17 лютого 2026 року українське суспільство сколихнула новина про арешт Германа Галущенка, колишнього міністра енергетики, якого Вищий антикорупційний суд (ВАКС) взяв під варту з можливістю внесення застави у 200 мільйонів гривень. Ця справа, відома як “Мідас”, викриває глибокі проблеми корупції в стратегічному секторі економіки, де державні підприємства, такі як “Енергоатом”, стали інструментом для особистого збагачення. Аналізуючи події, ми бачимо не лише індивідуальну відповідальність, але й системні вади в управлінні, які підривають національну безпеку під час воєнного стану.
Фон справи “Мідас” та звинувачення
Справа “Мідас” розпочалася в листопаді 2025 року, коли НАБУ та САП викрили злочинну організацію, що впливала на державні енергетичні підприємства. За даними слідства, група, до якої ймовірно входив Галущенко, легалізувала понад 112 мільйонів доларів через офшорні схеми. Кошти надходили від “відкатів” підрядників – до 15% від контрактів, – а потім відмивалися через інвестиційний фонд на Ангільї, швейцарські банки, криптовалюту та трастові структури на Маршаллових островах і Сент-Кіттс і Невіс.
Серед “інвесторів” фонду фігурувала родина Галущенка: колишня дружина та четверо дітей як бенефіціари. Частина коштів – понад 7,4 млн доларів, 1,3 млн швейцарських франків і 2,4 млн євро – переказувалася безпосередньо родині у Швейцарії, ймовірно, на освіту дітей у престижному коледжі College Alpin Beau Soleil, де річне навчання коштує близько 200 тисяч доларів. Галущенко стверджує, що освіту оплачував “заможний хрещений батько”, але це пояснення виглядає сумнівним на тлі масштабів відмивання. Затримання відбулося 15 лютого 2026 року під час спроби виїзду до Варшави, що прокурори трактують як спробу втечі. Підозра включає участь у злочинній організації (ч. 2 ст. 255 ККУ) та відмивання коштів (ч. 3 ст. 209 ККУ), з потенційним покаранням від 7 до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Рішення ВАКС: критика та аналіз
17 лютого 2026 року ВАКС, під головуванням судді Віктора Ногачевського, обрав запобіжний захід – тримання під вартою на 60 днів (до 15 квітня 2026 року) з альтернативою застави у 200 млн грн. Прокурор САП Іван Дячук просив 425,984 млн грн, аргументуючи ризиком втечі (58 виїздів за кордон під час воєнного стану) та впливом на свідків. Суд знизив суму вдвічі, що викликає критику: чи не є це поблажливістю до високопосадовця? У контексті антикорупційної реформи, ініційованої після Революції Гідності, таке рішення підриває довіру до судової системи. Галущенко заперечує провину, заявляючи: “Якби я хотів втекти, повірте, я б утік”, і скаржиться на порушення прав під час затримання. Однак факти – реєстрація фонду у 2021 році, саме під час його міністерського терміну, – вказують на конфлікт інтересів.
Наслідки для енергетичного сектора та України
Корупція в енергетиці, як у справі “Мідас”, загрожує національній безпеці. “Енергоатом” – ключовий гравець у забезпеченні електроенергією під час війни, але схеми з “відкатами” блокували платежі та гальмували розвиток. Аналітики відзначають, що подібні скандали відлякують інвесторів і ускладнюють євроінтеграцію України. Критично, справа висвітлює слабкість контролю за високопосадовцями: Галущенко, призначений у 2021 році, мав доступ до стратегічних ресурсів, але відсутність прозорості дозволила зловживання.
У ширшому контексті, арешт Галущенка – тест для антикорупційних органів. Зниження застави з 425 до 200 млн грн може сигналізувати про вплив еліт на суди, що суперечить реформам. Якщо застава буде внесена, це викличе суспільний резонанс, подібний до справ Насірова чи Дубневича. Важливо наголосити: “Герман Галущенко арешт” стає символом боротьби з корупцією, але потребує жорсткіших заходів для реальних змін.
Висновки та рекомендації
Справа “Мідас” підкреслює необхідність посилення прозорості в енергетиці: впровадження цифрових тендерів, незалежного аудиту та обмежень на виїзди посадовців. Критично, міжнародна співпраця з 15 країнами, як у цьому розслідуванні, повинна стати нормою. Якщо Галущенко вийде на волю за заставу, це може дискредитувати ВАКС і САП, послаблюючи антикорупційну реформу. Суспільство чекає справедливості, а не ілюзії боротьби з корупцією.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”