Експоліціянт ув’язнений за хабарі: деталі резонансного вироку у Чернівцях
У жовтні 2025 року Чернівецький апеляційний суд остаточно виніс обвинувальний вирок колишньому посадовцю поліції — заступнику начальника Шевченківського відділу поліції Чернівецького міського управління. Його засудили до 5 років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна (за винятком житла) за отримання хабарів у розмірі близько 38 тисяч гривень. Це стало кульмінацією семирічного розгляду справи, яка неодноразово переглядалася судами різних інстанцій.
Як усе почалося?
У 2018 році до експоліціянта звернувся чоловік, який назвав себе «циганським бароном». Він просив допомогти повернути автомобіль свого родича. Під час розмови поліцейський запропонував «співпрацю»: за щотижневу плату у розмірі 8–10 тисяч гривень він обіцяв не розслідувати крадіжки, скоєні дівчатами ромської національності. Чоловік погодився, але негайно повідомив про це правоохоронні органи й став працювати під їхнім контролем.
Зафіксовано чотири випадки передачі грошей: двічі готівкою особисто, двічі — на банківську картку дружини підсудного. Крім того, на мобільному телефоні обвинуваченого знайшли СМС із номером цієї картки, надісланим саме йому. Це стало ключовим доказом у справі.
Судові перипетії: від виправдання до ув’язнення
Спочатку, у 2023 році, Першотравневий районний суд Чернівців виправдав експоліціянта, вважаючи, що докази зібрані з порушеннями, а сама справа — результат провокації. Свідок, який передав хабарі, мав дев’ять кримінальних проваджень за корупцію, що поставило під сумнів його достовірність.
Однак прокуратура оскаржила рішення. У 2024 році апеляційний суд скасував виправдальний вирок і призначив 6 років ув’язнення. Після 10 місяців у СІЗО обвинуваченого випустили під заставу після рішення Верховного Суду, який виявив необхідність додаткового допиту свідка.
Але вже у жовтні 2025 року Чернівецький апеляційний суд знову виніс обвинувальний вирок — цього разу 5,5 років. Суд ухвалив, що показання свідка повністю узгоджуються з іншими доказами, зокрема з матеріалами Національної системи реєстрації доказів (НСРД).
Чому це не провокація?
Особливою увагою суд приділив питанню провокації злочину. Експоліціянт наполягав, що гроші — це повернення позики на операцію тещі. Проте суд встановив, що він сам запропонував умови «співпраці», а його репліки під час розмов із «циганським бароном» прямо вказували на готовність забезпечувати безкарність за гроші.
Крім того, як зазначив суд, провокація не може бути захистом, якщо обвинувачений заперечує сам факт отримання хабаря. За практикою Європейського суду з прав людини, захист від провокації передбачає визнання діяння, але з посиланням на незаконне підбурювання. У цьому випадку — такого визнання не було.
Що це означає для суспільства?
Ця справа — яскравий приклад корупції на місцевому рівні, коли правоохоронець не лише не бореться зі злочинністю, а й системно її покриває. Особливо тривожним є те, що об’єктом «співпраці» стали крадіжки, скоєні представниками ромської громади, що підриває довіру до правоохоронних органів серед усіх громадян.
Вирок також демонструє ефективність механізмів розслідування корупції, навіть у складних випадках із довготривалим судовим процесом. Попри численні апеляції та зміни рішень, правосуддя врешті-решт здійснилося.
Висновок
Історія з експоліціянтом у Чернівцях — це не просто кримінальна хроніка, а нагадування про важливість прозорості та підзвітності в правоохоронних органах. Ув’язнення на 5,5 років — це не лише покарання за конкретний злочин, а й сигнал іншим, хто може розглядати свою посаду як джерело особистого збагачення.
У боротьбі з корупцією кожен вирок має значення — особливо тоді, коли йдеться про тих, хто повинен захищати закон, а не торгувати ним.
За матеріалами українських медіа
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”