Українська політика вкотре опинилася в центрі гучного корупційного скандалу. 8 січня 2026 року за двох народних депутатів від фракції «Слуга народу» – Ольгу Савченко та Євгена Пивоварова – внесли застави на загальну суму майже 36,7 мільйона гривень у рамках розслідування так званої справи про платні голоси у Верховній Раді. Ця подія, зафіксована журналістами проєкту «Схеми» («Радіо Свобода»), стала черговим ударом по репутації правлячої партії та підкреслила системні проблеми з корупцією в парламенті.
Хронологія та деталі викриття корупційної схеми
27 грудня 2025 року НАБУ та САП повідомили про викриття організованої злочинної групи, до складу якої входили чинні народні депутати. За даними слідства, учасники схеми систематично отримували неправомірну вигоду – від 2000 до 20 000 доларів – за «правильне» голосування або блокування певних законопроєктів. Гроші передавали регулярно, часто першого четверга місяця, за підсумками попереднього періоду. Лише за листопад–грудень 2025 року зафіксовано розподіл понад 145 тисяч доларів.
29 грудня підозри отримали п’ятеро депутатів: Ольга Савченко, Євген Пивоваров, Юрій Кісєль, Ігор Негулевський та Михайло Лаба. 1 січня 2026 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжні заходи у вигляді застав:
- Юрію Кісєлю – 40 млн грн
- Ігорю Негулевському – 30 млн грн
- Євгену Пивоварову – 20 млн грн
- Михайлу Лабі – 20 млн грн
- Ользі Савченко – 16,6 млн грн
Усі підозрювані також зобов’язані носити електронні браслети та здати закордонні паспорти. Засідання проходили в закритому режимі, що вже викликало критику щодо недостатньої прозорості.
Хто вніс застави та чому це важливо
Найрезонанснішим став факт внесення застав саме 8 січня. За даними «Схем», заставу за Ольгу Савченко сплатив її адвокат Ігор Фомін, який зазначив, що частину коштів узяв з особистих заощаджень, а частину – позичив. За Євгена Пивоварова 20 мільйонів гривень внесли семеро фізичних осіб платежами від 150 тисяч до 5 мільйонів гривень.
Така схема внесення застав викликає серйозні питання: чому підозрювані не сплачують кошти самостійно? Це може свідчити про наявність зацікавлених «спонсорів», які прагнуть зберегти депутатів на волі, аби не втратити вплив на ключові голосування.
Системна проблема: чому платні голоси стали нормою?
Справа про платні голоси в Раді – не поодинокий випадок, а прояв глибокої кризи в українському парламентаризмі. Фракція «Слуга народу», яка прийшла до влади з гаслами боротьби з корупцією, тепер сама опинилася в епіцентрі одного з найбільших антикорупційних розслідувань 2026 року. Закритість судових засідань, відсутність ефективного контролю за голосуваннями та слабкі механізми парламентської етики створюють ідеальні умови для таких схем.
Якщо звинувачення підтвердяться, під сумнівом опиниться легітимність багатьох рішень Ради за останній рік – від бюджетних питань до реформ. Суспільство, яке й так втрачає довіру до влади під час війни, отримує ще один потужний аргумент для цинізму.
Висновок: реформи чи черговий імітаційний скандал?
Внесення застав за Савченко та Пивоварова – це водночас і успіх антикорупційних органів, і доказ їхньої обмеженої ефективності. Великі застави не зупиняють багатих підозрюваних, а лише відтерміновують можливе покарання. Без радикальних змін – незалежного моніторингу голосувань, обов’язкового декларування контактів лобістів, посилення відповідальності за корупцію – подібні історії повторюватимуться.
Українці заслуговують на парламент, де голосують за совістю, а не за гроші. Поки що справа про платні голоси – це не перемога справедливості, а черговий тест на здатність системи очиститися від системної корупції.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”