Конфлікт інтересів у судовій системі України – системна проблема чи індивідуальна помилка?
У сучасній судовій системі України незалежність суддів та їхня неупередженість є фундаментом довіри суспільства до правосуддя. Однак ухвала судді Закарпатського апеляційного суду Габора Собослоя від 9 грудня 2025 року у справі № 303/6779/25, якою відмовлено у задоволенні заяви про відвід судді Кожух Олени Анатоліївни через її статус адвоката, ставить під сумнів не лише конкретне рішення, а й загальну ефективність механізмів запобігання конфлікту інтересів. Ця стаття – детальний юридичний розбір, чому суддя Собослой помиляється, спираючись на чинне законодавство, практику Великої Палати Верховного Суду та антикорупційні стандарти. Ми аргументуємо, що ігнорування подвійної присяги та стажування судді під керівництвом адвоката створює об’єктивний сумнів у неупередженості, як це визначено ст. 36 ЦПК України.
Рекомендуємо прочитати:
Ключове питання: чи може суддя, яка одночасно є адвокатом, розглядати справи за участю адвокатів без ризику упередженості? Відповідь – ні, і ухвала Собослоя цього не спростовує.
Несумісність статусу судді та адвоката: Що каже законодавство?
Згідно з Законом України “Про судоустрій і статус суддів” (редакція від 04.06.2025), статус судді передбачає абсолютну незалежність та заборону на будь-яку іншу діяльність, що може вплинути на об’єктивність (ст. 48). Водночас Закон “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (ст. 1) визначає адвоката як суб’єкта, який діє на принципах конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Рекомендуємо прочитати:
Ключовий момент – відсутність прямої заборони на отримання свідоцтва адвоката діючим суддею не означає його допустимості.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 лютого 2021 року у справі № 822/1309/17 чітко зазначила: “процес набуття статусу адвоката, як і сама адвокатська діяльність, є несумісними зі статусом судді”. Це не просто рекомендація – це юридичний прецедент, який Собослой ігнорує. У 2025 році, з урахуванням оновлень антикорупційного законодавства, подвійний статус створює конфлікт, бо суддя підпадає під два режими: суддівську присягу (ст. 54 ЗУ “Про судоустрій”) та адвокатську (ст. 21 ЗУ “Про адвокатуру”).
Рекомендуємо прочитати:
Суддя Кожух: від лісу за 604 гривні до мільйонів готівкою
Собослой у своїй Ухвалі посилається на відсутність “доказів упередженості”, але забуває про об’єктивний критерій з практики ЄСПЛ (справа Hauschildt v. Denmark, № 11/1987/134/188). Об’єктивний тест вимагає “гарантій для виключення законних сумнівів”, а стажування судді Кожух під керівництвом адвоката (6 місяців, як вимагає ст. 8 ЗУ “Про адвокатуру”) саме таке сумнів створює. Як суддя може бути неупередженою до колег-адвокатів, якщо недавно була частиною їхньої спільноти? Це не припущення – це системний ризик, підтверджений узагальненням ВКДКА щодо конфлікту інтересів.
Рекомендуємо прочитати:
У справі Кожух, свідоцтво № 21/2616 від 04.06.2020 видане Радою адвокатів Закарпатської області, ставить її під дію Закону № 5076-VI паралельно з № 1402-VIII. Собослой називає це “надуманим”, але ігнорує, що антикорупційні норми (ст. 28 ЗУ “Про запобігання корупції”) вимагають усунення будь-якої “суперечності інтересів”.
Риторичне питання: як суддя, завантажена обов’язками, проходить 6-місячне стажування? Це або фіктивно, або порушує етику – у будь-якому разі, сумнів у незалежності очевидний.
Аналіз ухвали Собослоя: Юридичні помилки та ігнорування прецедентів
Ухвала Собослоя від 09.12.2025 базується на ст. 36 ч. 5 ЦПК: “інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості”. Заявниця Криворучко Л.С. надала доводи: подвійна присяга, дотичність до адвокатської спільноти, посилання на постанову ВП ВС № 822/1309/17. Собослой відкидає це як “припущення без доказів”, посилаючись на презумпцію неупередженості та практику ЄСПЛ (справи Мироненко і Мартенко проти України).
Рекомендуємо прочитати:
Собослой вибірково інтерпретує ЄСПЛ. У справі “Олександр Волков проти України” (№ 21722/11) ЄСПЛ наголошує на “видимості неупередженості” – не лише суб’єктивній, а й об’єктивній. Статус адвоката Кожух створює саме таку видимість упередженості, бо позивач – адвокат, і суддя може підсвідомо симпатизувати “своїм”. Собослой ігнорує це, фокусуючись на “відсутності особистих стосунків”, але ст. 36 ЦПК не вимагає особистих – достатньо “сумніву”.
Ще одна помилка: автоматизований розподіл справи. Згідно з аналізом антикорупційної фундації, розподіл 05.12.2025 до Собослоя як єдиного судді порушує ч. 3 ст. 40 ЦПК (розподіл серед щонайменше двох). Доступні судді (Бисага Т.Ю., Фазикаш Г.В.) виключено за “відсутністю спеціалізації” – це маніпуляція, як у 15% випадків відводів 2025 (дані НШСУ). Собослой не самовідвівся, порушуючи ст. 36 ч. 4 ЦПК, що є підставою для дисциплінарки (ст. 106 ЗУ “Про судоустрій”).
Прецедент: У постанові ВС від 29.01.2021 № 22-ц/354/11 суд наголошує, що процедурні порушення (як розподіл) самі по собі створюють сумнів. Собослой цього не врахував, роблячи ухвалу необґрунтованою. Заперечення Семанца О.О. про “затягування” – зловживання, бо ст. 12 ЦПК дозволяє заявляти відвід для гарантії справедливості (ст. 6 ЄКПЛ).
Конфлікт інтересів: Подвійна присяга як загроза незалежності
Ключовий аргумент Криворучко: Кожух під дією двох присяг – суддівської та адвокатської. Собослой відкидає це як “недопустиме”, але ВП ВС у справі № 822/1309/17 прямо каже: “одночасно під дією двох присяг ставить під сумнів незалежність інститутів”. У 2025 році, з урахуванням рекомендацій РАУ щодо уникнення конфлікту, це актуально: адвокат не може представляти суперечливі інтереси без згоди (ст. 9 Правил адвокатської етики).
Критика Собослоя: Він посилається на “відсутність заборони”, але забуває про антикорупційний аспект. Закон “Про запобігання корупції” (ст. 1) визначає конфлікт як “суперечність, що впливає на об’єктивність”. Статус адвоката – це доступ до конфіденційної інформації спільноти, що може вплинути на рішення у справах за участю адвокатів.
У блозі PRAVO.UA зазначається: наявність статусу адвоката у судді – підстава для відводу.
Приклад: У справі Клименка (керівник САП) адвокат Броневицький оскаржив свідоцтво, посилаючись на ту ж постанову ВС. Собослой міг би врахувати це, але обрав ігнор, що підриває довіру (45% у 2025, за Rating Group).
Практика ЄСПЛ та ВС: Чому ігнорування прецедентів – фатальна помилка
ЄСПЛ у справі “Hauschildt” (§46) вимагає подвійного тесту: суб’єктивного (особисті упередження) та об’єктивного (гарантії). Собослой застосовує лише суб’єктивний, ігноруючи об’єктивний. У “Волков проти України” ЄСПЛ скасував рішення через видимість упередженості від procedural violations.
ВС в огляді практики КЦС за січень 2025 підкреслює: статус адвоката підтверджує повноваження, але у судді – створює конфлікт. Собослой цитує “Мироненко”, де скарги не є підставою, але тут не скарга – статус з реєстру адвокатів, публічний факт.
Ухвала немотивована (ст. 269 ЦПК), бо не аналізує стажування Кожух. Як у статті про Марцинківа, де соцмережі критикують фіктивне стажування, аналогічно для Кожух – риторичне питання про час.
Антикорупційний вимір: Як ухвала Собослоя сприяє корупції?
Антикорупційна фундація фіксує 200+ маніпуляцій розподілом справ 2023-2025. Ухвала Собослоя – приклад: розподіл до одного судді, ігнор відводу. Це порушує ст. 106 ЗУ “Про судоустрій” (дисциплінарка за невідвід).
У 2025 ВРП розглянула 5000+ скарг, 30% – санкції. Скарга Криворучко №1313/0/15-23 вимагає звільнення Собослоя. Його рішення – зловживання, бо затягує справу, порушуючи ст. 6 ЄКПЛ.
Порівняльний аналіз: Схожі справи та уроки для Закарпатського апеляційного суду:
| Справа | Суддя | Підстава відводу | Рішення | Критика |
|---|---|---|---|---|
| № 822/1309/17 (ВП ВС, 2021) | Суддя-позивач | Стажування адвокатське | Несумісність визнана | Прецедент ігнорований Собослоєм |
| Клименко (САП, 2025) | Керівник САП | Подвійна присяга | Оскарження | Аналогічний конфлікт |
| № 303/6779/25 (Собослой) | Кожух О.А. | Свідоцтво адвоката | Відмова | Помилка в об’єктивному тесті |
| Марцинків (ІФ, 2025) | Мер-суддя? | Фіктивне стажування | Критика в ЗМІ | Питання легітимності |
Таблиця показує системність: Собослой не унікальний, але його помилка критична.
Висновок: Час реформ – від ігнорування до відповідальності
Ухвала Собослоя – не просто помилка, а симптом кризи: ігнор прецедентів, маніпуляція розподілом, недооцінка конфлікту. Парламент має внести заборону на подвійний статус (проєкт 4433-IX). Суспільство – вимагати прозорості. Тільки так правосуддя стане справді незалежним.
Коли суддя, який не відходячи від основного виду дільності — суддівства, приймає присягу адвоката, отримує свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, а потім формально зупиняє свою діяльність, як адвокат, то він не відмовляється від присяги адвоката і його профайл продовжує знаходитись в ЄРАУ, тобто юридично, такий суддя, навіть, зупинивши формально тимчасово свою адвокатку діяльність, все одно зберігає свій статус адвоката і членство в НААУ. Тобто маємо класичний конфлікт інтересів, як і у випадку судді Кожух.
Невже Габор Собослой – суддя високої кваліфікації, з більше як 20 річним стажем роботи на посаді, цього не розуміє? Риторичне запитання.
P. S. Цікаво, а яку б оцінку отримав суддя з багаторічним стажем Габор Собослой на юридичному факультеті УжНУ, де він вчився, за свою Ухвалу?
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”
