Від “прохідної історії” до загрози державності
У листопаді 2025 року Україна опинилася в епіцентрі одного з найбільших корупційних скандалів за всю історію незалежності — так званого Міндічгейту. Ця справа, розкрита Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) під кодовою назвою “Мідас”, виявила схему розкрадання коштів Енергоатома на суму понад 100 мільйонів доларів. Фігуранти, серед яких давній партнер президента Володимира Зеленського Тімур Міндіч та його фінансовий “мозок” Олександр Цукерман, не лише збагачувалися на критично важливих для оборони проєктах, а й, за даними слідства, мали зв’язки з російськими агентами впливу.
Міндічгейт не є ізольованою “корупційною історією”, як намагається подати влада. Логічно розкладаючи події, бачимо чітку послідовність: від оприлюднення плівок НАБУ 10 листопада до оголошення Міндіча та Цукермана в розшук 22 листопада, скандал розкрив системну проблему. Корупція в енергетичному секторі України, яка страждає від російських атак, загрожує не лише бюджету, а й національній безпеці. За оцінками експертів BBC News Україна, це може призвести до поразки на фронті, адже кошти на захист АЕС пішли на “відкати” до 15%.
Детально розберемо сухий залишок двох тижнів скандалу: статус фігурантів, реакцію Зеленського та парламентську кризу. Ця аналітика базується на офіційних заявах НАБУ, публікаціях міжнародних ЗМІ та внутрішніх джерелах, демонструючи, як корупція підриває фаховість перемовників і виживання держави.
У час, коли світові партнери, як пише The Economist, закликають не припиняти підтримку України, ігнорування Міндічгейту може коштувати дорого.
Статус фігурантів: Втечі, арешти та “приватна каральна група”
Перший тиждень Міндічгейту виявив класичну схему: ключові гравці уникають відповідальності, а система захищає “своїх”. Тімур Міндіч та Олександр Цукерман, відомий як “Шугармен”, втекли ще 20 листопада — до обшуків НАБУ. За даними МВС України, вони переховуються, ймовірно, в Ізраїлі, де живуть у розкоші. НАБУ оголосило їх у розшук, а РНБО ввела санкції, але це радше політичний жест, ніж кримінальний тиск.
Чому не екстрадиція через Інтерпол? Бо, як зазначає прокурор САП, Міндіч мав “вплив на вищих посадовців” ще з січня 2025-го.
Серед інших фігурантів — ексміністр енергетики Герман Галущенко та ексголова Мін’юсту Олексій Чернишов, які “випарувалися” після скандалу. Галущенко з’явився на допиті 21 листопада, але без реальних наслідків. Чернишов вийшов під заставу в 51 мільйон гривень — сума, яка не зупинить системного корупціонера. Під вартою НАБУ тримають виконавців: Дмитро Басов (застава 40 млн грн), Ігор Миронюк (126 млн грн, ексрадник Галущенка та помічник зрадника Деркача), Людмила Зоріна (12 млн грн), Ігор Фурсенко (95 млн грн) та Леся Устименко (25 млн грн). За даними Суспільного, ці особи координували “відкати” на проєктах захисту АЕС від російських дронів.
Найтривожніше — політичний вимір. На плівках НАБУ зафіксовано щонайменше п’ятьох нардепів: Анну Скороход (екс”Слуга”, “За майбутнє”), Сергія Нагорняка (“Слуга”), Юрія Кісєля (“Слуга”), Олександра Сову (“Слуга”) та Григорія Мамку (ОПЗЖ). Як пише NV, вони обговорювали “розподіл” від 10-15% на контрактах. Це не випадковість: угруповання Міндіча мало 527 досьє на детективів НАБУ, СБУ, міністрів та журналістів, зібраних через “Безпечне місто” та закриті бази. Директор НАБУ Семен Кривонос назвав це “приватною каральною групою” всередині держави.
Рустем Умєров, міністр оборони, повернувся з “ймовірної втечі” та дав свідчення, але його роль у схемах оборони під питанням. А детектив НАБУ Магамедрасулов, ув’язнений за “злив” інформації Міндічу, з СІЗО коментує: “Міндіч — лише топменеджер. Бенефіціари — у владі, без політичної волі яких це неможливо”. Цитата з BBC підкреслює глибину: корупція проникає в органи влади, роблячи нас вразливими перед РФ.
Реакція Зеленського: Від анонсів до маніпуляцій
Президент Володимир Зеленський позиціює Міндічгейт як “прохідну історію”, але логіка подій свідчить про протилежне. Перші кроки: анонс звільнень міністрів (Галущенка та Чернишова) та санкції проти Міндіча й Цукермана. Це мало, бо санкції — політичний інструмент, а не кримінальний. Зустріч з керівниками НАБУ та САП наприкінці першого тижня “не пішла”, за словами джерел ZN.UA. Зеленський звернувся до нації з меседжем “припинити політичні ігрища”, але це маніпуляція: ігнорує контекст втрати союзників.
Зустріч зі “Слугами” 20 листопада розчарувала: замість відставки Андрія Єрмака, Зеленський заявив: “Я з Єрмаком прийшов, з ним і піду”. 22 листопада Єрмак очолив делегацію на мирних перемовинах — демонстративний захист для НАБУ, бо “людина рятує країну”. Джерела ZN.UA стверджують: Зеленський дізнався про підозру Єрмаку та призначив його, аби уникнути арешту. Єрмак, за чутками, доручив силовикам підготувати підозри главам САП і НАБУ — це не демократія, а тиск “секретаря” з ОП.
Міжнародна реакція критична. Ексрадник Трампа Стів Кортес у The Economist пише: “Міндіч і Цукерман у розкоші в Ізраїлі, а детектив у тюрмі. Без рішучих кроків США не зможуть підтримувати Україну”. Кая Каллас з ЄС називає скандал “вкрай прикрим”. Зеленський ігнорує: замість очищення влади — захист “своїх”, що підриває фаховість перемовників.
Політична криза в парламенті: Розпад коаліції та бюджетний колапс
Міндічгейт запустив кризу в Верховній Раді. Частина “Слуг” заявила про “коаліцію національної стійкості”, але Давид Арахамія відмежувався: “Позиція окремих депутатів“. Джерела Focus повідомляють: понад 10 нардепів планують вийти, зменшивши фракцію до 219 — нижче 226 для коаліції. Збирають 77 підписів під відставкою уряду.
До 2 грудня Рада не засідатиме, стартуючи з бюджету — сформованого “Кабміндічем”. Як розглядати документ, наповнений корупцією? Необхідно “уряду національного порятунку” без квот .
Опитування показують: 76,6% українців вважають розслідування обґрунтованим, 78,2% — корупцію зрослою, 52,5% — країна йде не туди .
Наслідки для безпеки та перемовини: Втрата довіри партнерів
Міндічгейт впливає на фронт: кошти на захист АЕС пішли в Москву, за плівками .
Для перемовини: фаховість під питанням. Єрмак як голова делегації — конфлікт інтересів. Захід тисне: ЄС бачить доказ роботи НАБУ, але вимагає реформ . США мовчать, але скандал зменшує шанси на розморожування російських активів до 1 грудня.
Соціолог Олег Покальчук у LB.ua зазначає: корупція не зламає українців, але криза довіри виснажує. Без перезавантаження — ризик поразки.
Висновок: Шлях до очищення влади
Міндічгейт — верхівка айсберга системної корупції . Без політичної волі бенефіціарів (ОП, Зеленський) схеми не працювали б. Щоб вижити, потрібні: відставка Єрмака, нова коаліція, технократичний уряд. Як пише Радіо Свобода, це головна подія 2025-го. Ігнор — шлях до катастрофи. Україна заслуговує на чисту владу, аби перемогти.
Лариса Криворучко, Голова ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”