Україна — країна дивовижних можливостей. Тільки у нас можна досягти успіху в бізнесі, якщо ним взагалі не займатися.
Вдумайтеся тільки, як цікаво виходить. Сергій Нагорняк, український футболіст (прославився тим, що за 14 років своєї кар’єри змінив 12 клубів), з офіційним окладом у 7400 гривень (менше просто платити офіційно не можна), раптом купує своїй дружині Світлані Нагорняк, яка ніколи ніде і ніколи не працює, новий автомобіль із салону. І не просто автомобіль, а розкішний “Мерседес” ціною понад 2,5 мільйона гривень!

То звідки можуть бути такі гроші, за відсутності доходів, у тренера футбольного клубу “Епіцентр”, а в реальності “ландромату” олігархів Герег, власників однойменної мережі будівельних супермаркетів?
Що дозволяє українському футболістові під час війни вважати допустимим придбання нового “Мерседеса” за 2,5 мільйона гривень?
Спробуємо розібратися.
Може, будівельний бізнес?
В інтерв’ю 2009 року Сергій Нагорняк у відповідь на запитання про спільний із земляком і колишнім одноклубником Віталієм Косовським будівельний бізнес відповів:
“Неправда це все. З Віталіком ми не тільки земляки, а ще й куми, але в частці в жодній структурі не перебуваємо. У мене є своя сфера діяльності, але говорити про неї “будівельний бізнес” занадто голосно. Хмарочосів, повірте, не зводжу”.
Отже, фінанси у Сергія Нагорняка не від будівельного бізнесу.

Може, тренерська робота?
Ні для кого не секрет, що футбол в Україні — це давно не те що здається, тому такий і футбол.
Київське “Динамо” братів Григорія та Ігоря Суркісів свого часу стало прикладом грамотного і системного відмивання грошей, зароблених далеко не найчеснішим чином. Схема була настільки проста і вигідна, що 1996 року до братів Суркісів приєднався Рінат Ахметов, а потім у великий “футбольний ландромат” почали вкладатися олігархи Ярославський, Коломойський, Курченко, Тарута, Шуфрич, Богуслаєв, Жеваго, Геллер, Домінський.
Не стали стояти осторонь і Гереги.
У 2014 році, у рік початку російської агресії, Гереги купили собі футбольний клуб “Дунаївці”, який у 2019 році став носити ім’я ФК “Епіцентр”.
Починаючи з 2014 року, головним тренером клубу працював наш герой — Сергій Нагорняк, який неодноразово публічно заявляв про свою проукраїнську позицію. А як інакше? Не могли ж Гереги придбати футбольний клуб у 2014 році на інших підставах, ніж патріотичні?
Тому що після вторгнення Росії в Україну 2014 року кількість фактів, що підтверджують безпринципність сімейства Герег, які не залишили бізнес на окупованих територіях і яких неодноразово обвинувачували у фінансуванні тероризму (бізнес у Криму, укладення контрактів із компаніями, що мають стосунки з РФ), зростала в багато разів.
Інше питання, що Герегам завжди вдавалося вийти сухими з води, цілком імовірно, що завдяки дивовижній поступливості чиновників Адміністрації, а потім Офісу Президента України.
Проте після 2022 року в середовищі оперативників СБУ існує думка, що в бізнесі Герег присутній російський капітал, і їхня активна “волонтерська” діяльність із залученням спортсменів — лише спосіб відбілити себе й сховати від оподаткування свої гроші. Безумовно, ця історія великої грошової “пральної машини” потребує окремого розслідування, і ми обов’язково повернемося до нього пізніше.
Офіційно на роботі фактично в “Епіцентрі” Сергій Нагорняк заробляє копійки. А скільки платять Нагорняку Гереги в конверті, знають тільки вони. Ну, і ті, хто поки що не хочуть про це говорити публічно.
Що ще цікаво, так це те, що курує напрямок футболу в “Епіцентрі” Тарас Герега, з яким у Сергія Нагорняка дуже близькі стосунки.
Чому це важливо?

Тарас Олександрович Герега, 1994 року народження, здобув освіту у Швейцарії. За даними Мін’юсту — засновник ТОВ “Епіцентр футболу” і співзасновник ТОВ “Клубний дім Діамант”, однієї з найдорожчих новобудов у Києві, що знаходиться на бульварі Шевченка, а серед власників нерухомості значаться донька Сергія Тарути — Тетяна і дружина Віктора Медведчука — Оксана Марченко. Можливо, що гроші на розкішний “Мерседес” від тренерської роботи?
Якщо гроші передавалися в конверті — то так. Але не будемо зупинятися, розглянемо й інші варіанти несподіваного збагачення.

Може, гроші — це “допомога” агроборону Собуцького?
Не тільки олігархи вищого дивізіону відмивають гроші через футбольні клуби. Великі латифундисти також давно й успішно використовують цей метод.
Найяскравішим прикладом таких є Олександр Поворознюк, колоритний президент футбольного клубу “Інгулець”, чий основний бізнес — агрофірма “П’ятихатська”.
Крім “Інгульця” латифундистам належить ще один клуб української ліги – “Агробізнес” із Хмельницької області. Ним володіє агробарон і за сумісництвом віцепрезидент УАФ, великий друг Сергія Нагорняка та Олександра Гереги — Олег Собуцький.
Собуцький близький до Герег, 2020 року він навіть намагався стати депутатом від кишенькової партії власників “Епіцентру” – “За конкретні справи”, але не пройшов.
Разом із Собуцьким Нагорняк очолює керівництво Всеукраїнської спортивної асоціації Ветеранів Футболу України або АВФУ.
Собуцький дуже непроста людина.
Судячи з усього, він є ставлеником “хлібороба”, а за сумісництвом — генерального прокурора України Святослава Піскуна.

Про це красномовно свідчить його роль у рейдерському захопленні ВАТ “Чернівецький хлібокомбінат”.
У 2001 році голова правління Анатолій Загороднюк відмовився добровільно передати керівництво підприємством доньці Піскуна Тетяні Іващенко та Юрію Триндюку (чоловікові сестри дружини Піскуна). Ось тільки відмови Піскун не приймав.
26 вересня 2002 року було проведено силове захоплення Чернівецького хлібокомбінату за участю спортсменів-титушок (логічне запитання: чи не футболісти Нагорняка ці спортсмени?).
27 вересня прокуратурою було порушено кримінальну справу проти Загороднюка, у якій його обвинувачували у зловживанні службовим становищем і в перевищенні службових повноважень, а його самого було направлено в СІЗО. Після цього дочці Загороднюка Наталії Чорній запропонували обміняти акції комбінату на свободу батька.
Кажуть, що “парламентаріїв доброї волі” завжди супроводжували спортсмени-добровольці. Знову ж таки, питання: чи могли ці спортсмени бути це футболістами Сергія Нагорняка?
Не витримавши тиску, 18 березня 2003 року Чорна підписала договір дарування акцій хлібокомбінату… Олегу Собуцькому! Акції Собуцький тут же продав Юрію Триндюку.
Так. Попри те, що Піскун — відвертий бандит, він використовував Собуцького як прокладку для повної легалізації захоплення комбінату. Найімовірніше, за силового сприяння від Сергія Нагорняка.
Треба сказати, що і сам Собуцький не вирізняється надто гарними манерами, скоріше, навпаки.

У липні 2020 року віцепрезидента Української асоціації футболу (УАФ) Олега Собуцького довічно дискваліфікували за побиття арбітра Юрія Іванова після матчу з “Минаєм“. Попри всі потуги Сергія Нагорняка, він не зміг врятувати від цього свого дорогого замовника і, напевно, навіть подільника з рейдерства хлібокомбінатів.
Колишній президент вінницької “Ниви” Василь Вовк так прокоментував побиття арбітра Юрія Іванова:
“Неодноразово купував суддів сам Собуцький — власник команди “Агробізнес”. Так, і “Минай” – це відмивання контрабандних коштів, його керівники — у минулому високопосадовці закарпатської митниці, у цьому випадку переважили грошові пропозиції хмельницького агробарона”.
За свідченням очевидців конфлікт виник через те, що суддю перекупили. За що Собуцький особисто й побив його, поки суддю тримали охоронці.
Цілком можливо, що гроші на розкішний “Мерседес” були передані Нагорняку Собуцьким. Тим паче, що їх занадто багато чого пов’язує. Цей факт потребує уточнення.

Ольга Нагорняк
Може, “допомога” доньки із Санкт-Петербурга?
Сергій Нагорняк позиціює себе, як справжній патріот України. У справжнього патріота України двоє дітей: син Юрій, 1998 року народження, нині гравець ФК “Мрія” з Гостомеля, і дочка Ольга, 1992 року народження.
Ольга Сергіївна Нагорняк у 2014 році закінчила КНЕУ ім. В. Гетьмана за спеціальністю “Міжнародні відносини” і зникла з інформаційного простору.
Ні, на її сторінці Фейсбук ви можете знайти низку “промовистих фотографій”. Та й номер її телефону, що починається на “+796”, вказує на те, що зникнення Ольги пов’язане з тим, що вона більше не проживає на території України.
Причина, через яку Ольга покинула батьківщину, полягає в тому, що вона в шлюбі з 1 серпня 2015 року з громадянином Росії, з яким і проживає в Санкт-Петербурзі.
У державних реєстрах України інформація про реєстрацію шлюбу Ольги Нагорняк, як громадянки України, відсутня. За її українським паспортом вона заміж не виходила.
Про що це свідчить?
Про те, що Ольга, як “справжній патріот України”, після вступу в шлюб 2015 року вирішила, що нічого спільного зі своєю батьківщиною не матиме. У 2015 році вступила в права володіння квартирою в Санкт-Петербурзі, а у 2020 році вона отримала громадянство Російської Федерації.
Як же це симптоматично.
Дочка “справжнього українського патріота” Сергія Нагоняка отримує паспорт РФ, одружується з громадянином країни-агресора, і їде жити в країну, яка знищує Україну! Хрестоматійний вибір справжнього патріота України!
Якщо ви думаєте знайти свідчення того, що Ольга Нагорняк підтримує свою батьківщину, яка стікає кров’ю, — не сподівайтеся. Ольга забула про Україну. Але не забула її паспорт, яким користується, щоб безперешкодно подорожувати за кордоном.
Хай там як, але, попри відверту зраду, версія з утриманням батьків донькою Ольгою поки що виглядає сумнівно. За винятком імовірності, що їй можуть допомагати спеціальні російські державні структури, зацікавлені у вербуванні таких “патріотів”, як Сергій Нагорняк.
Може, звичайне вимагання?
У біографії Сергія Нагорняка є дуже цікавий епізод. Багато хто знає, що Сергія дуже тягне до слабкої статі і спочатку витрачає всі гроші сім’ї на своїх численних супутниць. Але є винятки.
Одного разу подруга його дружини, Тетяна Грозна, стала його спільником, а не коханкою, як зазвичай. Впливова жінка запропонувала йому стати співучасницею вимагання грошей у колишнього чоловіка, який вирішив розпочати політичну кар’єру.
Схема була досить проста: компаньйони прийшли до висновку, що якщо політика-початківця звинуватять в шахрайстві, то йому доведеться виплатити їм чималу компенсацію, щоб зберегти свою репутацію і посаду. Боротися з організаторами такого здирництва собі дорожче.
У цій афері була одна заковика. Реалізувати цю схему вимагання без будь-яких документів можна було тільки в тому випадку, якщо ви мали дуже сильний вплив на силовиків. І у Тетяни ніколи не було з цим проблем.
Тетяна Грозна довгий час працювала в центральному апараті МВС, була помічницею екс-заступника міністра внутрішніх справ Віктора Ратушняка (того самого, який розганяв Майдан). Її батько – генерал СБУ Євген Сергієнко, колишній начальник управління «К», який прославився спробою захоплення Фокстроту у 2005 році за допомогою спецназу СБУ «Альфа», за що згодом був звільнений. Але що набагато цікавіше, в жовтні 2003 року Євген Сергієнко «від імені і за дорученням» СБУ на пам’ятному засіданні Координаційного комітету по боротьбі з корупцією затаврував вищезгаданого Піскуна і його заступника Шокіна. Питання кон’юнктури для таких людей визначає доцільність, що, безумовно, об’єднує їх із Сергієм Нагорняком.
Так, в 2019 році, напередодні виборів до Верховної Ради України, Сергій Нагорняк заявив, що колишній чоловік Тетяни Грозної отримав від нього кредит в розмірі 1,35 мільйона доларів в період з 2007 по 2010 рік, і за ці гроші він нібито пообіцяв виплатити Сергію 25% річних. Гроші Сергію Нагорняку не повернули, відсотки не виплатили.
Попри те, що жодних доказів передачі коштів Сергієм Нагорняком нікому не надано правоохоронцям, за фактом його заяви було зареєстровано кримінальне провадження, яке, попри те, що судової перспективи не було, дійшло до суду. Що, в принципі, було б неможливо без впливу чи підкупу слідства.
Подумайте самі – хто з пересічних українців має можливість без розписки та підтверджуючих документів вибити гроші з людини, на яку вони вказують як на свого боржника?
Ніхто. І Тетяні Грозній це вдалося.
Тим не менш, прокурор Самір Аллахвердієв сильно засмутив потенційних вимагачів, заявивши, що всі факти, викладені Нагорняком, є чистою вигадкою, і в серпні 2020 року закрив провадження. Оскільки, як виявилось, питання погашення кредиту, навіть якщо воно і було, регулюються не кримінальним, а цивільним законодавством.
Спільники дуже злочинної затії, що називається, «сиділи в калюжі», але не впадали у відчай.
Минув рік, і Нагорняк звернувся до апеляційного суду з вимогою відновити розслідування, але отримав відмову. Не допомагають і генеральські погони батька господині.
Спільників-коханців довелося залишити ні з чим.
Однак, можливо, це лише одна з історій про здирництво, які могли практикувати закохані. І цілком можливо, що ми просто не знаємо про більш успішне здирництво пари. Але поки що можна сказати, що розкішний Мерседес для дружини не є результатом цієї спроби здирництва.

То де ж Нагорняк узяв гроші на “Мерседес”?
Скоріше за все, Сергій Нагорняк купив “Мерседес” за гроші, які йому віддає Герегі в конверті. Купив, як кажуть люди, знайомі з його сім’єю, тому що його спіймали на черговому факті зради.
Купив, бо все, що має, прописане у Світлани: квартира на вулиці Ковпака, 17 та Антоновича, 151. А також деякі інші об’єкти нерухомості та рахунки, про які ми поки що не знаємо.
Що примітно. Сергій купив Світлані не тільки Мерседес, але і досить кримінальний номер.
Сам Сергій їздить на Mercedes-Benz GLE 350 2016 року випуску (середня ціна на ринку близько $55000), з номером ##0003РТ, який він купив у 2020 році.
А для дружини у 2023 році купив у салоні новий Mercedes-Benz C300 2022 року випуску (середня ціна теж близько $55000, ліміт чи що?), і його номер ##3000РТ.
Практика купівлі авто для дівчат для Сергія Нагорняка нова. Можна навіть сказати – систематична. Однак раніше Сергій любив дарувати дівчатам автомобілі Porsche, а не Mercedes. Хоча, можливо, цим кроком він хотів відрізнити свою дружину Світлану від інших своїх захоплень.

Як сім’я футболіста виживає на 7400 гривень з такими далеко не найекономнішими автомобілями у двох квартирах – дуже складне питання.
Розуміючи це, багато українців зможуть вирішити свої фінансові проблеми.
Можливо, знайти відповідь на нього допоможуть співробітники податкової інспекції, які змогли б проявити інтерес до персони справжнього українського патріота, який не втручається в життя російського паспорта своєї дочки.
Наше завдання – надати додаткові імена, факти та докази того, наскільки зручно зараз в Україні формувати образ патріота та волонтера, не розуміючи, що за патріотизмом не вдасться приховати ухилення від сплати податків в особливо великих масштабах, а також іншу протиправну діяльність.