4 лютого 2026 року Національне антикорупційне бюро України разом зі Службою безпеки України повідомило про підозру народному депутату Анатолію Гуньку та депутату Київської обласної ради Олександру Полярушу. Їх підозрюють в організації схеми привласнення агропродукції Національної академії аграрних наук (НААН) вартістю майже 30 млн грн. Це черговий гучний випадок земельних махінацій, який демонструє, як впливові політики використовують державні землі для особистого збагачення.
Деталі корупційної схеми розкрадання
Схема діяла у 2021–2022 роках на землях державних підприємств НААН. Фігуранти організовували збір та вивезення врожаю соняшнику та кукурудзи на приватні елеватори в Чернігівській та Полтавській областях, минаючи офіційний облік. У 2021 році незаконно вивезли понад 990 тонн соняшнику та 1400 тонн кукурудзи (вартістю 27,3 млн грн), а у 2022 році — ще 203 тонни соняшнику. Реальну кількість врожаю занижували в товаросупровідних документах, а “надлишки” реалізовували через афілійовані компанії. Збитки державі оцінено у майже 30 млн грн.
Така схема — класичний приклад “фіктивного врожаю”, коли державні землі використовуються для нелегального бізнесу. Як зазначає Главком, підозрювані діяли організованою групою, що кваліфікується за ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення майна в особливо великих розмірах). Загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Хто такі фігуранти: роль Гунька та Поляруша
Організаторами НАБУ називає нардепа Анатолія Гунька та депутата Київської облради Олександра Поляруша. Гунько — неодноразовий фігурант корупційних справ. У серпні 2023 року його затримали на хабарі $85 тис. за сприяння в передачі земель НААН. У березні 2025 року Вищий антикорупційний суд засудив його до 7 років ув’язнення за підбурювання до хабаря та шахрайство. Попри це, Гунько продовжує впливати на аграрний сектор.
Поляруш, як депутат облради, забезпечував координацію на регіональному рівні, використовуючи зв’язки для прикриття схеми. До групи також входили двоє керівників держпідприємств НААН та пособник.
Системна проблема земельної корупції в Україні
Цей кейс — не поодинокий. Землі НААН, які мали б використовуватися для науки та розвитку аграрного сектору, роками стають об’єктом дерибану. Відсутність ефективного контролю, слабкий аудит та впливові “дах” дозволяють подібним схемам процвітати навіть під час війни. НАБУ та СБУ демонструють активність, але практика показує: гучні підозри часто не закінчуються реальними вироками, особливо коли йдеться про чинних політиків.
Це підриває довіру до влади та аграрної реформи. Замість підтримки фермерів та науки держава втрачає мільйони, а суспільство — ресурси.
Перспективи та наслідки справи
Вирішується питання про запобіжні заходи. Якщо докази НАБУ будуть визнані судом, фігурантам загрожує серйозне покарання. Проте історія Гунька свідчить: система часто “відпускає” впливових корупціонерів.
Ця справа — сигнал, що боротьба з корупцією в аграрному секторі має бути системною: посилення контролю за землями НААН, прозорий облік врожаю та жорсткіші санкції для посадовців. Інакше земельний дерибан на мільйони триватиме.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”