Чому скарга на суддю Кость В.В. є симптомом системних проблем судової влади
У сучасній Україні судова система продовжує перебувати під пильним контролем суспільства, міжнародних організацій та внутрішніх органів дисциплінарного нагляду. Одним із яскравих прикладів системних недоліків є діяльність судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Кость Віталія Володимировича. Згідно з численними скаргами та постановами апеляційних інстанцій, суддя неодноразово допускав грубі порушення, які кваліфікуються як дисциплінарні проступки за ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Скарга, подана Криворучко Ларисою Сергіївною до Вищої ради правосуддя (ВРП), Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) та безпосередньо до Мукачівського суду, детально описує два випадки: справу № 303/3525/16-ц та справу № 303/7279/19. У обох випадках апеляційні суди скасували рішення судді Кость В.В., вказавши на відсутність мотивування, ігнорування імперативних норм та порушення прав людини. Це не поодинокі помилки, а системна модель поведінки, яка підриває довіру до правосуддя.
Практика ВРП, узагальнена за 2017–2025 роки, чітко вказує: немотивовані рішення та ігнорування закону є підставою для суворих стягнень, аж до звільнення. Наприклад, у 2024 році ВРП розглядала тисячі скарг, і подібні порушення систематично кваліфікуються за пп. «б» п. 1, п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 106 Закону. Велика Палата Верховного Суду у 2024 році підтвердила, що немотивоване рішення саме по собі є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Аналіз першої справи: № 303/3525/16-ц – відмова у заміні стягувача під час воєнного стану
У цивільній справі № 303/3525/16-ц суддя Кость В.В. ухвалою від 02.04.2024 відмовив ТОВ «Дебт Форс» у заміні стягувача у виконавчому листі. Підставою стало нібито пропущення строку пред’явлення виконавчого документа.
Закарпатський апеляційний суд постановою від 05.09.2024 скасував цю ухвалу та задовольнив заяву. Апеляція прямо вказала на ключові порушення:
- Відсутність мотивування: суддя не пояснив, чому відхилив аргументи про дію спеціальних норм Закону України «Про виконавче провадження» (зміни Законом № 2129-ІХ від 15.03.2022), які зупиняють строки під час воєнного стану.
- Ігнорування імперативних норм: суд не провів аналіз законодавства про воєнний стан, що є грубим порушенням матеріального права.
Ці порушення відповідають пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 106 Закону (не зазначення мотивів відхилення аргументів сторін) та п. 4 ч. 1 ст. 106 (грубе порушення закону з істотними наслідками). Відсутність мотивування робить рішення свавільним, що порушує ст. 6 Конвенції про захист прав людини. ЄСПЛ у рішенні Ruiz Torija v. Spain (заява № 18390/91, 09.12.1994) наголосив: суд зобов’язаний відповідати на ключові аргументи сторін, інакше це порушення права на справедливий суд.
Аналогічно, у Hiro Balani v. Spain та Suominen v. Finland ЄСПЛ кваліфікував немотивовані рішення як судове свавілля. В українському контексті це призвело до блокування майнового права ТОВ «Дебт Форс», що є втручанням у право на майно за ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції.
Конституційний Суд України у рішеннях № 15-рп/2004 та № 11-рп/2007 підкреслив: відсутність мотивування нівелює правосуддя. Практика ВРП за 2024 рік (наприклад, рішення № 2795/0/15-25) кваліфікує таке як істотний проступок.
Аналіз другої справи: № 303/7279/19 – скасування права власності без належного аналізу
У справі № 303/7279/19 суддя Кость В.В. рішенням від 24.01.2020 частково задовольнив позов, скасувавши реєстрацію права власності на квартиру .
Закарпатський апеляційний суд постановою від 12.06.2023 скасував рішення першої інстанції , вказавши на:
- Відсутність аналізу норм Закону «Про іпотеку», Закону «Про державну реєстрацію речових прав», мораторію на стягнення валютних кредитів.
- Ігнорування правової природи відступлення права вимоги та статусу набувача.
- Немотивоване рішення, що призвело до свавільного втручання у право власності.
Це знову пп. «б» п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 106 Закону. ЄСПЛ в Immobiliare Saffi v. Italy та Burdov v. Russia № 2 кваліфікує блокування майнових прав без пропорційності як порушення. Конституція України (ст. 8, 55, 129) вимагає законних та обґрунтованих рішень.
Юридичний висновок: сукупність порушень за п. 3 ч. 1 ст. 106 – поведінка, що порочить звання судді
Системність порушень (повторюваність моделі: ігнорування норм + відсутність мотивування + негативні наслідки) свідчить про поведінку, що порочить звання судді (п. 3 ч. 1 ст. 106). Практика ВРП та ЄСПЛ підкреслює: довіра до суду залежить від передбачуваності рішень. Системне свавілля підриває авторитет правосуддя.
Суддівський імунітет (ст. 126 Конституції, ст. 49 Закону) не застосовується за наявності дисциплінарного проступку. Скасування рішень апеляцією підтверджує умисел або грубу недбалість.
Вимоги скарги: звільнення судді та інституційні заходи
Скарга вимагає від ВРП визнати проступки та звільнити суддю, від ВККС – врахувати при оцінюванні доброчесності, від суду – довести до відома суддів.
З урахуванням рекомендацій ВККС 2025 року про призначення Кость В.В. до апеляційного суду, така скарга є критичною для перевірки доброчесності. Суспільство очікує жорсткої реакції для відновлення довіри.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”