У вересні 2022 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (КДКП) відмовила слідчому Печерського управління поліції ГУНП у м. Києві Абаєву Івану Віталійовичу в допуску до складання кваліфікаційного іспиту на посаду прокурора Печерської окружної прокуратури. Це рішення №585дк-22 стало предметом активного обговорення в професійних колах, зокрема в групі ESITS на Facebook, де його трактували як іронічний прояв «професіоналізму» системи.

Офіційні причини відмови за рішенням КДКП

Згідно з оприлюдненим текстом рішення №585дк-22 від 26 вересня 2022 року, комісія відмовила кандидату через невідповідність поданих документів вимогам Закону України «Про прокуратуру» та Положення про порядок добору. Абаєв І.В. подав дані про страховий стаж, витяг з наказу про призначення, але не надав засвідченої копії трудової книжки чи відомостей з реєстру застрахованих осіб, які б дозволили чітко встановити посади та стаж роботи в галузі права. Відсутній витяг з послужного списку ГУНП у м. Києві унеможливив підтвердження обов’язкового дворічного стажу професійної діяльності у сфері права (ст. 27 Закону «Про прокуратуру» в редакції 2022 року).

Комісія наголосила: обов’язок правильного оформлення документів лежить на кандидаті. Неповний пакет автоматично призводить до недопуску, незалежно від інших якостей претендента.

Вимоги законодавства до кандидатів на посаду прокурора

Законодавство встановлює вичерпний перелік документів (ст. 30 Закону «Про прокуратуру»). Серед ключових — підтвердження стажу роботи в галузі права не менше двох років. У 2022 році ця вимога була жорсткою, тоді як з березня 2023 року (Закон №2203-ІХ) її скасували для спрощення добору. Це свідчить про еволюцію підходів: раніше формальні бар’єри часто відсіювали потенційних кандидатів, особливо молодих юристів, які не мали можливості накопичити стаж у правоохоронних органах.

Проблеми підтвердження стажу та бюрократичні бар’єри

Підтвердження стажу залишається однією з найпоширеніших причин відмов у доборі. Кандидати часто надають неповні або неналежно засвідчені документи: дані про страховий стаж не містять назв посад, витяги з наказів не замінюють послужний список. Це створює ситуацію, коли досвідчений слідчий, як Абаєв І.В., не може довести кваліфікацію через технічні вимоги.

У професійних дискусіях такі випадки критикують як надмірний формалізм. На тлі кадрового дефіциту в прокуратурі (особливо під час воєнного стану) відмови через дрібниці ускладнюють наповнення вакансій. Водночас противники послаблення вимог вважають, що строгий контроль запобігає потраплянню до системи непідготовлених осіб.

Кадрова криза в прокуратурі: ширший контекст

Прокуратура України стикається з хронічним дефіцитом кадрів. У 2025 році оголошено добір на 121 посаду прокурорів окружних прокуратур, але прийом документів триває з труднощами. Наукові дослідження та аналітика вказують на проблеми: низька заробітна плата, високе навантаження, недовіра суспільства та складність добору. У 2022 році, коли відбувався розгляд справи Абаєва, система лише переходила до нової моделі добору через КДКП, що супроводжувалося численними відмовами саме через документи.

Подібні випадки ілюструють дилему: з одного боку, жорсткі вимоги захищають якість, з іншого — відлякують потенційних кандидатів. У групах професійного обговорення, таких як ESITS, ситуацію з Абаєвим іноді коментують з іронією, натякаючи на репутацію окремих слідчих поліції. Однак офіційна позиція КДКП залишається формальною — лише документи, без оцінки професійних якостей.

Висновки

Відмова Абаєву І.В. — класичний приклад конфлікту між формальними вимогами та реальними потребами системи. З одного боку, комісія діяла відповідно до закону, захищаючи стандарти. З іншого — такі рішення підкреслюють необхідність подальшого спрощення процедур, особливо підтвердження стажу. У 2023–2025 роках законодавство вже пішло цим шляхом, скасувавши низку бар’єрів. Подібні кейси мають стати приводом для аналізу: чи не відштовхує надмірна бюрократія саме тих фахівців, яких потребує реформована прокуратура?

ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”