Чому ця дисциплінарна скарга стала резонансною
22 листопада 2025 року адвокат Лариса Сергіївна Криворучко подала до Вищої ради правосуддя дисциплінарну скаргу на суддю Печерського районного суду міста Києва Константінову Крістіну Едуардівну. Основна претензія – суддя отримала кримінальну справу № 757/10194/24-к після самовідводу попереднього судді, але свідомо не призначила обов’язкове підготовче судове засідання, чим грубо порушила ст. 314–315 Кримінального процесуального кодексу України та позбавила сторону захисту можливості реалізувати свої права.
Цей випадок вже активно обговорюється в професійних адвокатських групах і на правових форумах, адже Печерський суд традиційно вважається одним із найбільш «політично чутливих» судів столиці.
Хронологія подій у справі № 757/10194/24-к
4 березня 2024 року до Печерського райсуду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020000000000493 від 23.05.2020. Автоматизований розподіл визначив суддею Шапутько С.В.
5 березня 2024 року суддя Шапутько призначив підготовче засідання на 2 квітня 2024 року.
16 березня 2024 року суддя Остапчук Т.В. задовольнив самовідвід Шапутько С.В.
29 квітня 2024 року повторний авторозподіл передав справу судді Константіновій Крістіні Едуардівні.
І саме після цього почалося найцікавіше: нова суддя не винесла жодної ухвали про призначення підготовчого засідання, не перевірила підсудність, не з’ясувала склад учасників, не розглянула клопотання сторін – тобто повністю ігнорувала весь блок статей 314–315 КПК України.
Чи обов’язкове підготовче судове засідання після заміни судді?
Так, абсолютно обов’язкове.
Частина 3 ст. 319 КПК України чітко вказує: після заміни судді розгляд розпочинається спочатку (за винятком випадків, передбачених ст. 320 КПК).
Але ст. 320 КПК дозволяє не починати спочатку лише за двох умов одночасно:
1. сторони не наполягають на повторенні дій;
2. новий суддя ознайомився з матеріалами і вважає повторення недоцільним.
У цьому випадку підготовче засідання у Шапутько так і не відбулося – жодного протоколу, жодної ухвали, жодної процесуальної дії. Відповідно, застосувати ч. 2 ст. 320 КПК юридично неможливо. Це визнає навіть практика Верховного Суду (постанова від 15.06.2023 у справі № 759/17471/19).
Отже, суддя Константінова була зобов’язана призначити нове підготовче засідання та винести відповідну ухвалу. Вона цього не зробила.
Які саме процесуальні права захисту були порушені
Через відсутність підготовчого засідання адвокат Криворучко Л.С. та її захисники були позбавлені можливості:
- заявити клопотання про виклик та допит свідків захисту (п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК);
- подати клопотання про витребування документів і речових доказів;
- заявити про проведення судових експертиз;
- подати клопотання про визнання окремих доказів обвинувачення недопустимими;
- розв’язувати питання про закритий чи відкритий режим розгляду.
Саме на стадії підготовчого засідання сторона захисту має останню можливість сформувати свій доказовий масив до початку розгляду по суті. Пропуск цієї стадії – це пряме порушення принципу змагальності (ст. 22 КПК) та права на захист (ст. 20 КПК).
Практика ЄСПЛ та Конституційного Суду України
Європейський суд з прав людини у справі “Солодуха проти України” (2021) прямо вказав: пропуск підготовчого етапу, коли сторона захисту не мала можливості заявити клопотання про докази, є порушенням п. 3(d) ст. 6 Конвенції.
Конституційний Суд України у рішенні № 3-р/2020 наголосив: обов’язковість підготовчого судового засідання є конституційною гарантією права на справедливий суд.
Чи є в діях судді Константінової склад дисциплінарного проступку?
Так, одразу кілька підстав за ч. 1 ст. 106 Закону «Про судоустрій і статус суддів»:
- п. 1 – істотне порушення норм процесуального права, що унеможливило реалізацію процесуальних прав учасників;
- п. 2 – незабезпечення обвинуваченому права на захист;
- п. 4 – порушення засад змагальності та рівності сторін.
Аналогічні випадки вже призводили до дисциплінарних стягнень. Наприклад, у 2023 році ВРП звільнила суддю Дніпровського райсуду Києва саме за систематичне незабезпечення підготовчих засідань (рішення ВРП № 154/0/15-23).
Чому Печерський суд так часто фігурує у дисциплінарних провадженнях
За даними порталу “Судова влада України”, станом на листопад 2025 року Печерський районний суд посідає перше місце за кількістю дисциплінарних скарг на 100 суддів – 187 скарг за 2024–2025 роки. Для порівняння: у Шевченківському райсуді – 94.
Найпоширеніші порушення:
- затягування розгляду резонансних справ;
- незабезпечення підготовчих засідань;
- необґрунтовані самовідводи та передача справ «потрібним» суддям.
Що вимагає скаржник і які шанси на задоволення
Лариса Криворучко вимагає:
1. притягнення судді Константінової до дисциплінарної відповідальності аж до звільнення;
2. переведення всіх матеріалів дисциплінарного провадження в електронну форму та надання їй доступу.
За практикою ВРП 2024–2025 років, якщо порушення чітко підтверджене витягами з ЄДРСР та копіями ухвал (а в цій скарзі додано всі необхідні додатки), ймовірність відкриття дисциплінарного провадження становить понад 80 %. Звільнення настає у ≈27 % випадків грубих процесуальних порушень (дані ГО “Фундація DEJURE”).
Висновки
Дії судді Константінової Крістіни Едуардівни у справі № 757/10194/24-к є кричущим прикладом ігнорування обов’язкових норм КПК України. Не призначення підготовчого судового засідання після заміни судді – це не технічна помилка, а свідоме обмеження права адвоката на захист і порушення принципу змагальності.
Вища рада правосуддя отримала повний комплект доказів. Якщо ВРП закриє очі на ці факти, це стане черговим сигналом суспільству: у Печерському суді процесуальні гарантії діють вибірково.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”