Нещодавно Солом’янська окружна прокуратура Києва повідомила про підозру Олександру Супруненку – колишньому народному депутату VI та VIII скликань, а також ексдепутату Київської міської ради. Йому інкримінують самовільне зайняття комунальних земель у прибережній захисній смузі річки Дніпро та незаконне будівництво одноповерхового будинку. Цей випадок – не поодинокий, а яскравий приклад системної проблеми: політики та впливові особи продовжують ігнорувати закони, які самі ж приймали або мали контролювати.
Біографія та політичний шлях Олександра Супруненка
Олександр Іванович Супруненко народився 1971 року в Києві. Має освіту юриста та будівельника. У 2007–2012 роках був народним депутатом від Партії регіонів (VI скликання), входив до комітету з питань правосуддя. Після виходу з партії у 2011 році у 2014-му переміг як самовисуванець на окрузі №216 у Києві (VIII скликання). Політик неодноразово фігурував у скандалах, пов’язаних з бізнес-інтересами та земельними питаннями.
Деталі підозри: факти з матеріалів слідства
За даними Офісу Генерального прокурора, Супруненко володіє ділянкою 0,1 га у Воскресенських садах (Дніпровський район Києва). До неї він самовільно приєднав 0,3 га комунальної землі в 100-метровій прибережній захисній смузі Дніпра. Без жодних дозволів огородив територію парканом, обмеживши доступ громадян до води, та звів будинок площею 103 кв. м. Дії кваліфіковано за ч. 2 та ч. 4 ст. 197-1 КК України (самовільне зайняття землі в охоронних зонах та незаконне будівництво в таких зонах). Слідство триває, розглядається повернення землі громаді.
Цей випадок ілюструє класичну схему: легальна ділянка стає плацдармом для захоплення сусідніх територій, де будівництво заборонене законом.
Законодавство про прибережні захисні смуги: чому порушення масові
Згідно зі ст. 61 Земельного кодексу та Водним кодексом України, прибережні захисні смуги великих річок (як Дніпро) становлять 100 м від урізу води. Тут заборонені будівництво, огорожі, будь-яка діяльність, що порушує природний режим. Мета – захист екосистеми, запобігання ерозії, забезпечення доступу громадян до води. Проте практика показує протилежне: елітні маєтки, паркани та приватні пляжі з’являються всюди, де є вплив.
Порушення режиму – грубе екологічне та земельне правопорушення, яке загрожує біорізноманіттю та безпеці водних ресурсів. У випадку Супруненка обмеження доступу до річки безпосередньо порушує права громади.
Екологічні та соціальні наслідки
Захоплення прибережних земель призводить до деградації берегів, забруднення води, втрати рекреаційних зон. У Києві це особливо гостро: Дніпро – головна артерія міста, а прибережні території – єдині місця відпочинку для тисяч киян. Коли політики будують паркани, громада втрачає доступ до природи, а екологія страждає від неконтрольованої забудови.
Соціально це посилює нерівність: прості громадяни не можуть користуватися природними ресурсами, тоді як впливові особи отримують приватні володіння.
Системна проблема: чому такі випадки не поодинокі
Скандал з Супруненком – лише вершина айсберга. За роки незалежності політики різних скликань неодноразово фігурували в подібних справах. Слабке правосуддя, корупція в органах місцевого самоврядування, відсутність ефективного контролю дозволяють таким схемам процвітати. Навіть після Майдану та декларування реформ ситуація не змінилася кардинально.
Цей кейс демонструє подвійні стандарти: ті, хто приймає закони про захист природи, самі їх порушують. Лише публічний тиск та незалежне розслідування можуть змусити владу діяти.
Висновок
Підозра Олександру Супруненку – нагадування про необхідність жорсткого покарання за земельні зловживання. Повернення землі громаді, демонтаж незаконних споруд та реальні терміни – єдиний спосіб зупинити епідемію захоплень. Доки політики відчувають безкарність, прибережні смуги Дніпра залишатимуться під загрозою. Громадський контроль та незалежні ЗМІ мають стати бар’єром для таких порушень.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено в суді.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”