Значення судової перемоги Лариси Криворучко проти Олександра Семанцо в контексті захисту репутації
У сучасному світі, де соціальні мережі стали потужним інструментом комунікації, питання захисту честі, гідності та ділової репутації набуває особливого значення. Особливо це стосується професійних сфер, таких як адвокатура, де репутація є ключовим активом. 8 січня 2026 року Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області ухвалив рішення у справі № 303/6779/25, яке стало черговою судовою перемогою Лариси Криворучко проти Олександра Семанцо. Це рішення не лише відновило ділову репутацію позивачки, але й підкреслило принцип відповідальності за публічні заяви, особливо серед адвокатів, які є носіями публічної довіри.
Лариса Криворучко, досвідчений адвокат з Києва, систематично захищає свою професійну репутацію в судах, виграючи справи проти колег, які поширюють недостовірну інформацію. У цій справі суд визнав неправдивими звинувачення Семанцо в шахрайстві, розголошенні адвокатської таємниці та інших порушеннях, зобов’язавши його спростувати інформацію на своїй сторінці в Facebook https://www.facebook.com/semanco.oo. Рішення базується на нормах Цивільного кодексу України (статті 277, 297, 299), Закону України “Про інформацію” та практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), де баланс між свободою вираження поглядів (стаття 10 Конвенції) та захистом репутації (стаття 8) є ключовим.
Ця судова перемога Лариси Криворучко проти Олександра Семанцо ілюструє, як українські суди застосовують європейські стандарти, підкреслюючи, що соціальні мережі не є “зоною безкарності”. Аналізуючи це рішення, ми розглянемо фон справи, процес, правові аспекти, наслідки та подібні прецеденти, спираючись на публікації з інтернету, такі як матеріали з сайту “Антикорупційний фронт” https://www.anticor.foundation та судового реєстру https://reyestr.court.gov.ua.
Походження конфлікту між Ларисою Криворучко та Олександром Семанцо
Конфлікт між Ларисою Криворучко та Олександром Семанцо виник на тлі професійних розбіжностей у адвокатській спільноті Закарпатської області. Семанцо, адвокат зі свідоцтвом № 21/1086 від 01.09.2016, пов’язаний з Радою адвокатів Закарпатської області, неодноразово коментував діяльність Криворучко в соціальних мережах. 22 серпня 2025 року о 14:33 він опублікував відео на своїй сторінці Facebook https://www.facebook.com/semanco.oo під назвою “Підсумки ‘Правничої’ діяльності Лариси Криворучко” https://www.facebook.com/share/v/16opbBvHXo/. У цьому відео Семанцо коментував судове засідання у справі № 308/11085/25, де Криворучко була позивачкою проти Олексія Фазекоша та Ради адвокатів Закарпатської області.
У відео Семанцо поширив низку тверджень, які Криворучко визнала недостовірними та дискредитуючими:
- Звинувачення в “інформаційному тиску” на суддів через статті та скарги (з 01:58 по 02:19 хв).
- Твердження про притягнення до кримінальної відповідальності (з 04:59 по 05:07 хв).
- Розголошення персональних даних, таких як рік народження 1984 (з 05:17 по 05:22 хв).
- Звинувачення в обмані клієнтки Інни Познахор: взяття грошей без надання послуг, розголошення інформації опонентам, відмова повернути кошти, що призвело до “кількох років без зубів” (з 06:24 по 08:10 та 08:38 по 09:01 хв).
Ці заяви були поширені серед щонайменше 3,8 тис. осіб, що, за словами Криворучко, порушило її права відповідно до статей 21 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (порушення адвокатської таємниці), статті 182 Кримінального кодексу України (порушення недоторканності приватного життя) та статей 190, 192 КК (шахрайство та заподіяння майнової шкоди).
Криворучко стверджувала, що ніколи не притягувалася до кримінальної чи дисциплінарної відповідальності, а звинувачення не підтверджені доказами. Відсутність кримінальних проваджень підтверджується витягами з реєстрів. Семанцо, у свою чергу, подав зустрічний позов, аргументуючи, що його висловлювання – оціночні судження, захищені статтею 10 Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ) та статтею 30 Закону “Про інформацію”. Він посилався на скаргу клієнтки Познахор, але суд відмовив у прийнятті зустрічного позову 16 жовтня 2025 року https://reyestr.court.gov.ua/Review/129681465.
Цей фон ілюструє ширшу проблему в українській адвокатурі: конфлікти між регіональними радами та незалежними адвокатами, як описано в публікаціях на сайті “Fenix Slovo” https://fenixslovo.com, де згадуються подібні спори Криворучко з Фазекошем.
Детальний опис судового процесу: Хронологія та аргументи сторін
Судовий процес у справі № 303/6779/25 тривав з вересня 2025 по січень 2026 року в Мукачівському міськрайонному суді під головуванням судді Л.В. Курах. Позов Криворучко подано про захист честі, гідності та ділової репутації, з вимогою визнати інформацію недостовірною та зобов’язати Семанцо спростувати її.
Хронологія ключових подій:
- 22.08.2025: Публікація відео Семанцо.
- 22.09.2025: Зустрічний позов Семанцо.
- 23.09.2025: Відзив Семанцо, де він аргументує оціночними судженнями.
- 29.09.2025: Заява Познахор про участь у відео-конференції.
- 07-16.10.2025: Пояснення сторін, заперечення на зустрічний позов.
- 16.10.2025: Відмова в прийнятті зустрічного позову та призначення розгляду по суті https://clarity-project.info/court/decision/129681465.
- Листопад-грудень 2025: Багаторазові відкладення через неявку Семанцо, його представників (Пекар І.М., Захарчук І.І.), відсутність електрики тощо.
- 08.01.2026: Остаточне засідання, де суд відмовив у відкладенні, залишив без розгляду відвід судді та ухвалив рішення.
Аргументи Криворучко: Інформація недостовірна, порушує адвокатську етику, персональні дані, принцип презумпції невинуватості. Вона надала витяги про відсутність судимостей та проваджень.
Аргументи Семанцо: Висловлювання – оціночні судження, суспільний інтерес, інформація з відкритих джерел. Він просив викликати свідка Познахор, але суд відмовив, вважаючи докази достатніми.
Представник Семанцо, адвокат Захарчук І.І., вийшов із засідання без дозволу, що суд розцінив як зловживання правами. Суд послався на практику ЄСПЛ (“Юніон Аліментарія проти Іспанії”, “Тойшлер проти Германії”), наголошуючи на старанності сторін.
Рішення: Повне задоволення позову, визнання інформації недостовірною, зобов’язання спростувати шляхом публікації вступної та резолютивної частин рішення, стягнення 1937,92 грн судового збору. Деталі в реєстрі https://youcontrol.com.ua/catalog/court-document/133064418/ (аналогічні справи).
Аналіз рішення суду: Правові підстави та застосування норм
Рішення Мукачівського суду є зразком застосування норм про захист репутації. Суд встановив чотири елементи правопорушення (п. 15 Постанови Пленуму ВСУ №1 від 27.02.2009): поширення інформації, стосовно конкретної особи, недостовірність, порушення прав.
- Недостовірність тверджень: Суд перевірив кожне: тиск на суддів – не доведено; притягнення до кримінальної відповідальності – порушує презумпцію невинуватості (ст. 62 Конституції, практика ВС постанова від 09.02.2022 №577/1629/20); розголошення року народження – конфіденційна інформація (ст. 11 Закону “Про інформацію”); обвинувачення в обмані клієнтки – не підтверджено платіжними документами, порушує адвокатську таємницю.
- Оціночні судження vs факти: Суд розрізнив (ст. 30 Закону “Про інформацію”, практика ЄСПЛ “Лінгенс проти Австрії”): твердження Семанцо – факти, підлягають перевірці, не оціночні. Якщо брутальні – можливе відшкодування шкоди.
- Баланс з свободою вираження: Посилаючись на ст. 10 ЄКПЛ та рішення “Ляшко проти України”, суд зазначив, що свобода не абсолютна, особливо для адвокатів. Критика судової влади допустима, але без недоведених обвинувачень (“Анатолій Єременко проти України” заява №22287/08).
- Конфіденційна інформація: Розголошення стану здоров’я Познахор – порушення ст. 32 Конституції.
Рішення відповідає огляду практики КЦС ВС https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Ogliad_KCS.pdf, де підкреслюється доказування та баланс прав.
Правові аспекти захисту репутації: Українське законодавство та практика
Захист честі, гідності та ділової репутації регулюється ст. 277 ЦК України: спростування недостовірної інформації, відшкодування шкоди. Для адвокатів – додатково Закон “Про адвокатуру” (ст. 21: заборона розголошувати таємницю).
Доказування: Позивач доводить факт поширення, відповідач – достовірність (п. 18 Постанови Пленуму ВСУ №1). У цій справі Семанцо не надав доказів.
Практика ВС: Дайджест позицій https://unba.org.ua/news/7181-dajdzhest-pravovih-pozicij-verhovnogo-sudu-u-spravah-pro-zahist-chesti-gidnosti-ta-dilovoi-reputacii-difamacijni-spori.html підкреслює розмежування фактів та суджень. Прецедент: постанова ВС від 25.05.2022 №185/871/18 https://iplex.com.ua/doc.php?regnum=104539489 – образливі висловлювання принижують репутацію.
Інноваційні підходи: У статті LCF https://lcf.ua/thought-leadership/litigation/zahist-dilovoyi-reputatsiyi-innovatsijni-pidhodi-pravovi-instrumenti-ta-sudova-praktyka/ згадується використання цифрових доказів (скріншоти, аналітика мереж).
Практика ЄСПЛ: Баланс свободи вираження поглядів та захисту репутації
ЄСПЛ неодноразово розглядав конфлікт між ст. 10 (свобода вираження) та ст. 8 (повага до приватного життя). У рішенні “Лінгенс проти Австрії” https://www.coe.int/uk/web/compass/the-european-convention-on-human-rights-and-its-protocols Суд наголосив: оціночні судження не доводяться, але факти – так. Обмеження свободи виправдане для захисту репутації.
У “Бразільє проти Франції” – враховувати контекст. У справі адвоката Багірова (“Багіров проти Азербайджану”) https://www.echr.com.ua/porushennya-etiki-chi-svoboda-slova-yespl-pidtrimav-advokata-yakij-kritikuvav-sudovu-sistemu/ ЄСПЛ захистив критику судової системи. Але в “Анатолій Єременко проти України” заява №22287/08 – недоведені обвинувачення в корупції порушують репутацію.
Огляд практики ЄСПЛ https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/Oglyad_st_10.pdf підкреслює: преса – “сторожовий пес суспільства”, але публічні особи терпиміші до критики.
У цій справі суд застосував баланс: звинувачення Семанцо – не суспільний інтерес, а недоведені факти.
Наслідки для адвокатської професії: Відповідальність за публічні заяви
Рішення підкреслює: адвокати несуть підвищену відповідальність за слова (ст. 34 Закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”). Поширення недостовірної інформації може призвести до дисциплінарних стягнень.
Наслідки:
- Для Семанцо: Спростування, стягнення збору. Можливі дисциплінарні заходи від Ради адвокатів.
- Для Криворучко: Відновлення репутації, прецедент для інших справ.
- Ширші: Підсилює контроль за соцмережами, як у справі “Адвокат БВПД проти адвоката” https://advokatpost.com/advokat-bvpd-proty-advokata-za-dohovorom-sud-zadovolnyv-pozov-pro-zakhyst-chesti-hidnosti-ta-dilovoi-reputatsii-ta-stiahnuv-50-tys-hrn-moralnoi-shkody/ – стягнення 50 тис. грн.
Аналіз на “HSA” https://www.hsa.org.ua/blog/sudova-praktika-u-spravax-pro-zaxist-cesti-gidnosti-ta-dilovoyi-reputaciyi-publicnix-osib показує: публічні особи (адвокати) – під посиленим контролем.
Подібні справи Лариси Криворучко: Серія перемог у захисті репутації
Криворучко має низку перемог:
- 20.11.2025: Верховний Суд проти КДКА Закарпатської області https://www.instagram.com/p/DRVTJlvjEDq/.
- 01.08.2025: Перемога проти Фазекоша https://fenixslovo.com/2025/08/01/43787/.
- 14.10.2025: Чергова справа проти Фазекоша https://www.facebook.com/lara.sergeevna/posts/….
- 17.12.2025: Апеляція проти Семанцо https://www.facebook.com/lara.sergeevna/posts/17122025….
Ці справи, описані на “Anticor Foundation” https://www.anticor.foundation/novyny/26371/, показують системний захист репутації від регіональних конфліктів.
Висновок: Роль судової перемоги Лариси Криворучко в розвитку українського права
Судова перемога Лариси Криворучко проти Олександра Семанцо – це не лише особистий тріумф, але й крок до посилення захисту репутації в цифрову еру. Воно підтверджує: свобода вираження не виправдовує наклеп, особливо серед адвокатів. З урахуванням практики ЄСПЛ та ВС, такі рішення сприяють верховенству права, балансуючи права. Для адвокатів – нагадування про етику, для суспільства – про відповідальність у соцмережах.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”