В Україні система запобігання корупції є ключовим елементом реформ, спрямованих на забезпечення прозорості та доброчесності осіб, які виконують функції держави або місцевого самоврядування. Одним із важливих інструментів цієї системи є електронне декларування доходів та майна, запроваджене Законом України “Про запобігання корупції” від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII. Цей закон зобов’язує певні категорії осіб щорічно подавати декларації до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), дозволяючи громадськості контролювати їхні статки та запобігати конфліктам інтересів.
Особливу увагу привертає питання декларування членами кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (КДКА), які, відповідно до судової практики, прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання державних функцій.
У цій статті ми детально розглянемо законодавчу базу, роль КДКА в системі адвокатури, судові прецеденти, а також конкретний випадок порушення в Рівненській області, виявлений громадською організацією “Антикорупційний фронт Лариси Криворучко” (АФЛК). На основі моніторингу та поданих заяв, організація ініціювала кримінальне провадження проти голови та членів КДКА Рівненської області за умисне неподання декларацій, що кваліфікується за ст. 366-3 Кримінального кодексу України.
Стаття базується на аналізі офіційних джерел, включаючи закони, судові рішення та публікації з інтернету. Ми включимо посилання на релевантні ресурси для глибшого вивчення теми. Загальний обсяг матеріалу дозволить розкрити тему комплексно, з акцентом на антикорупційний аспект, що є актуальним для сучасної України.
Законодавча база декларування для членів комісій
Закон України “Про запобігання корупції” визначає правові та організаційні засади системи запобігання корупції. Згідно з частиною першою статті 1 цього закону, суб’єктами декларування є особи, зазначені у пункті 1, підпунктах “а” і “в” пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3, а також інші особи, зобов’язані подавати декларації.
Особливо важливим є підпункт “в” пункту 2 частини першої статті 3, який прирівнює до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, представників громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів та інших осіб, що входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій, утворених відповідно до законів України. Це включає членів КДКА, оскільки вони утворені відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 5 липня 2012 року № 5076-VI.
Частини перша та п’ята статті 45 Закону “Про запобігання корупції” зобов’язують таких осіб щорічно до 1 квітня подавати декларацію за минулий рік на офіційному сайті НАЗК. Винятки передбачені для певних категорій, як посадові особи закладів соціального обслуговування, охорони здоров’я, освіти тощо, але члени дисциплінарних комісій адвокатури не підпадають під ці винятки, якщо вони не є, наприклад, військовослужбовцями.
Порушення цих вимог тягне за собою відповідальність. Згідно зі статтею 366-3 Кримінального кодексу України, умисне неподання декларації карається штрафом від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин або обмеженням волі до двох років. Це підкреслює важливість декларування як інструменту громадського контролю.
У контексті адвокатури, Закон “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” у статті 50 визначає, що КДКА утворюється для визначення рівня фахової підготовки осіб, які бажають займатися адвокатською діяльністю, та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів. КДКА діє як юридична особа і складається з кваліфікаційної та дисциплінарної палат.
Роль КДКА в системі адвокатури України
Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури є ключовими органами адвокатського самоврядування. Згідно зі статтею 50 Закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, КДКА регіонів відповідають за допуск до професії адвоката та притягнення до дисциплінарної відповідальності. Це робить їхню діяльність близькою до державних функцій, оскільки рішення КДКА впливають на правовий статус осіб та забезпечують стандарти адвокатської етики.
У Рівненській області КДКА зареєстрована за адресою: 33013, м. Рівне, вул. Директорії, 3, офіс 1, з ЄДРПОУ 34112763 . Голова комісії – Сурікова Світлана Іванівна, члени: Курганська Олена Вікторівна, Петрук Олександр Арсентійович, Бойчук Олена Петрівна, Затинний Сергій Сергійович, Давидюк Андрій Миколайович, Сулковський Богдан Павлович, Голуб Валентин Анатолійович, Луцюк Микола Іванович.
Ці особи, як члени дисциплінарної палати, прирівнюються до суб’єктів декларування, оскільки їхні комісії утворені відповідно до закону. Це підтверджує рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 7 червня 2022 року у справі № 440/18145/21, де суд дійшов висновку, що члени КДКА зобов’язані подавати декларації.
Роль КДКА не обмежується регіональним рівнем; вони є частиною загальної системи, координованої Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури (ВКДКА). Прозорість їхньої діяльності є критичною, оскільки корупційні ризики в адвокатурі можуть підірвати довіру до правосуддя.
Судова практика щодо декларування членів КДКА
Судова практика в Україні щодо декларування членів КДКА є неоднозначною, але тенденція схиляється до визнання їх суб’єктами декларування. Наприклад, у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2021 року у справі № 640/16390/21 суд визнав, що член КДКА не є суб’єктом декларування, посилаючись на винятки статті 45 Закону “Про запобігання корупції”.
Однак, Верховний Суд у низці рішень, наприклад, від 15 лютого 2022 року у справі № 640/15948/21, скасував подібні висновки, наголошуючи на прирівнянні членів дисциплінарних комісій до уповноважених осіб. У 2023 році Верховний Суд закрив справу про адвокатське декларування, але залишив відкритим питання для Конституційного Суду України.
НАЗК активно відстоює позицію, що члени КДКА повинні декларуватися, оскільки їхні рішення мають публічний характер. У рішенні Херсонського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2021 року № 102070961 суд визнав протиправними дії НАЗК щодо покладення обов’язку декларування, але це рішення оскаржувалося.
Конституційний Суд України у лютому 2024 року відкрив провадження щодо конституційності норм, але сенат виявився неповноважним.. Це свідчить про триваючу дискусію, але більшість експертів схиляються до обов’язковості декларування для запобігання корупції.
Випадок порушення в КДКА Рівненської області
Під час моніторингу сайту НАЗК громадська організація АФЛК виявила, що голова та члени КДКА Рівненської області не подавали щорічні декларації, порушуючи вимоги закону. Це стосується Сурікової Світлани Іванівни та інших членів, перелічених вище.
Факт порушення підтверджується відсутністю декларацій на порталі НАЗК, що є прямим ігноруванням частини 1 статті 1, підпункту “в” пункту 2 частини 1 статті 3, частин 1 та 5 статті 45 Закону “Про запобігання корупції”. Такі дії кваліфікуються як умисне неподання декларації, що є кримінальним правопорушенням за ст. 366-3 КК України.
Подібні випадки фіксувалися в інших регіонах, наприклад, у Закарпатській області, де журналісти запитували про декларації адвокатів-чиновників.
Дії ГО “Антикорупційний фронт Лариси Криворучко”
ГО “Антикорупційний фронт Лариси Криворучко” (ЄДРПОУ 45658182, голова – Криворучко Лариса Сергіївна) активно займається моніторингом корупції в органах влади та самоврядування.. Організація систематично виявляє порушення, організовує програми моніторингу та сприяє міжнародному співробітництву.
12 вересня 2025 року голова АФЛК подала заяву до Державного бюро розслідувань (ДБР) про злочин, скоєний членами КДКА Рівненської області. Після бездіяльності ДБР, 15 вересня 2025 року подано скаргу до Шевченківського районного суду Києва. Ухвалою суду від 18 вересня 2025 року № 761/38812/25 ДБР зобов’язано внести відомості до ЄРДР.
20 жовтня 2025 року отримано повідомлення про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000961 від 30 вересня 2025 року. Це підтверджує ефективність дій АФЛК.
Організація також ініціювала адміністративне провадження проти КДКА Полтавської області (ухвала від 20 жовтня 2025 року, ЄУН 440/13810/25), демонструючи системний підхід до боротьби з корупцією в адвокатурі.
Кримінальне провадження та можливі наслідки
Кримінальне провадження № 62025000000000961 стосується умисного неподання декларацій членами КДКА Рівненської області, кваліфікованого за ст. 366-3 КК України. ДБР розслідує дії, виражені в незаповненні та неподанні щорічних декларацій.
Наслідки можуть включати штраф, громадські роботи або обмеження волі. Для притягнення до відповідальності необхідно довести факт отримання повідомлення від НАЗК про неподання декларації, як зазначає Верховний Суд.
Це провадження може стати прецедентом для інших регіонів, де подібні порушення фіксуються. АФЛК планує моніторинг КДКА Вінницької області та інших.
Рекомендації та висновки
Для посилення антикорупційного контролю рекомендується: посилити роз’яснювальну роботу НАЗК щодо суб’єктів декларування; внести уточнення до законів для усунення неоднозначностей; активізувати громадський моніторинг через організації як АФЛК.
Висновок: Декларування членів КДКА є необхідним для прозорості. Випадок у Рівненській області демонструє ефективність громадського контролю. Продовження реформ допоможе викорінити корупцію в адвокатурі, сприяючи верховенству права в Україні.
Лариса Криворучко, Голова ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”