Ексголова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) Сергій Вилков неодноразово стверджував, що адвокати та члени органів адвокатського самоврядування не можуть бути суб’єктами декларування за Законом України «Про запобігання корупції». Він називав спроби НАЗК поширити обов’язок е-декларування на ВКДКА та КДКА «одержавленням адвокатури» та маніпуляціями. Однак ця позиція виглядає сумнівною на тлі офіційних роз’яснень НАЗК та судової практики.
Правовий статус органів адвокатського самоврядування
ВКДКА та регіональні кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури (КДКА) здійснюють публічно-владні функції: видають свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, притягують адвокатів до дисциплінарної відповідальності, включаючи позбавлення статусу. Ці повноваження мають квазісудовий характер і впливають на права громадян.
Згідно з підпунктом «в» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону «Про запобігання корупції», дія закону поширюється на осіб, які входять до складу дисциплінарних комісій, утворених відповідно до законів України. Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» саме так утворює КДКА та ВКДКА.
НАЗК у роз’ясненнях від 2023 року прямо вказує, що члени ВКДКА та дисциплінарних палат КДКА зобов’язані подавати декларації, оскільки ухвалюють рішення з дисциплінарної відповідальності адвокатів. Це підтверджує запобігання корупційним ризикам у сфері, де рішення комісій мають значний суспільний вплив.
Критика аргументів Сергія Вилкова
Сергій Вилков посилається на незалежність адвокатури та нібито відсутність «функцій держави». Однак адвокатське самоврядування не є повністю приватним: воно делегує публічні повноваження від держави. Верховний Суд у постановах визнавав владний характер рішень КДКА.
Вилков ігнорує, що НАЗК змінювало позицію через еволюцію законодавства. Раніше (2020) агентство сумнівалося через принцип правової визначеності, але згодом уточнило: члени дисциплінарних органів адвокатури є суб’єктами декларування.
Відсутність декларацій Сергія Вилкова в Єдиному державному реєстрі декларацій НАЗК під час обіймання посади голови ВКДКА може свідчити про свідоме ігнорування обов’язку. Це суперечить принципу прозорості, особливо коли комісія контролює доброчесність адвокатів.
Наслідки уникнення декларування
Уникнення е-декларування створює корупційні ризики: рішення про позбавлення статусу адвоката можуть мотивуватися особистими інтересами. НАЗК закликає стежити за справами в Конституційному Суді, де оскаржується обов’язок декларування для адвокатів органів самоврядування.
Позиція Вилкова захищає корпоративні інтереси, але шкодить довірі до адвокатури. Антикорупційне законодавство повинно застосовуватися однаково, без винятків для «незалежних» органів.
Боротьба з корупцією вимагає прозорості від усіх, хто має владні повноваження, включаючи ВКДКА та КДКА.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”