Чому затягування адмінсправ – це не «технічна помилка», а корупційна практика
В Україні справи про адміністративні правопорушення, які розглядаються судами, мають жорсткі строки: 15 діб на розгляд (ч. 1 ст. 277 КУпАП) та максимум 3 місяці на накладення стягнення з дня вчинення (ч. 2 ст. 38 КУпАП). Ці строки не продовжуються ні за яких обставин. Якщо суддя не встигає – провадження закривається, правопорушник уникає штрафу, а завдання КУпАП (ст. 245) – виховання та запобігання правопорушенням – не виконується.
Саме тому умисне призначення єдиного засідання після спливу 3 місяців є класичною схемою «звільнення «своїх» осіб від відповідальності. У 2024-2025 роках у Зарічному районному суді міста Суми така схема набула системного характеру в практиці судді Ковтуна Олександра Миколайовича.
Хто такий суддя Ковтун Олександр Миколайович
Ковтун О.М. – суддя Зарічного районного суду м. Суми (код суду 1824). Призначений Указом Президента № 195/2016 від 11.05.2016 на 5 років, а згодом обраний безстроково. За даними YouControl та «Судова влада України», станом на грудень 2025 року продовжує здійснювати правосуддя.
Нормативна база: чому суддя не має права «чекати»
- ст. 277 КУпАП – розгляд протягом 15 діб з дня надходження матеріалів;
- ст. 38 КУпАП – максимум 3 місяці на накладення стягнення (строк не відновлюється і не зупиняється);
- п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України – розумні строки як основна засада судочинства;
- ч. 7 ст. 56 Закону «Про судоустрій і статус суддів» – суддя зобов’язаний своєчасно розглядати справи;
- п. 2 ч. 1 ст. 106 Закону – безпідставне затягування є дисциплінарним проступком аж до звільнення.
Пленум ВССУ у постанові № 11 від 17.10.2014 прямо вказав: зайнятість судді, великими інтервалами між засіданнями, невжиття заходів до сторін – це не поважна причина, а ознака безвідповідальності.
Схема роботи судді Ковтуна: 5 документально підтверджених прикладів
Справа № 591/7247/24 (ч. 1 ст. 184 КУпАП – невиконання батьківських обов’язків)
- Надійшла до суду 16.07.2024
- Авторасподіл – суддя Ковтун О.М. (протокол авторасподілу)
- Строк розгляду до 31.07.2024
- Строк давності спливав 07.08.2024
- Єдине засідання призначено на 12.08.2024 – через 5 днів після спливу давності
- Постаналіз постанови від 12.08.2024 № 120930240 – провадження закрито саме через закінчення строку.
Справа № 591/7211/24 (ч. 1 ст. 184 КУпАП)
- Надійшла 15.07.2024
- Авторасподіл – Ковтун О.М.
- Строк розгляду до 30.07.2024
- Строк давності – до 15.08.2024
- Засідання призначено на 22.08.2024
- Постанова від 22.08.2024 № 121142406 – закриття через давність.
Справа № 591/8958/24 (ч. 1 ст. 156 КУпАП – порушення правил торгівлі алкоголем)
- Надійшла 06.09.2024
- Авторасподіл – Ковтун О.М.
- Строк розгляду до 21.09.2024
- Строк давності – до 20.10.2024
- Засідання – 21.10.2024 (через 1 день після спливу)
- Постанова № 122420213 – закриття.
Справи № 591/3308/25 та № 591/3305/25 (ч. 2 ст. 88-1 КУпАП – порушення порядку провадження господарської діяльності)
Обидві справи надійшли 01.04.2025, протокол складено 26.03.2025 → давність до 26.06.2025. Суддя призначив єдине засідання на 14.07.2025 – через 18 діб після спливу 3-місячного строку. Постанови № 128823112 та № 128823110 – закриття проваджень.
У всіх п’яти справах:
- жодного проміжного судового рішення (ухвали про витребування, відкладення тощо);
- жодного сповіщення сторін до дати, що перевищує строк давності;
- єдине засідання призначено саме після спливу 3 місяців.
Це не випадковість і не «завантаженість» – це чітка система.
Чи є це дисциплінарним проступком? Позиція Вищої ради правосуддя
За останні 5 років ВРП щонайменше 27 разів звільняла суддів саме за системне затягування адмінсправ із закриттям через давність. Найвідоміші приклади:
- Рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП № 2142/3дп/15-20 від 15.07.2020 – відкрито провадження за аналогічним фактом щодо судді Березіна (Лисичанськ);
- Рішення ВРП № 283/0/15-22 від 03.03.2022 – суддю звільнено за 8 аналогічних епізодів;
- Рішення № 1247/0/15-23 від 18.05.2023 – звільнення за 4 епізоди.
ВРП неодноразово вказувала: якщо суддя не вживає жодних заходів протягом 2–2,5 місяців і призначає засідання після спливу строку давності – це свідчить про умисел (див. рішення № 3362/0/15-21).
Чому суспільство має реагувати саме зараз
1. Порушення стосуються статей КУпАП, які захищають дітей (ст. 184), громадський порядок та здоров’я (ст. 156, ст. 88-1).
2. Уникнення відповідальності через суддівське «затягування» руйнує довіру до судової системи. За опитуванням Центру Разумкова (2025) лише 11 % українців довіряють судам.
3. Системність (5 справ за 12 місяців) свідчить про стійку корупційну практику, а не поодинокі помилки.
Що має зробити Вища рада правосуддя
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 106 Закону «Про судоустрій і статус суддів» безпідставне затягування розгляду справи протягом встановленого законом строку є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності аж до звільнення.
Громадяни вже направили до ВРП детальну скаргу (вхідний номер на момент написання статті ще не присвоєно). Кожен може перевірити рух скарги за прізвищем скаржника – Криворучко Лариса Сергіївна, РНОКПП 3073912669.
Висновки та рекомендації громадянам
Систематичне умисне затягування суддею Ковтуном О.М. справ про адміністративні правопорушення з подальшим закриттям через сплив строку давності є грубим дисциплінарним проступком, передбаченим п. 2 ч. 1 ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Такі дії не лише порушують конституційне право на справедливий суд, а й фактично легалізують адміністративні правопорушення, підриваючи авторитет судової влади.
Громадяни, які виявили аналогічні випадки у Зарічному райсуді м. Суми або в практиці судді Ковтуна О.М., можуть:
- перевірити свої справи в ЄДРСР за номерами 591/…/24 та 591/…/25;
- подати власну дисциплінарну скаргу через електронний кабінет на сайті ВРП;
- приєднатися до вже існуючої скарги (вказавши РНОКПП скаржника).
Тільки системний громадського контролю та неухильне застосування дисциплінарної відповідальності здатні зупинити практику «суддівського порятунку» правопорушників за рахунок затягування строків.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”