15 лютого 2026 року Україна стала свідком чергового скандалу в антикорупційній сфері: колишнього міністра енергетики Германа Галущенка зняли з потяга на кордоні під час спроби виїхати з країни. Цей інцидент, підтверджений НАБУ та САП, безпосередньо пов’язаний зі справою “Мідас” – масштабною корупційною схемою в енергетичному секторі, яка викрила системні проблеми в управлінні державними активами. Критично аналізуючи подію, варто запитати: чи є це справжнім проривом у боротьбі з корупцією, чи лише поверховий крок для заспокоєння суспільства та міжнародних партнерів?
Галущенко, який обіймав посаду міністра енергетики з 2021 по 2025 рік, а згодом став міністром юстиції, фігурує в розслідуванні як ключовий учасник схеми, де контрагенти Енергоатому змушені були платити хабарі в розмірі 10-15% від вартості контрактів. За даними НАБУ, кошти легалізувалися через бек-офіси, пов’язані з родиною ексдепутата Андрія Деркача, а загальна сума перевищила 100 мільйонів доларів. Справа “Мідас”, запущена ще у 2024 році, виявила злочинну організацію, де Галущенко нібито допомагав керувати незаконними потоками, впливаючи на закупівлі в Енергоатомі. Це не просто фінансова афера – це загроза національній безпеці, оскільки енергетика є критичною під час війни з Росією.
Роль Галущенка в схемі: Від свідка до підозрюваного
Аналізуючи еволюцію справи, помітно, як статус Галущенка змінювався. У листопаді 2025 року він проходив як свідок на допиті в НАБУ та в Тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради, де заперечував будь-який вплив Тімура Міндіча – близького соратника президента Зеленського. Міндіч, співвласник студії “Квартал 95”, називав Галущенка “єдиною опорою” в енергетиці на плівках НАБУ, що суперечить заявам ексміністра. Критики вказують на затягування оголошення підозри: попри згадки в записах, Галущенко уникнув звинувачень протягом місяців, що може свідчити про політичний захист.
Затримання відбулося в ніч на 15 лютого, коли прикордонники, маючи запит від НАБУ, зняли його з потяга. Джерела в правоохоронних органах повідомляють, що йому готують підозру, після чого доставлять до Києва для слідчих дій. Це підтверджує САП, наголошуючи на дотриманні законодавства. Однак, аналітики сумніваються в ефективності: подібні затримання часто закінчуються заставою чи домашнім арештом, без реальних покарань.
Наслідки для України: Корупція як загроза реформам
Критичний погляд на справу “Мідас” розкриває глибші проблеми. Корупція в енергетиці, особливо в Енергоатомі, підриває довіру до влади Зеленського, яка обіцяла “кінець епосі бідності”. Зв’язки з Міндічем кидають тінь на президента, адже операція виявила понад 1000 годин записів, де обговорюються хабарі та вплив на держпідприємства. Під час війни це особливо небезпечно: кошти, вкрадені з енергетики, могли б піти на оборону чи відновлення інфраструктури.
Міжнародні партнери, як ЄС та США, вимагають реформ для допомоги, але скандали на кшталт “Мідас” викликають сумніви. Аналітики з OSW зазначають, що це найбільший скандал в оточенні Зеленського, який тестує антикорупційну систему. Позитивно, що НАБУ діє незалежно, але без судових вироків реформи залишаться імітацією.
Висновки та перспективи: Час на справжні зміни
Затримання Галущенка – сигнал, що корупція в енергетиці не толерується, але аналіз показує системні вади: політичний вплив, затягування справ та відсутність превенції. Для України, яка бореться з агресором, чиста енергетика – ключ до стабільності. Якщо справа “Мідас” призведе до реальних покарань, це стане перемогою; інакше – черговим розчаруванням. Суспільство чекає прозорості, а влада повинна довести, що антикорупційна реформа – не фасад.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”