Вищий антикорупційний суд (ВАКС) України 12 листопада 2025 року обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб для Дмитра Басова, виконавчого директора з безпеки НАЕК «Енергоатом». Застава становить 40 мільйонів гривень, що підкреслює серйозність обвинувачень у причетності до масштабних корупційних схем. Ця подія є частиною розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) під кодовою назвою операція «Мідас». Скандал торкається ключових державних підприємств енергетичного сектору, де, за даними слідства, діяла злочинна організація з впливом на тендери та легалізацію коштів.
Деталі судового рішення
Судове засідання у ВАКСі пройшло напружено: сторона обвинувачення надала докази, включаючи записи прослуховувань та документи, що свідчать про спроби Басова знищити докази під час обшуку. Сам підозрюваний, відомий у колах під позивним «Тенор», пояснив свої дії бажанням «уникнути маніпуляцій» з доказами. Прокурори наголосили на ризику переховування, посилаючись на зв’язки адвоката Басова з колишнім помічником зрадника Андрія Деркача. Рішення суду не лише обмежує свободу Басова, але й сигналізує про посилення боротьби з корупцією в стратегічних галузях.
Цей арешт – не поодинокий випадок. Того ж дня ВАКС заарештував ексрадника міністра енергетики Ігоря Миронюка («Рокет») з аналогічними умовами. Загалом у справі оголошено підозру семи особам, серед яких бізнесмени та посадовці.
Корупційна схема «Мідас»: Як працювала організація
Операція «Мідас» розкрила мережу, що включала чинних і колишніх посадовців енергетичних компаній, бізнесменів та «бек-офіс» для легалізації коштів. Слідство встановило, що група впливала на тендери «Енергоатому», встановлюючи відкат для бізнесу та забезпечуючи конфіденційність. Серед ключових фігур – Тимур Міндіч («Карлсон»), співзасновник студії «Квартал 95», та Олександр Цукерман («Шугармен»).
За даними НАБУ, схема передбачала отримання хабарів на суму понад 53 тисячі доларів від Басова. Учасники використовували кодові імена для конспірації, а кошти легалізувалися через фіктивні угоди. Це не перший скандал за участю Басова: у 2016 році його підрозділ у Генпрокуратурі розслідував подібні справи, що додає іронії ситуації.
Роль Дмитра Басова в корупції Енергоатому
Як директор з безпеки, Басов відповідав за фізичний захист та внутрішні розслідування в «Енергоатомі» – підприємстві, що забезпечує 50% електроенергії України. Його причетність полягала в забезпеченні «конспірації» для схем, включаючи вплив на контракти. Слідство фіксує, як Басов координував дії з іншими фігурантами, такими як Леся Устименко та Людмила Зоріна.
Експерти зазначають, що така корупція загрожує національній безпеці, особливо в умовах війни, коли «Енергоатом» є критичним для енергосистеми.
Наслідки для енергетичного сектору України
Арешт Басова може стати каталізатором реформ у «Енергоатомі». НАБУ продовжує розслідування, обіцяючи викриття ширшої мережі. Для бізнесу це сигнал про посилення контролю, а для суспільства – надію на прозорість. Однак, застава в 40 млн грн ставить питання про доступність правосуддя для еліт.
У підсумку, арешт Дмитра Басова підкреслює системну проблему корупції в енергетиці. Лише комплексні реформи, підтримані НАБУ та САП, забезпечать стабільність сектору. Ця справа нагадує: безкарність закінчується, а справедливість – починається з судового залу.
ГО “Антикорупцыйний Фронт Лариси Криворучко”