У сучасній українській судовій системі дисциплінарна скарга на суддю Новака стала одним з яскравих прикладів боротьби за незалежність та неупередженість правосуддя. Скаржниця — адвокат Лариса Криворучко — обвинувачена в кримінальному провадженні № 12020000000000493, подала скаргу до Вищої ради правосуддя на суддю Печерського районного суду міста Києва Романа Васильовича Новака. Основні звинувачення стосуються порушення правил самовідводу, істотних процесуальних порушень, що призвели до незаконного складу суду, а також підриву авторитету правосуддя. Ця справа висвітлює не лише проблеми конкретного судді, але й системні питання дисциплінарної відповідальності суддів в Україні відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
За даними Вищої ради правосуддя, у 2025 році розглянуто понад 500 дисциплінарних скарг, з яких близько 15% стосувалися порушень самовідводу та процесуальних норм. Подібні випадки часто закінчуються звільненням суддів, якщо проступки визнані умисними та системними.
Біографія та кар’єра судді Романа Новака: від призначення до скандалів
Суддя Роман Васильович Новак призначений на посаду судді Печерського районного суду міста Києва Указом Президента України від 13 листопада 2008 року строком на п’ять років, а згодом обраний безстроково. За даними профільного ресурсу PROSUD, він спеціалізується на кримінальних, цивільних та адміністративних справах. Кар’єра Новака включає розгляд резонансних справ, зокрема щодо арештів майна.
Однак біографія судді супроводжується скандалами. У 2016 році він зняв арешт з коштів працівників банку, пов’язаного з сином Януковича. У 2018 році НАБУ розслідувало можливий хабар. У 2024–2025 роках Національне агентство з питань запобігання корупції зацікавилося деклараціями Новака через невідповідність майна доходам — зокрема квартири в Києві та будинку. Антикорупційні організації, як-от Антикорупційний фронт Лариси Криворучко, критикували суддю за сумнівні рішення та маніпуляції з КЕП.
У контексті скарги Криворучко Новак розглядав заяви про відвід судді в справі № 757/10194/24-к, попри участь у досудовому розслідуванні як слідчий суддя. Це пряме порушення статті 76 КПК України. Практика Вищої ради правосуддя показує, що аналогічні випадки часто призводять до дисциплінарних стягнень.
Деталі кримінального провадження та підстави скарги: хронологія подій
Кримінальне провадження № 12020000000000493 розпочалося 23 травня 2020 року в Печерському районному суді. Обвинувачена — адвокат Лариса Криворучко. Суддя Новак брав участь у досудовому розслідуванні (справа № 757/26776/20-к від 26 червня 2020 року). Після подання обвинувального акта він двічі розглядав заяви про відвід судді Константінової К.Е., ухваливши відмови 30 січня 2025 року та 6 жовтня 2025 року.
Скарга базується на частині 1 статті 106 Закону «Про судоустрій і статус суддів»:
- порушення правил самовідводу (пп. «Д» п. 1 ч. 1 ст. 106);
- істотне порушення норм процесуального права (пп. «А» п. 1 ч. 1 ст. 106);
- умисне допущення порушення прав людини (п. 4 ч. 1 ст. 106);
- поведінка, що порочить звання судді (п. 3 ч. 1 ст. 106).
Додатки включають витяг з реєстру та копії ухвал. Подібні скарги часто призводять до відкриття справ у Вищій раді правосуддя.
Порушення правил самовідводу: правовий аналіз статті 76 КПК України
Ключова підстава — пп. «Д» п. 1 ч. 1 ст. 106 Закону. Згідно з ч. 1 ст. 76 КПК України, суддя, який брав участь у досудовому розслідуванні, не може брати участь у суді першої інстанції. Новак не заявив самовідвід попри обов’язок за ч. 1 ст. 80 КПК.
Практика Вищої ради правосуддя (наприклад, рішення від 24 грудня 2020 року) кваліфікує таке ігнорування як умисний проступок. ЄСПЛ у справі Piersack v. Belgium (1982) наголосив, що будь-які сумніви в неупередженості вимагають самовідводу для дотримання ст. 6 Конвенції.
Дії Новака свідчать про умисел: як професійний суддя, він знав про заборону, але продовжив розгляд. Це системне порушення, що повторювалося двічі.
Істотні порушення норм процесуального права: наслідки для складу суду
Ще одна підстава — пп. «А» п. 1 ч. 1 ст. 106: порушення, що призвело до незаконного складу суду. Автоматизований розподіл (ч. 3 ст. 35 КПК) не скасовує обов’язку самовідводу.
ЄСПЛ у справі Sokurenko and Strygun v. Ukraine (2006) підкреслив, що порушення правил складу суду підриває легітимність розгляду. Ухвали Новака від 30 січня та 6 жовтня 2025 року постановлені незаконним складом, що є істотним порушенням ч. 1 ст. 412 КПК.
Це призвело до тривалого розгляду справи незаконним судом, унеможлививши права обвинуваченої.
Порушення прав людини та основоположних свобод: міжнародний вимір
Пункт 4 ч. 1 ст. 106: умисне порушення прав людини. Ухвали Новака порушили право на справедливий суд за ст. 6 Конвенції.
ЄСПЛ у De Cubber v. Belgium (1984) та Oleksandr Volkov v. Ukraine (2013) наголосив, що сумніви в неупередженості вимагають відводу. Для Криворучко це означає порушення права на «суд, встановлений законом».
Практика Вищої ради правосуддя підтверджує, що такі дії є грубою недбалістю або умислом з істотними наслідками.
Поведінка, що порочить звання судді: етичний аспект
Пункт 3 ч. 1 ст. 106: поведінка, що підриває авторитет правосуддя. Ігнорування аргументів захисту створює враження переслідування адвоката.
ЄСПЛ у Rodriguez Ravelo v. Spain (2016) зазначив «стримувальний ефект» на адвокатів. Рекомендація CM/Rec(2010)12 Ради Європи вимагає поваги до адвокатів. Системна модель поведінки Новака підриває довіру до суду.
Сукупність дисциплінарних проступків та вимога звільнення: перспективи
Скарга вимагає звільнення за ч. 6 ст. 126 Конституції та п. 4 ч. 6 ст. 106 Закону. Сукупність порушень виключає м’які стягнення.
Практика Вищої ради правосуддя (рішення від 15 лютого 2021 року) підкреслює умисел як підставу для звільнення. Наслідки: порушення прав Криворучко, підрив авторитету.
Венеціанська комісія наголошує на персональній відповідальності судді. Ймовірність звільнення висока за наявності доказів.
Висновок: значення скарги для реформи судової системи України
Дисциплінарна скарга на суддю Новака ілюструє виклики судової системи: від процесуальних порушень до етичних проблем. Аналіз підтверджує обґрунтованість звинувачень з посиланням на КПК, Закон про судоустрій та практику ЄСПЛ. Звільнення могло б стати сигналом очищення судів.
Реформа потребує посилення Вищої ради правосуддя та ВККС. Суспільство очікує прозорості для відновлення довіри до правосуддя. Ця справа — крок до верховенства права в Україні.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”