У січні 2026 року Україна стала свідком чергового витка антикорупційної боротьби, коли Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) висунули підозри двом колишнім високопосадовцям з близького оточення президента Володимира Зеленського. Йдеться про Ростислава Шурму, ексзаступника керівника Офісу президента (ОП), та Сергія Дейнека, колишнього очільника Державної прикордонної служби (ДПСУ). Ці підозри не просто чергові епізоди в хроніці корупції в українській владі – вони висвітлюють системні проблеми в ключових секторах: енергетиці та митниці. На тлі енергетичної кризи, спричиненої російською агресією, та постійних проблем з контрабандою, ці справи набувають особливого резонансу.
Журналіст-розслідувач Михайло Ткач з “Української правди” в інтерв’ю детально розкрив суть підозр, підкресливши, що обидва фігуранти були багаторічними членами президентської команди. Шурма відповідав за економіку та енергетику з 2021 по 2024 рік, а Дейнека керував ДПСУ з 2019 по 2026 рік. Їхні дії, за даними НАБУ, призвели до значних збитків державі – від 141 мільйон гривень у випадку Шурми до систематичних хабарів у схемах Дейнека. Ця стаття критичного аналізує ці підозри на основі опублікованих матеріалів, розслідувань журналістів та публікацій з інтернету, оцінюючи політичні наслідки для влади Зеленського та суспільства в цілому. Ми розглянемо, як корупція в українській владі підриває національну безпеку, і чому ці справи вимагають негайних реформ.
Підозра проти Ростислава Шурми: Розкрадання на “зеленому тарифі”
Ростислав Шурма, якого президент Зеленський називав одним з “5-6 ефективних менеджерів” своєї команди, отримав підозру від НАБУ та САП 21 січня 2026 року. Згідно з офіційними заявами антикорупційних органів, Шурма та його брат Олег причетні до схеми розкрадання державних коштів через механізм “зеленого тарифу” – державної програми підтримки альтернативної енергетики. Сума збитків оцінюється в 141,3 мільйона гривень, хоча журналісти з Bihus.Info нарахували понад 200 мільйонів. Ця схема діяла на сонячних електростанціях у Запорізькій області, які опинилися на окупованих територіях після повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році.
Все почалося з розслідування Bihus.Info у жовтні 2023 року, де журналісти виявили, що компанії, пов’язані з братами Шурмами, продовжували отримувати державні виплати за електроенергію, яку вони нібито виробляли, але яка не надходила в українську енергосистему. Замість цього, за даними джерел у правоохоронних органах, енергія йшла окупантам. Шурма, перебуваючи на посаді заступника голови ОП, використовував службове становище для лобіювання інтересів сімейного бізнесу. З матеріалів НАБУ випливає, що він проводив наради в Офісі президента, щоб забезпечити виплати, навіть під час блекаутів в Україні.
Критичний аналіз показує, що ця схема не просто фінансова махінація – вона має елементи колабораціонізму. Сонячні станції не були знищені окупантами, а продовжували працювати під їхнім контролем. Батько Шурми, колишній регіонал, мав зв’язки з ексрегіоналом Євгеном Балицьким, який очолює окупаційну адміністрацію в Запоріжжі. Чи досліджує СБУ аспекти державної зради? Поки що інформації про це немає, але Михайло Ткач у своєму інтерв’ю наголошує: “Потрібно ретельно досліджувати співпрацю з окупантами”. Це підкреслює слабкість системи, де антикорупційні органи фокусуються на економічних злочинах, а безпекові аспекти ігноруються.
Шурма звільнився наприкінці 2024 року без пояснень і виїхав до Європи – спочатку до Австрії, а потім до Мюнхена в Німеччині. Журналісти “Української правди” знайшли його там у 2025 році, де він заперечував звинувачення, називаючи розслідування “сенсацією на порожньому місці”. Обшуки НАБУ в Німеччині, проведені за сприяння місцевих правоохоронців, вилучили телефони Шурми, які можуть розкрити нові деталі. Навіть після відставки Шурма залишався в наглядовій раді “Нафтогазу”, впливаючи на енергетику.
Ця справа ілюструє конфлікт інтересів у владі: людина, відповідальна за енергетичний сектор, опікувалася родинним бізнесом на окупованих територіях. Уявіть, скільки генераторів можна було купити за 140 мільйонів – кошти, які зараз надходять від союзників, як Польща. Корупція в українській владі тут проявляється як пряма загроза національній безпеці, послаблюючи енергосистему під час війни.
Деталі схеми в зеленій енергетиці: Як працювала махінація
“Зелений тариф” – це державна програма, запроваджена для стимулювання відновлюваної енергетики, де виробники отримують фіксовані виплати за вироблену електроенергію. Компанії Шурмів, такі як ті, що фігурують у розслідуванні Bihus.Info, будували сонячні станції у 2019-2020 роках і укладали договори з державним підприємством “Гарантований покупець”. Після окупації Запорізької області у 2022 році станції втратили зв’язок з українською мережею, але продовжували декларувати виробництво.
За даними НАБУ, фігуранти надавали фальшиву інформацію про обсяги генерації, отримуючи виплати навіть під час блекаутів. Листування та записи, опубліковані антикорупційниками, показують, як пов’язані особи дивувалися: “Як це може бути? Акціонер у владі”. Михайло Ткач зазначає, що жодні органи не реагували до публікації розслідування, попри очевидні ризики.
Аналізуючи, ми бачимо, що схема була можливою завдяки відсутності контролю. Виплати тривали у 2022-2023 роках, коли Україна переживала перші масові відключення. Це не випадковість – це системна корупція, де топчиновники використовують посаду для збагачення. Порівняно з іншими справами, як розкрадання в “Укренерго”, це підкреслює вразливість енергетичного сектора. Політичні наслідки: Шурма, близький до Андрія Єрмака, міг впливати на рішення, що ставить під сумнів незалежність ОП.
Критика влади тут очевидна: чому президентська команда не реагувала на сигнали? Ткач запитує: “Чим займалися ці менеджери в надскладні роки?” Відповідь – збагаченням, плануючи втечу за кордон. Це ерозія довіри, особливо коли суспільство страждає від холоду.
Політичні наслідки для Шурми та енергетичного сектора
Підозра Шурми має далекосяжні наслідки. По-перше, вона підриває імідж команди Зеленського. Шурма був ключовим в економічних реформах, але тепер асоціюється з корупцією в українській владі. Його втеча до Європи ускладнює екстрадицію – Німеччина може вимагати доказів, а телефони, вилучені під час обшуків, стануть ключовими.
По-друге, справа висвітлює проблеми з окупованими активами. Багато бізнесів продовжують працювати під окупантами, але випадок Шурми – прецедент. СБУ повинна розслідувати колабораціонізм, але мовчання свідчить про політичний захист. Ткач попереджає: “Скільки ще людей опікуються гаманцями, маючи вплив на стратегічні сфери?”
На тлі енергетичної кризи 2026 року, коли мільйони українців без світла, ця підозра викликає обурення. Обговорення в медіа менше, ніж скандали з піарниками, але це небезпека: суспільство втомлюється від “шоу підозр”. Політичні наслідки – можливе падіння рейтингу влади, вимоги реформ і посилення ролі НАБУ.
Підозра проти Сергія Дейнека: Корупція на кордоні
22 січня 2026 року НАБУ та САП оголосили підозру Сергію Дейнеці в систематичному хабарництві за контрабанду цигарок. Ексголова ДПСУ, призначений Зеленським у 2019 році, звільнився на початку 2026-го без пояснень. Схема включала використання дипломатичних маршрутів для перевезення контрабанди до ЄС, зокрема Угорщини. Підозрювані – Дейнека та інші топ-прикордонники – отримували хабарі від 3 тисяч доларів за машину.
Обшуки в Дейнека та на Закарпатті виявили зв’язки з львівською фабрикою Григорія Козловського, відомою контрабандою. Журналісти “Української правди” пов’язують це з місцевими кланами, як “бебівець” Мудя. Ткач зазначає: “Всі говорять про контрабанду на Львівщині десятиліттями, але ніхто не доводив”.
Дейнека керував ДПСУ сім років, під час війни, але система не спрацювала. Підозра стосується 2023 року, але обшуки – свіжі. Він досі радник МВС, що свідчить про захист.
Схема контрабанди цигарок: Деталі та міжнародний аспект
Схема: Прикордонники та дипломати перевозили цигарки в бусах під дипломатичним прикриттям. Затримання в Угорщині шкодить репутації України – країна, що блокує допомогу, бачить нашу корупцію. НАБУ опублікувало записи, де фігурує Дейнека.
Аналіз: Контрабанда цигарок – багатомільярдний ринок, що послаблює оборону. Ткач: “Це шкодить на міжнародній арені, коли ми просимо допомоги”. Зв’язок з СБУ: Справи в суді, але чому не реагували раніше?
Порівняно з іншими: Схожі до справ з послами, але масштаб Дейнека – системний. Корупція в українській владі тут – загроза ЄС-інтеграції.
Зв’язки з владою: Єрмак, Зеленський і команда
Обидва – люди Єрмака. Шурма – заступник, Дейнека – призначений ОП. Ткач: “Хто залишиться без підозри на Банковій?” Обшуки в Єрмака раніше, тепер – у його підлеглих.
Влада звільняє тільки перед підозрою, ігноруючи сигнали. Це “мафіозні структури”, де всі тримаються один за одного. Політичні наслідки: Ерозія довіри, кампанії проти НАБУ.
Загальні наслідки для української влади та суспільства
Ці підозри – тест на реформи. Корупція в українській владі послаблює війну: Гроші на генератори – вкрадені, кордон – проникний. Ткач: “Винні не НАБУ, а корупціонери”.
Наслідки: Посилення НАБУ, але гібридні атаки проти них. Суспільство повинно підтримувати, не вестись на маніпуляції. Без реформ – ризик колапсу.
Висновок: Час для справжнього очищення
Підозри Шурми та Дейнека – симптоми глибокої кризи. Корупція в українській владі вимагає не шоу, а вироків. Суспільство, на тлі війни, заслуговує на прозорість. Спостерігатимемо, чи приведуть ці справи до змін.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”