Чому скандал з дисертацією Оксани Царевич став “Скринею Пандори” для української науки
У сучасній Україні, де боротьба з корупцією та забезпечення академічної доброчесності є ключовими елементами реформ, скандал з дисертацією судді Печерського районного суду Києва Оксани Царевич набув особливого резонансу. Ця історія, яка розпочалася з підозр у плагіаті, швидко переросла в розслідування порушень процедури захисту дисертації, виявивши системні проблеми в українській вищій освіті. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) у своєму рішенні від 24 вересня 2025 року № 2 (4) встановило низку грубих порушень, що ставить під сумнів не лише науковий ступінь Царевич, а й загальну систему присудження ступенів доктора філософії.
Цей випадок не є ізольованим. Він ілюструє, як судді, політики та чиновники використовують наукові ступені для отримання доплат до зарплатні – до 15-20% від окладу, – перетворюючи академію на “розсадник корупції”. За даними громадських організацій, таких як ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”, подібні скандали з плагіатом і фальсифікаціями трапляються регулярно, але рідко доходять до логічного завершення.
Читайте також:
«Фазекош №1» – підробка свідоцтва адвоката, «Фазекош №2» – куплена кандидатська дисертація
У цій статті ми детально розберемо факти, проаналізуємо юридичні аспекти, розглянемо біографію Оксани Царевич та запропонуємо рекомендації для реформ. Це не просто хроніка скандалу – це аналіз, чому “дисертація Оксани Царевич” стала символом проблем в українській освіті та судовій системі.
Стаття базується на офіційних документах НАЗЯВО, публікаціях у ЗМІ та аналізі подібних кейсів, щоб надати повну картину. Ми розглянемо, як плагіат в дисертації поєднується з порушеннями процедури, і чому це загрожує репутації України на міжнародній арені.
Біографія Оксани Царевич: від судді Майдану до претендентки на науковий ступінь
Оксана Ігорівна Царевич народилася 20 вересня 1982 року. Її кар’єра в судовій системі розпочалася у 2005 році, коли вона заочно закінчила Міжнародний науково-технічний університет у Києві за спеціальністю “правознавство”. Того ж року вона стала помічником судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області. У 2008 році Царевич завершила навчання на факультеті підготовки професійних суддів Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого.
Її ім’я стало відомим під час Революції Гідності 2013-2014 років. Як суддя Печерського районного суду Києва, Царевич була причетна до репресій проти активістів Євромайдану. Зокрема, вона виносила рішення про позбавлення водійських прав учасників “Автомайдану” на підставі сфальсифікованих протоколів ДАІ. Це призвело до гучного скандалу: у березні 2015 року Верховна Рада зняла з неї суддівську недоторканність, а у 2016 році Вища рада юстиції рекомендувала звільнити її за порушення присяги. Однак у 2020 році Верховний Суд скасував указ про звільнення, дозволивши Царевич повернутися до роботи.
Паралельно з судовою кар’єрою Царевич намагалася будувати наукову. У 2025 році вона захистила дисертацію на здобуття ступеня доктора філософії в Університеті митної справи та фінансів (УМСФ) у Дніпрі. Тема дисертації – ймовірно, пов’язана з правовими аспектами митної справи чи фінансів, – але саме її зміст і процедура захисту стали об’єктом критики. За даними Фундації DEJURE, дисертація містить значний плагіат – до 65% подібності з іншими текстами, перевіреними через StrikePlagiarism.com.
Цей крок Царевич не випадковий: науковий ступінь дозволяє суддям отримувати доплати до зарплатні. За Законом України “Про судоустрій і статус суддів”, доплата за ступінь кандидата чи доктора наук становить 15-20% від окладу. Для судді Печерського суду це може бути тисячі гривень щомісяця. Однак скандал з “дисертацією Оксани Царевич” показує, як такі доплати стають інструментом корупції, а не стимулом для справжньої науки.
Університет митної справи та фінансів: осередок скандалу
Університет митної справи та фінансів (УМСФ) у Дніпрі – державний вищий навчальний заклад, утворений у 2014 році шляхом об’єднання Академії митної служби України та Дніпропетровської державної фінансової академії. Університет готує фахівців з митної справи, фінансів, права та економіки, маючи акредитацію на рівні IV. Він відомий як регіональний навчальний центр Всесвітньої митної організації (ВМО), де проводяться курси з митної безпеки та антикорупції.
Однак у контексті скандалу з дисертацією Царевич університет виявився в центрі критики. Разова спеціалізована вчена рада PhD 8377, де захищалася дисертація, не дотрималася вимог Порядку присудження ступеня доктора філософії (Порядок № 44, затверджений постановою КМУ від 12 січня 2022 р. № 44). Зокрема, рішення ради про присудження ступеня не містило результатів голосування членів ради, що є обов’язковим. Крім того, відеозапис засідання не дозволяє чітко встановити, за що саме голосували члени ради.
НАЗЯВО також виявило, що Положення про протидію плагіату в УМСФ, затверджене у 2021 році, не відповідає чинному законодавству та містить посилання на російські платформи з доменом “.ru”. В умовах війни з Росією це не лише етична проблема, а й загроза інформаційній безпеці. Комітет НАЗЯВО констатував, що університет не створив належних умов для перевірки академічної доброчесності, попри наявність локальних нормативів, таких як Положення про академічну доброчесність від 2020 року.
Університет відповів на звинувачення, стверджуючи, що перевірка StrikePlagiarism.com показала коефіцієнти подібності від 7% до 65%, але не виявила плагіату “поза розумним сумнівом”. Однак НАЗЯВО відкинуло ці аргументи, посилаючись на відсутність доказів і порушення процедури.
Виявлення плагіату в дисертації: детальний аналіз
Плагіат в дисертації Оксани Царевич був виявлений громадською активісткою Світланою Благодєтєлєвою-Вовк, кандидатом економічних наук. У своєму повідомленні до НАЗЯВО від 25 липня 2025 року вона вказала, що дисертація не відповідає вимогам пунктів 5 та 8 Порядку № 44: наукові результати повинні бути оприлюднені в щонайменше трьох публікаціях, але тексти чотирьох статей Царевич містять плагіат.
Перевірка показала:
– Коефіцієнти подібності: 39,81%, 7,15%, 29,78%, 65,66%.
– Тексти ідентичні іншим академічним роботам, тезам конференцій та чужим дисертаціям.
– Відсутність оригінальних наукових результатів: основні тези запозичені без належного цитування.
Фундація DEJURE у своєму розслідуванні від 16 червня 2025 року підтвердила, що дисертація – “на замовлення”, з використанням чужих публікацій. Журналісти “Слідство.Інфо” поспілкувалися з Царевич, яка заперечила плагіат, заявивши: “Дивує така інформація”. Однак докази говорять протилежне: дисертація не пройшла належну перевірку на академічну доброчесність.
Порівняно з іншими кейсами, такими як дисертація начальника БЕБ Таркана (з плагіатом, виявленим у 2025 році), це свідчить про системну проблему. За даними Vox Ukraine, після 2022 року українські науковці продовжують “співпрацю” з росіянами, що часто маскує плагіат.
Порушення процедури захисту: розбір рішення НАЗЯВО
Рішення Комітету НАЗЯВО від 24 вересня 2025 року – ключовий документ скандалу. Воно встановлює порушення абзацу першого пункту 29, пунктів 38 та 45 Порядку № 44.
Ключові порушення:
1. Відсутність результатів голосування в рішенні ради: Документ на сайті УМСФ не містить обов’язкової інформації. Відеозапис не дозволяє верифікувати голосування – голова ради процитував пункт 28 Порядку, але не уточнив питання.
2. Неправильна кваліфікація заяви про плагіат: Заява Благодєтєлєвої-Вовк від 5 червня 2025 року стосувалася плагіату (академічний плагіат, фальсифікація, фабрикація), але університет розглянув її як порушення процедури захисту, утворивши комісію за пунктом 38 Порядку. Це порушує пункт 45, який регулює перевірку академічної доброчесності.
3. Відсутність нормативу про перевірку плагіату: На сайті УМСФ не знайдено чинного порядку встановлення фактів порушення доброчесності, передбаченого пунктом 46 Порядку. Замість цього – застаріле Положення 2021 року з посиланнями на російські ресурси.
4. Неналежний суб’єкт звернення? Університет стверджував, що Благодєтєлєва-Вовк не є суб’єктом наукової діяльності, бо має лише диплом кандидата наук без активної роботи. НАЗЯВО відкинуло це, посилаючись на Закон “Про наукову і науково-технічну діяльність”: науковий ступінь робить особу вченим.
Комітет вніс подання про скасування рішення ради, що може призвести до анулювання ступеня Царевич протягом шести місяців з видачі диплома.
Реакція сторін: університет, Царевич та громадськість
Університет у відповіді від 25 серпня 2025 року заперечив порушення, стверджуючи відповідність процедури та відсутність доказів плагіату. Однак НАЗЯВО визнало пояснення недостатніми.
Оксана Царевич у листі від 22 вересня 2025 року підтримала позицію університету, заперечуючи статус Благодєтєлєвої-Вовк як суб’єкта звернення.
Громадськість реагувала активно. ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко” закликало парламент скасувати доплати за наукові ступені. Фундація DEJURE опублікувала серію матеріалів, підкреслюючи, що скандал – продовження історії з плагіатом суддів Майдану.
На X (Twitter) подібні теми обговорювалися: користувачі ділилися історіями плагіату в дисертаціях, як у пості @antikorua про Таркана чи @mukhin_ua про Царевич.
Широкий контекст: проблеми академічної доброчесності в Україні
Скандал з “дисертацією Оксани Царевич” – частина системної кризи. За даними НАЗЯВО, у 2024-2025 роках зареєстровано сотні скарг на плагіат. Проблеми:
– Використання російських ресурсів для перевірки, попри війну.
– Фальсифікації для доплат: судді, чиновники отримують ступені “на замовлення”.
– Відсутність ефективних інструментів: StrikePlagiarism.com не завжди виявляє нюанси.
Порівняно з ЄС, де плагіат карається анулюванням ступеня та штрафами, Україна потребує реформ. Vox Ukraine зазначає, що “співпраця” з росіянами після 2022 – часто маскування плагіату.
Заклик до дій: скасування доплат і реформи
ГО “Антикорупційний Фронт” закликає парламент скасувати доплати за наукові ступені для суддів, бо вони стимулюють корупцію. Рекомендації:
1. Запровадити обов’язкову перевірку дисертацій через незалежні системи.
2. Оновити нормативи університетів, виключивши російські ресурси.
3. Посилити відповідальність: анулювання ступеня з поверненням доплат.
4. Моніторинг НАЗЯВО за всіма разовими радами.
Це допоможе відновити довіру до науки.
Висновок: уроки скандалу для України
Скандал з дисертацією Оксани Царевич – не просто особистий кейс, а сигнал про необхідність реформ. Плагіат, порушення процедури та корупція підривають академічну доброчесність. Якщо не діяти, “Скриня Пандори” відкриється ширше. Суспільство очікує справедливості: скасування ступеня Царевич і системних змін.
Лариса Криворучко, Голова ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”