У сучасній Україні боротьба з корупцією набуває все більшого розмаху, і чергова гучна справа це підтверджує. Служба безпеки України (СБУ) та Національне антикорупційне бюро (НАБУ) оголосили про викриття конвертцентру з оборотом у 15 мільярдів гривень. Ця схема дозволяла уникати сплати податків на додану вартість (ПДВ) на суму понад 170 мільйонів гривень, завдаючи значної шкоди державному бюджету. Підозри вручено 11 особам, серед яких високопосадовці та організатори злочинної мережі. Подія, що розгорнулася наприкінці жовтня 2025 року, привернула увагу громадськості, адже серед фігурантів — експрокурор Донецької області Вадим Богомол та колишній в.о. голови Державної податкової служби (ДПС) Євген Олейніков. Деталі розслідування опубліковано на офіційних ресурсах, зокрема в Interfax-Ukraine, де описано механізм фіктивних операцій.
Деталі схеми конвертаційного центру
Конвертцентр функціонував з 2020 по 2023 роки, залучаючи понад 200 підконтрольних компаній для створення фіктивних податкових накладних. Механізм був класичним для таких схем: підконтрольні суб’єкти підприємницької діяльності формували неправдиві документи про постачання товарів та послуг, які реєструвалися в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реальні підприємства використовували ці накладні для штучного зменшення податкових зобов’язань, уникаючи сплати ПДВ. Загальний обсяг безтоварних операцій сягнув 15 мільярдів гривень, а фіктивний ПДВ — понад 2,3 мільярда гривень, як зазначається в пресрелізі СБУ . Готівкові кошти отримувалися через посередників, а “фунти” — підставні фірми — підшукувалися спеціальними менеджерами. Така діяльність не лише зменшувала надходження до бюджету, але й сприяла відмиванню коштів, підриваючи економічну стабільність країни.
За даними розслідувачів з Розслідувач.інфо, схема мала ознаки злочинної організації, де кожен учасник виконував чітку роль: від документального оформлення до “дахування” з боку посадовців. Це типовий приклад, як корупція в податковій сфері блокує реформи та посилює тіньову економіку. Експерти зазначають, що подібні конвертцентри щорічно коштують Україні мільярди гривень у неперерахованих податках, що могло б піти на соціальні програми чи оборону.
Хто отримав підозри: повний перелік
У межах кримінального провадження СБУ та НАБУ повідомили про підозру 11 особам за статтями Кримінального кодексу України, зокрема ч. 1, ч. 2 ст. 255 (створення злочинної організації), ч. 3 ст. 212 (ухилення від сплати податків), ч. 2 ст. 364 (зловживання владою) та іншими. Ось повний перелік фігурантів, опублікований у ЗМІ:
- Олейніков Євген Володимирович — колишній в.о. начальника ДПС України, який забезпечував безперешкодну діяльність центру.
- Новоженіна Наталія Євгенівна — колишня заступниця начальника ГУ ДПС у Полтавській області, виконувала вказівки Олейнікова.
- Квітко Олександр Володимирович — колишній співробітник СЗРУ, розв’язував питання з Олейніковим.
- Богомол Вадим Іванович — організатор центру, експрокурор Донецької області, підконтрольні йому компанії провели операції на 15 млрд грн.
- Єфімовa Тетяна Михайлівна — головний бухгалтер, відповідальна за фіктивні документи.
- Павловська Ганна Олегівна — помічниця бухгалтера, організовувала отримання готівки.
- Козачеко Євген В’ячеславович — директор СПД, шукав “фунти”.
- Дроздик Альона Володимирівна — співробітниця центру.
- Матвієнко Володимир Володимирович — директор СПД.
- Передерук Інна Олександрівна — співробітниця центру.
- Вальчевський Ігор Станіславович — співробітник центру.
Цей перелік базується на публікаціях Антикор, де підкреслюється системність схеми.
Роль ключових фігур: Богомол та Олейніков
Центральними фігурантами є Вадим Богомол, колишній прокурор, який роками проживав у Барселоні, та Євген Олейніков. Богомол організовував мережу, намагаючись утекти з України напередодні затримання, але був арештований і перебуває в СІЗО під заставою 19 мільйонів гривень. Олейніков, обіймаючи посади в ДПС з 2021 року, “кришував” діяльність, блокуючи перевірки. Як пише Антикор, Олейніков приймав “удари долі” з усмішкою, тоді як інші посадовці, як Любченко чи Крамаренко, уникли відповідальності. Їхня роль ілюструє, як високопосадовці зраджують довіру, сприяючи корупції.
Наслідки та реакція суспільства
Затримання Богомола та підозри іншим стали важливим кроком в антикорупційній боротьбі. Досудове розслідування триває, з можливістю конфіскації активів та відшкодування збитків. Суспільство реагує позитивно: у соцмережах, зокрема на Facebook-групі “Сила З” , користувачі хвалять СБУ та НАБУ за оперативність. Експерти прогнозують, що справа посилить тиск на податкову систему, стимулюючи цифровізацію та прозорість.
Ця подія нагадує: корупція — не абстракція, а реальна загроза. Лише спільними зусиллями ми зможемо очистити Україну від таких схем.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”