Чому затягування строків у справах про адмінправопорушення — це серйозне порушення?

В Україні справи про адміністративні правопорушення, зокрема домашнє насильство (ч. 1 ст. 173-2 КУпАП) та дрібне хуліганство (ст. 51 КУпАП), мають розглядатися швидко. Законодавець спеціально встановив жорсткі строки: 15 діб на розгляд (ч. 1 ст. 277 КУпАП) та максимум 3 місяці на накладення стягнення (ч. 2 ст. 38 КУпАП). Ці строки не продовжуються ні за яких обставин.

Коли суддя безпідставно затягує розгляд і призначає єдине засідання вже після спливу 3-місячного строку, особа, яка вчинила правопорушення, автоматично уникає відповідальності (п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП). Таке закриття провадження суперечить завданням КУпАП (ст. 1, ст. 245) — запобіганню правопорушенням та вихованню громадян у дусі поваги до закону.

Правова основа дисциплінарної відповідальності суддів за затягування

Пункт 2 частини 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» прямо передбачає дисциплінарну відповідальність за:

«безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом».

Саме ця норма застосовується, коли суддя свідомо не вживає жодних дій протягом 2–3 місяців і призначає засідання лише після закінчення строку давності притягнення.

Аналогічну позицію неодноразово висловлювала Вища рада правосуддя у своїх рішеннях (наприклад, рішення Третьої дисциплінарної палати ВРП від 15.07.2020 № 2142/3дп/15-20 щодо судді Березіна А.Г. за подібне затягування).

Конкретні приклади системного затягування суддею Янголь Є.В.

Справа № 591/7432/23 (ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, домашнє насильство)

Матеріали надійшли до Зарічного районного суду м. Суми 28.08.2023. Автоматичний розподіл — на суддю Янголь Є.В. (звіт про розподіл).

Строк розгляду спливав 13.09.2023, строк притягнення — 23.11.2023.

Постановою від 24.11.2023 (рейестр) суддя закрив провадження у зв’язку із закінченням строку давності. Єдине засідання призначено саме на 24.11.2023 — через день після спливу 3 місяців.

Жодного руху у справі за 88 днів суддя не вчинив.

Справа № 591/7779/23 (ч. 1 ст. 173-2 КУпАП)

Надійшла 06.09.2023, розподілена на Янголь Є.В.

Строк розгляду — до 21.09.2023, строк притягнення — до 21.11.2023.

Постановою від 23.11.2023 (рейестр) — закриття через закінчення строку. Засідання призначено на 23.11.2023 — через 78 днів бездіяльності.

Справа № 591/6708/22 (ч. 2 ст. 51 КУпАП, дрібне хуліганство)

Надійшла 21.12.2022, розподіл — Янголь Є.В.

Строк притягнення спливав 20.01.2023.

Постановою від 26.01.2023 (рейестр) — закриття. Засідання призначено через 36 днів після закінчення строку давності.

Справа № 591/1499/24 (ч. 1 ст. 51 КУпАП)

Надійшла 14.02.2024, розподіл — Янголь Є.В.

Строк притягнення — до 07.03.2024.

Постановою від 12.03.2024 (рейестр) — закриття. Засідання призначено через 5 днів після спливу строку.

Чи є це системністю, а не випадковістю?

Так. За 2022–2024 роки виявлено щонайменше чотири ідентичні випадки, коли:

  • справа розподілена на суддю Янголь Є.В.;
  • протягом 60–90 днів жодного руху;
  • єдине засідання призначається за 1–5 днів після спливу 3-місячного строку;
  • постанова — закриття провадження через закінчення строку давності.

Така «точність» призначення засідань саме після спливу строку виключає випадковість і свідчить про умисел.

Позиція Вищої ради правосуддя та судова практика

ВРП неодноразово притягала суддів до відповідальності за аналогічні дії:

  • Рішення № 2142/3дп/15-20 від 15.07.2020 — відкрито провадження щодо судді Березіна за затягування адмінсправ;
  • Рішення Другої дисциплінарної палати ВРП № 947/2дп/15-21 від 06.04.2021 — суддю звільнено за системне затягування справ про адмінправопорушення.

У 2023–2025 роках практика стала ще жорсткішою: навіть за 2–3 епізоди затягування з призначенням засідань після спливу строку суддів звільняють.

Що має зробити Вища рада правосуддя?

Згідно з ч. 1 ст. 107 Закону «Про судоустрій і статус суддів» та ст. 109 — відкрити дисциплінарне провадження, провести перевірку та притягнути суддю Янголь Є.В. до відповідальності аж до звільнення з посади.

Висновок: чи можна далі толерувати уникнення відповідальності через суддівське свавілля?

Коли суддя свідомо затягує розгляд справ про домашнє насильство та хуліганство, кривдники залишаються безкарними. Це не просто процесуальна помилка — це пряме порушення конституційних засад судочинства (ст. 129 Конституції України) та завдання КУпАП.

Громадяни мають право вимагати від Вищої ради правосуддя реагування. Скарга Л.С. Криворучко від 02.12.2025 із доданими доказами є достатньою підставою для відкриття дисциплінарного провадження та подальшого звільнення судді Янголь Євгена Васильовича з посади.

Тільки публічний розгляд і суворе покарання здатні відновити довіру до суду та зупинити практику штучного «прощення» правопорушників через суддівську бездіяльність.

ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”