Дисциплінарна скарга на суддю Жданкіну: систематичне приховування доходів як підстава для звільнення

Коли декларація стає доказом корупції

У сучасній Україні декларації — це не формальність, а один з ключових інструментів боротьби з корупцією та забезпечення прозорості влади. Законодавство вимагає від усіх посадових осіб, зокрема суддів, щорічно публікувати повну, достовірну та вичерпну інформацію про майно, доходи та фінансові зобов’язання не лише себе, а й членів сім’ї. Порушення цих вимог — не просто технічна помилка, а серйозний дисциплінарний проступок, що підриває довіру до судової системи.

Скарга, подана 6 листопада 2025 року позивачем Криворучко Л.С., стосується судді Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіної Наталії Володимирівни. У цій скарзі вперше системно проаналізовано всі її декларації за період 2015–2023 років. І виявилось: в усіх 9 річних деклараціях відсутні будь-які відомості про грошові активи — жодного банківського рахунку, жодних готівкових коштів, жодного збереження в інших фінансових установах. При цьому суддя отримує стабільний дохід як працівниця державного суду, має власність на нерухомість та транспорт, а її син має рахунки в “ПриватБанку” та “monobank”. Це не просто порушення — це системна, свідома, довгострокова дезінформація державного посадовця, яка прямо суперечить статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Ця стаття аналізує юридичну, етичну та політичну значущість цієї скарги, опираючись на офіційні дані з Єдиного державного реєстру декларацій.

Законодавча основа: що вимагається від судді відповідно до закону

Згідно з пунктом 7 частини 7 статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя зобов’язаний подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, в порядку, встановленому законодавством про запобігання корупції.

А це означає — Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції». Стаття 45 цього Закону вимагає щорічного подання декларації до 1 квітня. А пункт 8 частини 1 статті 46 чітко визначає:

«У декларації зазначаються відомості про наявні у суб’єкта декларування або членів його сім’ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку».

Тобто:

Готівка — має бути задекларована.
Рахунки в банках — мають бути задекларовані.
Рахунки членів сім’ї — якщо вони використовуються для фінансових операцій, що можуть впливати на майновий стан судді, — також мають бути вказані.

Суддя Жданкіна — посадова особа, обрана на пожиттєвий термін, з високим рівнем відповідальності. Її обов’язок — не лише виправдовувати довіру громадян, а й бути прикладом дотримання закону. Але її декларації — це не приклад. Це юридична діра.

Аналіз декларацій: 9 років, 9 документів, 0 грошових активів

Щоб оцінити масштаб порушення, необхідно переглянути всі декларації судді Жданкіної за період з 2015 по 2023 рік. Всі вони доступні у відкритому доступі на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

Декларація за 2015 рік

https://public.nazk.gov.ua/documents/5ec8ecdb-c0bc-4a4f-979f-afb11cf23541
— Доходи: заробітна плата, допомога на дитину.
— Майно: земельна ділянка, квартира, автомобіль Volkswagen Polo Cross.
— Грошові активи: відсутні.

Декларація за 2016 рік

https://public.nazk.gov.ua/documents/663c904e-0e42-439c-a493-35c720d2ecf7
— Доходи: заробітна плата.
— Майно: те ж, що й у 2015 році.
— Грошові активи: відсутні.

Декларація за 2017 рік

https://public.nazk.gov.ua/documents/9ff151f1-cc3e-4ff5-8348-6dc0376037ad
— Доходи: заробітна плата, бонуси з картки Приватбанку.
— Майно: те ж.
— Грошові активи: відсутні.

Декларація за 2018 рік

https://public.nazk.gov.ua/documents/a114ebdb-5356-4f6f-9bb1-3b39178ee689
— Доходи: заробітна плата (288 699 грн).
— Майно: те ж.
— Грошові активи: відсутні.

Декларація за 2019 рік

https://public.nazk.gov.ua/documents/415970c9-866e-4d70-ba92-d42f848a6311
— Доходи: заробітна плата (308 988 грн).
— Майно: те ж.
— Грошові активи: відсутні.

Декларація за 2020 рік

https://public.nazk.gov.ua/documents/77bf8e6d-5f9b-4609-a798-39fae2bd39d8
— Доходи: заробітна плата (1 024 440 грн), бонуси (396 грн).
— Грошові активи: відсутні.
— Але! У розділі 12.1 (банківські рахунки) — відсутні.

Декларація за 2021 рік

https://public.nazk.gov.ua/documents/567c84d1-8ff5-44cb-a735-a76ab100b241
— Доходи: заробітна плата (1 191 401 грн).
— Грошові активи: відсутні.
— Але! У розділі 12.1 — ризиковано вказано рахунки її сина у “ПриватБанку” та “monobank”.
— Сама суддя — ніяких рахунків.

Декларація за 2022 рік

https://public.nazk.gov.ua/documents/ee3150c4-86aa-4e17-b649-217ff14235d3
— Доходи: заробітна плата (1 258 628 грн).
— Додано новий об’єкт — житловий будинок.
— Грошові активи: відсутні.
— Рахунки сина — знову вказані.
— Її власні рахунки — ніде.

Декларація за 2023 рік

https://public.nazk.gov.ua/documents/ffca611b-69ef-43fe-ab3c-1becedd7e043
— Доходи: заробітна плата (понад 1,2 млн грн).
— Майно: земля, квартира, будинок, земельна ділянка.
— Грошові активи: відсутні.
— Рахунки сина — знову вказані.
— Її власні рахунки — ніде.

Юридичний аналіз: чому це — не помилка, а дисциплінарний проступок

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», дисциплінарним проступком є:

«Умисне незазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відомостей, визначених законодавством».

Суддя Жданкіна:

Знає про обов’язок декларувати грошові активи — вона подає декларації щорічно.
Знає, що її син має рахунки в банках — це вказано у 2021, 2022, 2023 роках.
Знає, що вона отримує зарплату від 163 тис. до 1,2 млн грн на рік — але ніколи не вказала, де ці гроші зберігаються.
Не вказала ні готівки, ні рахунків, ні депозитів, ні інших фінансових інструментів — в усіх 9 роках.

Це не технічна помилка, а систематична, умисна дія.
Це не забуття, а відкритий вибір — відмова від прозорості.
Це не порушення форми, а підірвання суспільної довіри до суду.

Згідно з пунктом 3 частини 9 статті 109 того ж Закону, істотним дисциплінарним проступком є:

«Встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим ним та членами його сім’ї майну і доходам».

Суддя має:

Квартиру у Вінниці (52,2 м²) — набута у 2003 році.
Земельну ділянку у Вінницькому районі (793 м²) — набута у 2010 році.
Житловий будинок (103,6 м²) — набутий у 2022 році.
Автомобіль Volkswagen Polo Cross — 2008 року.
Доходи: від 163 тис. до 1,2 млн грн на рік.
Грошові активи: 0 грн.

Як це можливо?
Як вона оплачує комунальні послуги, податки, ремонт будинку, одяг, харчування, медичні послуги — без грошей?
Як вона отримує зарплату, але не має рахунка?
Як її син має рахунки в “ПриватБанку” і “monobank”, а вона — ні?

Це не просто несправедливо. Це неприпустимо для судді.

Підстави для звільнення: як закон дозволяє позбавити суддю посади

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 126 Конституції України, суддя може бути звільнений за:

«Вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді».

Пункт 3 частини 9 статті 109 Закону про суддів чітко визначає, що невідповідність рівня життя задекларованим доходам — це істотний дисциплінарний проступок.

Порушення статті 106 (умисне незазначення відомостей) — це окрема, самостійна підстава для дисциплінарної відповідальності.

Отже, ми маємо два незалежні, але взаємопідсилюючі факти:

Систематичне приховування грошових активів — порушення статті 106.
Неможливість пояснити рівень життя — порушення статті 109.

Це не один проступок. Це система. Це не випадковість. Це структура. Це не вибір. Це відмова від державного обов’язку.

Порушення етики: чому це підриває довіру до суду

Суддя — це не просто працівник. Це символ правосуддя. Громадяни вірять, що судді дотримуються вищих стандартів.

Але коли суддя, яка розглядає справи про корупцію, про відмову в доступі до правосуддя, про незаконне використання державних коштів — сама приховує свої доходи, це:

Підриває авторитет суду.
Знищує довіру громадян.
Демонструє двійкові стандарти: для одних — закон, для інших — ні.

Це не просто «неправильно». Це неприпустимо для людини, яка вирішує долі інших.

Вимоги скаржника: що потрібно зробити Вищій раді правосуддя

Скаржник вимагає:

1. Притягнути суддю Жданкіну до дисциплінарної відповідальності.

2. Звільнити її з посади судді.

3. Внести її РНОКПП (3073912669) до додаткових відомостей.

4. Перевести всі матеріали справи в електронну форму.

5. Надати доступ до електронної справи.

6. Надіслати висновок дисциплінарного інспектора на електронну пошту скаржника.

Ці вимоги — не вимоги «для галочки». Це необхідні кроки для відновлення довіри.

Висновок: суддя, яка не має грошей — чи суддя, яка не хоче їх показувати?

Навіть якщо припустити, що суддя Жданкіна не має банківських рахунків — це дивно, але ще можливо.
Але якщо вона отримує мільйони гривень на рік, має кілька об’єктів нерухомості, але ніколи не вказує жодного джерела збереження цих грошей — це не дивно.

Це відкритий акт брехні. Це відкритий акт корупції. Це відкритий акт зради.

Вища рада правосуддя має обов’язок — не просто розглянути цю скаргу, а прийняти рішення.

Звільнити суддю Жданкіну — це не покарання. Це відновлення справедливості. Це відновлення довіри. Це повідомлення всій країні: ніхто не вище закону. Навіть суддя.

Джерела:

Стаття підготовлена на основі офіційних даних Єдиного державного реєстру декларацій та Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Інформація є відкритою, доступною та юридично значущою.

ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”