У січні 2026 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оголосило підозру Шурмі – колишньому заступнику керівника Офісу Президента Ростиславу Шурмі – у масштабній схемі розкрадання державних коштів через механізм зеленого тарифу. Ця справа, яка охоплює 141 млн грн, викриває не тільки фінансові махінації, але й глибокі проблеми конфлікту інтересів у владі. На тлі війни з Росією, коли енергетична безпека є критичною, такі випадки підривають довіру до реформ і демонструють, як окуповані території стають інструментом для збагачення еліти. Аналізуючи факти, ми побачимо, як ця схема розкрадання поєднує корупцію, бізнес і політику, вимагаючи негайних системних змін.
Факти справи: як працювала схема з зеленим тарифом
За даними НАБУ та САП, схема почалася ще у 2019-2020 роках, коли Шурма разом з братом Олегом і довіреною особою взяли контроль над групою підприємств, що виробляли електроенергію з сонячних джерел. Ці сонячні електростанції потужністю 60 МВт розташовувалися у Василівському районі Запорізької області, яка згодом була окупована російськими військами. Підприємства уклали договори з державним підприємством “Гарантований покупець”, отримуючи виплати за зеленим тарифом – спеціальною підвищеною ставкою за “зелену” енергію.
Після повномасштабного вторгнення у 2022 році станції втратили зв’язок з об’єднаною енергосистемою України через пошкодження ліній. Однак, з липня по вересень 2022-го, підприємства продовжували декларувати виробництво електроенергії, хоча вона не надходила до мережі. Держава виплатила 141 312 064 грн, які надалі легалізувалися через пов’язані компанії на користь Шурми, його брата та родини. До схеми залучено дев’ять осіб, включаючи колишнього комерційного директора “Запоріжжяобленерго”. Кваліфікація: ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України – розкрадання в особливо великих розмірах і відмивання коштів. Журналістські розслідування Bihus.Info ще у 2023 році виявили подібні факти, але влада реагувала повільно.
Роль Ростислава Шурми: конфлікт інтересів і політичний вплив
Критичний аспект справи – роль Шурми як ексзаступник голови Офісу Президента (ОП) Андрія Єрмака. У 2022 році він очолював Комітет електроенергетики при ОП, який забезпечував виплати фірмам брата, не повідомивши про конфлікт інтересів. НАЗК склало протокол на Шурму у 2024-му, а у 2020-му він інвестував 10 млн доларів у бізнес брата, позичивши ще 430 млн грн. Це не просто родинні зв’язки, а системне зловживання владою. Шурма заперечував причетність, але обшуки НАБУ у його квартирі в Мюнхені у 2025-му та втеча до Австрії свідчать про спроби уникнути відповідальності.
Це ілюструє, як високопосадовці використовують посади для захисту сімейного бізнесу. Брат Олег, директор венчурного фонду, оптимізував податки на сотні мільйонів, що додає шару податкових махінацій. У контексті війни така корупція не тільки краде з бюджету, але й послаблює енергетичну стійкість: кошти, призначені для “зеленої” енергії, пішли на приватні кишені, тоді як Україна потерпає від блекаутів.
Широкий контекст: корупція в енергетиці України
Справа Шурми – не ізольований інцидент, а симптом системної проблеми. “Зелений тариф”, запроваджений для стимулювання відновлюваної енергетики, став лазівкою для зловживань, особливо на окупованих територіях. За даними розслідувань, подібні схеми коштували державі мільярди. У 2023-2025 роках НАБУ викрило низку справ у енергетиці, але повільність судів і політичний тиск гальмують прогрес. Критично, це підриває міжнародну допомогу: ЄС і США вимагають антикорупційних реформ для фінансування, але випадки на кшталт Шурми показують, що еліта продовжує збагачуватися.
Аналітики зазначають, що окупація Запоріжжя ускладнила моніторинг, але держава мала зупинити виплати раніше. Замість цього, через впливові зв’язки, схема тривала. Це також висвітлює вразливість “зеленої” енергетики: сонячні станції на ТОТ не тільки не працюють, але й генерують фіктивні доходи, що дискредитує перехід до відновлюваних джерел.
Наслідки та рекомендації: шлях до реформ
Наслідки для України катастрофічні: 141 млн грн – це втрати, еквівалентні фінансуванню енергетичної інфраструктури під час війни. Політично, справа послаблює Офіс Президента, особливо після звільнення Шурми з наглядової ради “Нафтогазу” у грудні 2025-го. Без жорстких заходів – як посилення моніторингу на ТОТ і обов’язкового декларування конфліктів – подібні схеми повторюватимуться.
Важливо підкреслити: підозра Шурмі НАБУ зелений тариф вимагає прозорості. Рекомендації включають незалежний аудит “Гарантованого покупця”, міжнародний нагляд за енергетичними виплатами та кримінальну відповідальність за фіктивне декларування. Тільки так Україна зможе подолати корупцію в енергетиці, перетворивши “зелений тариф” з інструменту зловживань на драйвер сталого розвитку.
У висновку, справа Шурми – дзеркало системних вад, де влада і бізнес переплітаються на шкоду державі. Досудове розслідування триває, але суспільство вимагає не тільки покарання, а й реформ, щоб уникнути майбутніх втрат.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”