У сучасній Україні корупція в судовій системі залишається однією з ключових перешкод на шляху до справедливого правосуддя. За даними НАБУ, з 2015 року зареєстровано понад 100 справ щодо суддів, пов’язаних з хабарництвом та зловживаннями. Особливо резонансною є справа судді Печерського районного суду Києва Тетяни Ільєвої, яку підозрюють у незаконному знятті арешту з великих сум коштів. Ця історія ілюструє системні проблеми: затягування дисциплінарних проваджень у Вищій раді правосуддя (ВСП) та безкарність посадовців. У статті ми розберемо деталі справи, роль антикорупційних органів та перспективи реформ.
Деталі справи судді Ільєвої: підозра від НАБУ
У грудні 2023 року юрист Автомайдану подав скаргу до ВСП на суддю Тетяну Ільєву. Підстава – підозра від Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) у незаконному знятті арешту з рахунку ексвіцепрезидента держкомпанії «Хліб України» Андрія Миханіва. Йдеться про €110,7 тис. та $9,3 тис., які, за версією слідства, були легалізованими коштами з часів прем’єрства Павла Лазаренка.
Ільєва, попри те, що справа вже розглядалася по суті, скасувала арешт, після чого кошти зникли. Це рішення не лише порушило процедуру, але й призвело до втрат державі. Розслідування Bihus.Info виявило у родини судді ознаки незаконного збагачення: дорогі автомобілі, будівництво під Києвом та мільйонні “подарунки” від матері, яка нібито займалася фермерством. “Ільєва не мала права розглядати це питання, проте це не завадило їй ‘вирішити’ його”, – зазначають у скарзі.
Станом на грудень 2025 року скарга лежить у дисциплінарного інспектора ВСП Олексія Кабанця без руху. Окрема скарга від НАБУ, відкрита Першою дисциплінарною палатою, також “заморожена”. Це типовий приклад, як корупція суддів блокує антикорупційні розслідування.
Роль ВРП у боротьбі з корупцією: чому справа затягується?
Вища рада правосуддя, як орган, що забезпечує незалежність судів, мала б оперативно реагувати на такі скарги. Регламент ВРП передбачає пріоритетний розгляд справ з підозрою від НАБУ. Однак, за словами речників ВРП, затримки пояснюються “великим навантаженням” – скарги з 2021 року ще не розглянуті. Кабанець не визнав скаргу пріоритетною, що викликає підозри в саботажі: “Складається враження, що він боїться або не бажає рухати справу”.
Аналогічні проблеми фіксуються в інших справах. Наприклад, у 2025 році НАБУ та САП викрили суддю Воловецького райсуду на хабарі $1300 за скасування арешту лісоматеріалів. Або справа Всеволода Князєва, голови Верховного Суду, затриманого на $2,7 млн хабаря. За даними Державного бюро розслідувань (ДБР), з 2020 року понад 50 суддів притягнуто до відповідальності, але більшість справ “гальмуються” на етапі дисциплінарки.
Ці випадки підкреслюють системну корупцію: судді продовжують вершити правосуддя без наслідків, а громадськість втрачає довіру. За опитуванням Фонду DEJURE, 68% українців вважають суди корумпованими.
Антикорупційна реформа: виклики та перспективи
Боротьба з корупцією в судовій системі України – це не лише НАБУ розслідування, а й комплексні реформи. Створення Вищого антикорупційного суду (ВАКС) у 2019 році стало кроком уперед: за 2024–2025 роки ВАКС розглянув понад 200 справ, винісши 150 вироків. Однак, за Антикорупційною стратегією 2020–2024, ключовими залишаються проблеми: маніпуляції з авторозподілом справ та відсутність індикаторів доброчесності суддів.
Експерти НАЗК пропонують удосконалити дисциплінарну відповідальність: чіткий перелік підстав, відкриті розслідування та перевірку на доброчесність. У 2025 році очікується запуск незалежної комісії з оцінки суддів. “Корупція – зло, яке ми можемо подолати спільними зусиллями”, – наголосив голова Верховного Суду.
Міжнародні партнери, як Венеціанська комісія, відзначають прогрес, але критикують повільність. Для прикладу, у Польщі подібні реформи скоротили корупцію на 30% за два роки.
Висновок
Справа судді Ільєвої – це дзеркало корупції в судовій системі України, де НАБУ розслідування стикаються з бюрократичними бар’єрами ВСП. Затягування скарги не лише дозволяє уникнути відповідальності, але й підриває довіру до правосуддя. Необхідні радикальні кроки: прискорення дисциплінарних проваджень, посилення ролі громадськості та цифровазація. Тільки так Україна зможе реалізувати свій потенціал як правової держави.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”