сфера, де бездіяльність створює безкарність. Практика ВРП за 2024 рік (hcj.gov.ua/page/2023-0) вказує: 30% стягнень – за затягування.
2. Правові підстави дисциплінарних проступків
2.1. П.2 ч. 1 ст. 106: Безпідставне затягування розгляду
Встановлені факти свідчать про системне затягування, суперечне ст. 245 та ст. 280 КУпАП. Узагальнення ВРП за 2023–2025 роки (hcj.gov.ua/page/2025-0) підкреслює: невжиття заходів – ключовий проступок, що підриває довіру. Повторюваність виключає недбалість.
2.2. П.11 ч. 1 ст. 106: Використання статусу для вигоди третіх осіб
Бездіяльність створює майнову (несплата штрафів) та немайнову (уникнення відповідальності) вигоду. За практикою ВРП, це зловживання повноваженнями (hcj.gov.ua/doc/doc/56517).
2.3. П.4 ч. 1 ст. 106: Грубе порушення закону з наслідками
Умисна бездіяльність призводить до бюджетних втрат та уникнення відповідальності. Практика ЄСПЛ у Scordino v. Italy наголошує: затягування – порушення ст. 6 Конвенції.
2.4. П.3 ч. 1 ст. 106: Паплюження звання судді
Публічність рішень у реєстрі формує враження безкарності, підриваючи авторитет. Узагальнення ВРП за 2024 рік (supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1958829) вказує: поведінка судді оцінюється через вплив на суспільну довіру.
3. Практика ЄСПЛ щодо розумних строків
ЄСПЛ у Kudla v. Poland визначає: держава відповідальна за організацію системи для розумних строків. У Frydlender v. France пасивність суду – неприпустима. У Scordino v. Italy затягування – порушення ст. 6. Ці рішення безпосередньо застосовні до справ Агапова, де строки використовуються як механізм уникнення правосуддя.
4. Узагальнення практики ВРП за 2023–2025 роки
За даними ВРП (hcj.gov.ua/news/u-vyshchiy-radi-pravosuddya-obgovoryly-uzagalnennya-praktyky-u-dyscyplinarnyh-provadzhennyah-0), у 2025 році розглянуто 10 485 скарг, притягнуто 118 суддів. У 2024 році – 60 скарг на перегляд, з акцентом на строки. Узагальнення підкреслює: затягування – 30% стягнень, часто зі звільненням.
Наслідки для правосуддя та суспільства
Такі порушення підривають верховенство права, створюють безкарність у сферах насильства та захисту дітей. Сукупні штрафи, втрачені – тисячі гривень, бюджетні втрати. Суспільно: втрата довіри, як у практиці ВРП за 2023 рік (hcj.gov.ua/page/2023-0).
Вимоги та рекомендації
Від ВРП: відкрити справу, притягнути до відповідальності зі звільненням. Від ВККСУ: врахувати при оцінюванні доброчесності. Від ГРД: негативний висновок. Від суду: обговорити на зборах.
Висновок
Дії судді Агапова – системне порушення, що вимагає негайного реагування. Це не лише про одного суддю, а про реформу системи. Суспільство очікує справедливості, і практика ВРП та ЄСПЛ дає інструменти для змін.
Головне зображення — ілюстративне
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”