Українська вища освіта продовжує боротися з системною корупцією, і черговий гучний скандал на Прикарпатті лише підтверджує глибину проблеми. За даними Івано-Франківської обласної прокуратури, 22 січня 2026 року правоохоронці повідомили про підозру шістьом науково-педагогічним працівникам одного з вишів Івано-Франківська у вимаганні та одержанні неправомірної вигоди.
Деталі корупційної схеми: від наукової керівниці до членів вченої ради
Схема була класичною для корупції в аспірантурі. Професорка кафедри методики музичного виховання, яка була науковою керівницею аспірантки 4-го року навчання, вимагала щонайменше $2000 за “успішний” захист дисертації та здобуття ступеня доктора філософії. У разі відмови вона погрожувала “проблемами” на захисті. З цієї суми $300 керівниця залишила собі, а решту розподілили порівну між членами разової спеціалізованої вченої ради та завідувачем відділу аспірантури і докторантури.
До складу ради входили дві завідувачки кафедр (музичної медієвістики та україністики, музичної україністики та народно-інструментального мистецтва) та двоє викладачів. Підозра повідомлена: чотирьом освітянам за ч. 1 ст. 368 КК України (одержання хабаря), науковій керівниці – за ч. 4 ст. 354 КК України (підкуп працівника). Усім обрано запобіжний захід – цілодобовий домашній арешт.
Детальний огляд інциденту опублікував ресурс “Україна кримінальна“, а місцеві ЗМІ, зокрема Галка, підтверджують факти та додають фото й коментарі.
Системна проблема: чому хабарі в науці стали нормою
Цей випадок – не поодинокий. Корупція в захистах дисертацій в Україні має багаторічну історію: від фальшивих публікацій до прямих “тарифів” за голоси членів рад. Низькі зарплати викладачів, слабкий контроль за разовими радами, відсутність прозорого фінансування науки та тиск на аспірантів створюють ідеальні умови для зловживань.
Особливо гостро проблема проявляється в регіональних вишах, де фінансування обмежене, а конкуренція за ступені висока. Разові спеціалізовані ради, створені під конкретний захист, часто стають інструментом для “домовленостей”. У цьому випадку сума $2000 – відносно невелика, але показова: корупція стала буденністю, а не винятком.
Критики системи зазначають, що такі схеми підривають довіру до українських наукових ступенів за кордоном, знижують якість дисертацій і відштовхують талановиту молодь від науки. Замість меритократичного підходу аспіранти змушені платити за лояльність.
Наслідки та що робити: час для реальних реформ
Викриття – це плюс, але домашній арешт і досудове розслідування не гарантують покарання. Багато подібних справ “розвалюються” через брак доказів або тиск на свідків. Для системних змін потрібні:
- посилення контролю за разовими радами через НАЗЯВО та МОН;
- прозорі механізми фінансування аспірантури;
- незалежні антикорупційні перевірки захисту дисертацій;
- підвищення зарплат і соціальний захист науковців.
Без цього корупція залишатиметься частиною освітньої системи. Прикарпатський скандал – черговий сигнал: поки хабар за захист дисертації сприймається як “нормальна практика”, українська наука не матиме шансів на справжній розвиток.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”