У сучасній українській правовій системі адвокатура відіграє ключову роль у забезпеченні справедливості та захисту прав громадян. Однак скандали навколо Національної асоціації адвокатів України (НААУ) свідчать про системні проблеми, коли організація, покликана регулювати професію, навпаки, сприяє її дискредитації. Одним із найрезонансніших прикладів є видача адвокатського свідоцтва меру Івано-Франківська Руслану Марцінківа, який, будучи державним службовцем, отримав право на адвокатську діяльність лише на один день, а потім призупинив його. Цей випадок, описаний у розслідуванні Фундації DeJure, ілюструє, як НААУ ігнорує обов’язкові висновки Верховного Суду, дозволяючи прокурорам, суддям, поліцейським та іншим держслужбовцям обійти антикорупційні норми. У цій аналітичній статті ми розберемо причини такої практики, її наслідки для правосуддя та шляхи реформування, спираючись на законодавство, судову практику та актуальні публікації.

Лариса Криворучко, Голова ГО “АФЛК”

Законодавча основа: чому держслужбовці не можуть бути адвокатами?

Згідно зі статтею 12 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю видається особам з вищою юридичною освітою, стажем роботи не менше двох років та після проходження кваліфікаційного іспиту й стажування. Однак ключовим бар’єром для держслужбовців є Закон України “Про запобігання корупції”, який у статті 25 чітко забороняє сумісництво посад, пов’язаних з виконанням функцій держави, з адвокатською діяльністю. Це стосується прокурорів, суддів, поліцейських та високопосадовців, для яких адвокатура може стати інструментом конфлікту інтересів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово підтверджувала цю несумісність. У постанові від 10 лютого 2021 року у справі № 822/1309/17 ВС заборонив суддям отримувати адвокатське свідоцтво, наголосивши, що процес набуття статусу адвоката несумісний зі статусом судді. Аналогічно, у рішенні від 14 квітня 2021 року у справі № 826/9606/17 прокурорам заборонили доступ до адвокатури, оскільки намір пройти іспит чи стажування є “завідомо нелегітимним” і призводить до конфлікту інтересів. Аналогічно для поліцейських та держслужбовців. Ці висновки є обов’язковими для всіх органів, включно з НААУ, як прецедентне право в адміністративних справах.

Проте НААУ часто ігнорує ці норми. За даними PRAVO.UA, попри заборони, випадки видачі свідоцтв держслужбовцям фіксуються регулярно. Це не лише порушення закону, а й підрив довіри до адвокатської професії, яка повинна бути незалежною від влади.

Скандал з Марцінківим: класичний приклад ігнорування норм

Нещодавній скандал з мером Івано-Франківська Русланом Марцінківим став символом проблем НААУ. За інформацією з розслідування DeJure, 24 жовтня 2025 року Рада адвокатів Івано-Франківської області видала йому свідоцтво, а 7 листопада він склав присягу. Вже наступного дня Марцинків подав заяву про призупинення діяльності, фактично використовуючи статус адвоката як “запасний парашут” без реального наміру практикувати.

Opendatabot підтверджує: з 2017 року судовий реєстр не фіксує Марцінківа як адвоката. Як державний службовець (голова ОДА та мер), він підпадає під антикорупційні обмеження, а його дії суперечать висновкам ВС щодо несумісності. Реакція громадськості була жорсткою: у коментарях на Galka.if.ua франківці іронізували, для того “щоб самого себе захищати?”. Це не поодинокий випадок – подібні схеми дозволяють чиновникам уникати відповідальності, маючи “адвокатський щит” для майбутніх справ.

НААУ, як координатор регіональних рад, несе відповідальність за такі видачі. Замість перевірки на несумісність, асоціація фіксує лише формальні документи, ігноруючи обов’язкові висновки ВС. За даними Юридичної Газети, з 2021 року фіксуються сотні подібних звернень, але реакція НААУ мінімальна.

Системні причини: корупція чи неефективність у НААУ?

Чому НААУ сприяє таким порушенням? Аналіз показує комбінацію факторів. По-перше, децентралізована структура дозволяє регіональним радам видавати свідоцтва без жорсткого централізованого контролю. Регіональні органи, залежні від локальних еліт, часто закривають очі на статус заявників, як у випадку з Марцінківим.

По-друге, ігнорування висновків ВС – це системна проблема. У постанові ВП ВС від 6 липня 2023 року у справі №500/4859/21 підтверджено обмеження для держслужбовців, але НААУ не інтегрувала їх у свої процедури. Замість цього, як зазначає Legalex, асоціація посилається на застарілі норми, де сумісництво формально не заборонене, але реально – так.

По-третє, фінансові мотиви: видача свідоцтв приносить внески (близько 20 000 грн), а призупинення не скасовує статус. За статистичними даними YouControl, з 1991 року видано понад 58 тис. свідоцтв, з яких 49 тис. активні, але тисячі – для держслужбовців. Критики, як у Юридичному віснику України, звинувачують НААУ в “рейдерстві” самоврядування, де лобіювання інтересів еліт переважає над етикою.

Наслідки критичні: адвокати з “подвійним статусом” можуть маніпулювати процесами, як у справах про відводи, де статус адвоката судді чи прокурора стає підставою для дискваліфікації. Це підриває незалежність правосуддя, особливо в умовах війни, коли довіра до інститутів критична.

Судова практика: ігнорування висновків ВС як норма?

Судова практика чітко фіксує нелегітимність таких видач. У рішенні ВС від 14 квітня 2021, стажування визнано позапроцесуальним, але несумісним з прокуратурою. Аналогічно, ЛААС у 2018 році скасував обмеження для суддів, але лише якщо вони не практикують – проте НААУ видає без перевірки.

У справі про внесення до ЄРАУ, ВС зобов’язав НААУ не вносити дані “фіктивних” адвокатів, але асоціація продовжує ігнорувати. За ZIB, висновки ВС “однотипні” для всіх держслужбовців, але НААУ їх не застосовує, що призводить до корупційних ризиків.

Наслідки для правової системи України

Ігнорування НААУ висновків ВС створює прецедент безкарності. Прокурори чи судді з адвокатським статусом можуть уникати відповідальності, як у скандалах з “адвокато-слідчими”. Для суспільства це означає ерозію довіри: за опитуваннями НААУ, 60% українців вважають адвокатуру корумпованою.

Економічно – втрати від неефективного правосуддя сягають мільярдів грн щорічно. Політично – це інструмент для еліт, як у випадку Марцінківа, де статус адвоката може слугувати для самозахисту в антикорупційних справах.

Шляхи реформування: посилення контролю та прозорості

Щоб виправити ситуацію, НААУ повинна інтегрувати висновки ВС у свої протоколи: обов’язкова перевірка НАЗК перед видачею свідоцтв. Законопроект №9356 може посилити відповідальність за ігнорування запитів, але потрібні зміни до Закону про адвокатуру: заборона видачі без звільнення від посади.

Громадськість, як DeJure, повинна тиснути через медіа. ВРП та НАБУ – моніторити НААУ. Міжнародні партнери (ЄС, Рада Європи) вже критикують Україну за слабкість антикорупційних бар’єрів у правосудді.

Висновок: час для очищення адвокатури

Скандал з Марцінківим – не виняток, а симптом кризи в НААУ, де ігнорування висновків ВС дозволяє держслужбовцям отримувати “фіктивні” адвокатські статуси. Це не лише незаконно, а й руйнує основу правової держави. Реформи мусять бути негайними: посилений контроль, прозорість та відповідальність. Тільки так адвокатура поверне довіру і стане справжнім щитом прав громадян, а не інструментом еліт. Якщо НААУ не змінить курс, суспільство втратить останню опору справедливості.

Лариса Криворучко, Голова ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”