У сфері антикорупційного правосуддя України не вщухають скандали, пов’язані з представниками юридичної спільноти. Нещодавно Вищий антикорупційний суд (ВАКС) продовжив дію обов’язків для підозрюваного адвоката з Закарпаття Олександра Есенова до 7 грудня 2025 року. Ця подія підкреслює напруженість у розслідуванні Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), де Есенов фігурує як підбурювач до надання неправомірної вигоди посадовцю. Справа, яка тягнеться з 2019 року, привертає увагу громадськості через можливе втручання в судові процеси Закарпатської області.
Адвокат Олександр Есенов, відомий у професійних колах Ужгорода, зіткнувся з серйозними звинуваченнями, що ставлять під сумнів етичність юридичної практики в регіоні. За версією слідства, він нібито підбурював клієнта до передачі хабаря голові Перечинського районного суду. Цей інцидент не лише підриває довіру до адвокатури, але й ілюструє системні проблеми корупції в судовій системі України. У контексті реформ, ініційованих НАБУ, такі справи слугують індикатором прогресу в боротьбі з хабарництвом.
Хронологія справи: від хабаря до затримання
Справу проти Олександра Есенова відкрили ще у 2019 році, але ключові події розгорнулися наприкінці 2024 – початку 2025 року. За даними розслідування, передача грошових коштів голові Перечинського районного суду відбулася лише 20 грудня 2024 року, попри попередні домовленості. Ця затримка, на думку слідчих, не завадила Есенову виїхати за кордон у тому ж місяці, що й викликало підозри в ухилянні від правосуддя.
У травні 2025 року НАБУ оголосило адвоката в розшук, посилаючись на його неявку до органів досудового розслідування. 3 червня Вищий антикорупційний суд заочно заарештував Есенова, що стало кульмінацією етапу переслідування. Однак 11 червня ситуація набула драматичного повороту: під час слідчих дій, зокрема обшуків у Ужгороді, в адвоката стався серцевий напад, і його госпіталізували. Детальніше про затримання можна прочитати на порталі Закарпаття, де описано, як НАБУ координує дії з місцевими правоохоронцями. Хронологія подій демонструє, як тривала справа НАБУ еволюціонує від підозр до конкретних арештів, підкреслюючи важливість міжнародної співпраці в таких кейсах.
Рішення ВАКС: продовження обов’язків на два місяці
7 жовтня 2025 року Вищий антикорупційний суд задовольнив клопотання прокурора САП про продовження строку дії покладених на Есенова обов’язків. Рішення, оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень, передбачає дію заходів до 7 грудня 2025 року, але не довше строку досудового розслідування. Це вже не перше таке продовження: подібне рішення ухвалювали у вересні.
Прокурор аргументував необхідність продовження ризиками повторного ухилення від слідства, посилаючись на попередній виїзд за кордон. Аналітики антикорупційних організацій, як-от Anticor Foundation, відзначають, що такі рішення ВАКС сприяють прозорості, але вимагають швидшого переходу до судового розгляду. У рішенні суду чітко вказано: “Клопотання – задовольнити. Продовжити на два місяці”. Це дозволяє НАБУ завершити ключові експертизи без ризику втрати підозрюваного.
Обов’язки підозрюваного та їх значення
На Олександра Есенова покладено низку обмежень, які є стандартними для справ НАБУ: обов’язкове прибуття за кожною вимогою слідчого чи прокурора; повідомлення про зміну місця проживання; заборона на спілкування зі свідками у справі; здача закордонних паспортів на зберігання. Ці заходи, введені після звільнення під особисте зобов’язання у червні 2025, спрямовані на забезпечення процесу.
Значення цих обов’язків не можна недооцінювати: вони запобігають маніпуляціям доказами та контактам, які могли б вплинути на свідків. За даними експертів з моніторингу судів, подібні обмеження ефективні в 80% антикорупційних справ, дозволяючи уникнути тримання під вартою для осіб з особливими обставинами, як-от інвалідність Есенова.
Статус адвоката та ширший контекст корупції в Закарпатті
Попри підозру, Олександр Есенов продовжує статус адвоката, оскільки факт хабаря не призвів до автоматичного позбавлення ліцензії. Закарпатська адвокатська спільнота розділилася: деякі колеги підтримують його, посилаючись на службу в АТО/ООС, інші вимагають етичного розслідування.
У ширшому контексті, справа Есенова ілюструє виклики антикорупційної реформи в регіонах. Закарпатська область, з її прикордонним статусом, часто стає осередком подібних схем, де хабарі суддям впливають на бізнес та земельні спори. НАБУ повідомляє про понад 50 подібних справ у 2025 році, що свідчить про системність проблеми. Громадські організації, як активісти в Instagram, закликають до посилення ролі САП у таких процесах.
Ця справа нагадує про необхідність балансу між правами підозрюваних та суспільними інтересами. Чи призведе продовження обов’язків до остаточного розкриття мережі? Слідкування за розвитком подій через офіційні джерела НАБУ допоможе зрозуміти динаміку. У боротьбі з корупцією кожен крок, як цей, наближає Україну до верховенства права.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”