Корупція в Китаї — системна проблема, яку президент Сі Цзіньпін намагається викорінити з 2012 року. Нещодавно в соцмережах та деяких ЗМІ поширилася сенсаційна новина про ексмера Гуанчжоу Чжан Цзи, нібито засудженого до смертної кари з вилученням 13,5 тонн золота, 23 тонн готівки та активів на $4,3 млрд. Ця історія здається вершиною корупційного “клондайку”, але критичний аналіз показує: це переважно фейк або сильно спотворена стара справа. У статті розберемо факти, порівняємо з реальними випадками та оцінимо ефективність боротьби з корупцією.
Походження міфу про “тонни золота”
Історія про чиновника з тоннами золота з’явилася ще у 2019 році. Тоді йшлося про Чжан Ци, колишнього секретаря парткому Хайкоу (провінція Хайнань), еквівалент мера. Сенсаційні ЗМІ стверджували про 13,5 тонн золота в підвалі та мільярди на рахунках. Однак офіційно Чжан Ци засудили у 2020 році до довічного ув’язнення за хабарі на 107 млн юанів (близько $16 млн). Жодних тонн золота чи готівки не підтверджено — це вірусний фейк, який повторюється циклічно.
У 2026 році історію “освіжили”, змінивши ім’я на Чжан Цзи, місто на Гуанчжоу та додавши 23 тонни готівки. Подібні публікації з’явилися на сайтах на кшталт ua.news та в соцмережах, але без посилань на офіційні джерела. Фізично приховати 23 тонни готівки (мільярди банкнот) неможливо, а 13,5 тонн золота вартують сотні мільйонів — це привернуло б увагу давно.
Реальні випадки смертних вироків за корупцію
На відміну від сенсацій, справжні справи демонструють суворість системи. У 2025 році ексміністра сільського господарства Тан Женьцзяня засудили до смертної кари з відстрочкою за хабарі на $38 млн. Того ж року стратили Бай Тяньхуея, ексменеджера China Huarong, за $157 млн хабарів — рідкісний випадок негайної страти за корупцію.
Інші приклади: у 2024–2025 роках довічне або відстрочений смертний вирок отримали ексголова Bank of China Лю Лянге та колишній радник Лю Юецзінь. З 2012 року покарано мільйони чиновників, але смертні вироки (часто з відстрочкою, що перетворюється на довічне) — для особливо великих сум.
Критика антикорупційної кампанії
Кампанія Сі Цзіньпіна ефективна на поверхні: зменшила дрібну корупцію та підвищила дисципліну. Але критики вважають її інструментом політичних чисток — багато “тигрів” (високопосадовців) були опонентами Сі. Фейкові історії на кшталт “Чжан Цзи” відвертають від системних проблем: непрозорість влади, відсутність незалежного суду. Корупція в Китаї еволюціонує, ховаючись у державних компаніях та родинних зв’язках.
Висновок: справжня корупція в Китаї серйозна, але не в формі “тонн золота”. Сенсації підривають довіру до реальних зусиль. Для перемоги потрібні не лише покарання, а й реформи.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”