Уявіть собі: Андрій Єрмак, глава Офісу Президента, тримає в руках свіжий звіт Європейської комісії, де чорним по білому написано про необхідність радикальних змін у антикорупційній системі України. Цей документ, опублікований 4 листопада 2025 року в рамках Пакета розширення ЄС, оцінює прогрес Києва за останній рік – з 1 вересня 2024 по 1 вересня 2025. Хоча загальна оцінка позитивна – найкраща за три роки, – Єврокомісія не приховує стурбованості: тиск на незалежні антикорупційні органи, політизованість прокуратури та ризики централізації влади гальмують шлях до членства в Європейському Союзі.
Основне ключове слово цієї статті – звіт Європейської комісії про реформи в Україні – відображає суть документа, який наголошує на прозорості та незалежності правоохоронних структур. Ключові слова: антикорупційні реформи Україна, Генеральний прокурор, НАБУ реформи, ДБР незалежність, прокуратура ЄС рекомендації, вступ України до ЄС.
Цей звіт не просто бюрократичний папір – він сигнал про те, що “ручна” правоохоронна система, пов’язана з Банковою, більше не влаштовує Брюссель. Україна досягла певного прогресу в боротьбі з корупцією на вищих рівнях завдяки НАБУ, САП та ВАКС, але стагнація в інших органах і недавні законодавчі ініціативи, як-от закон від липня 2025 року, що обмежував незалежність антикорупційних органів, викликають тривогу. У цій статті ми розберемо ключові аспекти звіту, інтегруючи аналіз з надійних джерел, таких як DW та Суспільне. Ми розглянемо, як ці рекомендації впливають на антикорупційні реформи Україна та перспективи інтеграції до ЄС.
Звіт Європейської комісії: Огляд ключових рекомендацій
Звіт Європейської комісії 2025 року – це комплексний аналіз 33 переговорних глав, де антикорупція входить до глави 23 “Судочинство та основоположні права”. Документ фіксує “обмежений прогрес” у цій сфері, але підкреслює значні ризики відступу від реформ. Єврокомісія хвалить Україну за розслідування корупції на вищих ешелонах влади, але наголошує: “Ці події ставлять під сумнів відданість України її антикорупційній програмі”, як детально описано в аналізі DW.
Ключові рекомендації включають посилення незалежності антикорупційних інституцій, розширення юрисдикції НАБУ на посади з високими корупційними ризиками та впровадження прозорих процедур відбору керівників правоохоронних органів, про що йдеться в статті Європейської правди. За даними цього джерела, уперше за три роки не зафіксовано жодної “переговорної клаузули” – це означає, що Україна готова до відкриття кластерів переговорів, але лише за умови виконання антикорупційних зобов’язань.
У контексті воєнного стану звіт відзначає виклики: тиск на активістів і антикорупційні органи з боку державних інституцій, включаючи кримінальні провадження проти НАБУ. Це резонує з текстом про “ручного Кравченка” – Генерального прокурора Руслана Кравченка, якого вважають близьким до Офісу Президента. Антикорупційні реформи Україна потребують негайних кроків, щоб уникнути регресу, як зазначає BBC Україна.
Політизованість посади Генерального прокурора: Проблеми та пропозиції
Одним із найгостріших моментів звіту є критика посади Генерального прокурора, яку Єврокомісія називає “дуже заполітизованою”. Руслан Кравченко, призначений без прозорого конкурсу, сприймається як інструмент політичних замовлень від Банкової. Звіт прямо вказує: позиція залишається політизованою, а недавній закон №4555-IX від 22 липня 2025 року дозволив призначати прокурорів без конкурсу на період воєнного стану, скасовуючи вимоги для Офісу Генпрокурора та обласних прокуратур.
Єврокомісія пропонує прозорий відбір Генпрокурора з залученням міжнародних експертів, щоб усунути корупційні ризики. Це стосується й керівників обласних прокуратур, які, за оцінкою, використовуються для тиску на опонентів. Як пише ZMINA, парламентський закон у липні міг підірвати незалежність НАБУ та САП, поставивши їх під контроль “політично призначеного генерального прокурора”.
Така централізація, на думку експертів, посилює корупційні ризики, особливо в Офісі Генпрокурора (ОП), який повинен бути підпорядкований незалежним органам, як НАБУ. Реформи прокуратури ЄС рекомендації вимагають негайного впровадження, щоб уникнути саботажу антикорупційного курсу, як підкреслюється в матеріалі Радіо Свобода.
Реформи в прокуратурі: Прозорий відбір керівників
Звіт детально аналізує прокуратуру, де прогрес мінімальний через відсутність конкурсів. Єврокомісія фіксує: “Кадри в прокуратурі призначаються без конкурсу”, що суперечить стандартам ЄС. Для обласних прокуратур рекомендується незалежний відбір з міжнародною конкурсною комісією, щоб розірвати ланцюг політичного впливу.
У липні 2025 року ухвалений закон обмежив автономію САП у розслідуваннях щодо депутатів, вимагаючи погодження з Генпрокурором. Хоча це скасували після протестів, інцидент підкреслив вразливість системи. За даними Радіо Свобода, зростання тиску на антикорупційні установи – це негативна тенденція, яка загрожує всій реформі.
Прокуратура ЄС рекомендації включають розмежування повноважень правоохоронців та стратегічний план реформи (OAS AP). Без цього антикорупційні реформи Україна залишаться декларативними, як зазначає Суспільне.
Незалежність НАБУ та ризики централізації влади
НАБУ – двигун антикорупційних реформ, але звіт фіксує “зростаючий тиск” від державних органів. Рекомендації: зберегти незалежність, розширити юрисдикцію на всі високоризикові посади та посилити автономію САП. Централізація в руках влади, як у випадку з Офісом Президента, несе “купку корупційних ризиків”, як зазначає документ.
Єврокомісія розуміє, як Банкова використовувала органи для тиску на незалежні агенції, тому пропонує підпорядкувати ключові посади НАБУ. DW цитує: “Незалежність НАБУ та САП було швидко відновлено після внутрішніх протестів та серйозних занепокоєнь міжнародних партнерів”.
Реформи ДБР і Національної поліції: Міжнародний контроль
Для ДБР і Національної поліції звіт вимагає незалежних конкурсів з міжнародниками. “Керівництво повинно проходити прозорий відбір”, – пише Єврокомісія, розуміючи використання ДБР для тиску. Для НПУ: прозорі процедури відбору з незалежними експертами та антикорупційні правила.
Стагнація розслідувань корупції в цих органах – ключова проблема. Суспільне зазначає: впровадити координацію між органами для ефективності.
ДБР незалежність та реформи поліції – передумови для верховенства права в главі 24, як деталізовано в аналізі КМУ.
Висновки: Шлях до ЄС через антикорупційні зміни
Звіт Європейської комісії 2025 – це дзеркало: Україна на порозі прогресу, але “вся ця ручна правоохоронна політична свита” Зеленського більше не прийнятна. Виконання рекомендацій – ключ до вступу до ЄС. Як пише КМУ, це найкраща оцінка, але з застереженнями.
Антикорупційні реформи Україна вимагають політичної волі: прозорий Генпрокурор, незалежне НАБУ, реформоване ДБР. Тільки так Київ наблизиться до Брюсселя.
Лариса Криворучко, Голова ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”