Політичні партії в Україні часто стають об’єктом уваги не лише через свою програму чи діяльність у парламенті, але й через фінансові скандали. Одним із найрезонансніших прикладів є ситуація з партією “Європейська Солідарність” (ЄС), лідером якої є п’ятий президент Петро Порошенко. Попри значне державне фінансування, партія накопичила борг за оренду елітного офісу в Києві, що призвело до судового позову. У листопаді 2024 року Господарський суд Києва постановив стягнути з ЄС понад 8,3 мільйона гривень штрафу та судовий збір. Ця справа висвітлює проблеми прозорості витрат політичних сил, які отримують мільярди гривень з бюджету платників податків.
У цій статті ми детально розберемо історію конфлікту, судові рішення, фінансове становище партії та аналіз від Руху ЧЕСНО.
Історія конфлікту: Від оренди до неплатежів
Партія “Європейська Солідарність” орендує преміумофіс у самому серці Києва – на Лаврській вулиці, 16, навпроти Києво-Печерської лаври. Площа приміщень сягає понад 2000–3000 квадратних метрів, що робить його одним із найдорожчих у столиці. Договір оренди був укладений ще у 2019 році, але вже з кінця того ж року ЄС припинила платежі законним власникам – ТОВ “Підприємство Київ”. Орендодавець стверджує, що партія продовжує користуватися приміщенням безплатно, накопичивши борг у понад 28 мільйонів гривень. З них 22 мільйони підтверджені судовими рішеннями, включно з Верховним судом України.
Конфлікт загострився у 2023 році, коли власник розірвав договір оренди. Однак “ЄС” не лише не повернула офіс, але й продовжила ним користуватися, посилаючись на воєнний стан і пріоритет витрат на фронт. Партія виділила близько 98 мільйонів гривень на поворотну фінансову допомогу ЗСУ, що, за словами адвокатів ЄС, виправдовує затримки з оплатою. Водночас орендодавець продовжує сплачувати податки до бюджету – ПДВ щомісяця та плату за землю, – несучи фінансове навантаження. Ця ситуація ілюструє типову проблему: державне фінансування партій (понад 320 мільйонів гривень для ЄС з моменту договору) мало йти саме на такі витрати, як оренда, але кошти спрямовуються інакше.
Судові рішення: Штраф та апеляції
У листопаді 2024 року Господарський суд міста Києва виніс рішення на користь орендодавця: стягнути з “Європейської Солідарності” 8,3 мільйона гривень штрафу плюс судовий збір. Партія подала апеляцію, але розгляд неодноразово відкладався – вже вдруге чи втретє. Суд визнав ЄС “злісним неплатником”, що відкриває шлях до примусового виселення. Адвокати орендодавця готують позов про виселення, аргументуючи, що партія вичерпала всі можливості для добровільного врегулювання.
Цікавий нюанс: рахунки ЄС ведуться в банку, пов’язаному з Петром Порошенком, що ускладнює арешт коштів. Банк закриває арештований рахунок, переказує гроші на транзитний і відкриває новий, дозволяючи виводити активи. Це викликає питання про конфлікт інтересів і прозорість банківських операцій політичних сил. Попри апеляції, експерти прогнозують, що Верховний суд підтвердить рішення, оскільки прецеденти подібних справ (наприклад, з іншими неплатниками) свідчать про жорстку позицію судів.
Фінансове становище партії: Мільярди з бюджету та сумнівні витрати
“Європейська Солідарність” – одна з найбагатших партій України. У 2024 році парламентські сили, включно з ЄС, отримали 840 мільйонів гривень з держбюджету на статутну діяльність.
Партія не витратила всю суму, повернувши понад 27 мільйонів гривень, але решта пішла на різноманітні напрямки. Серед ключових витрат:
– Оборонна сфера: Понад 69 мільйонів гривень, включно з 35 мільйонами на військові облігації, 32 мільйонами на ГО “Солідарна справа громад” (поворотна допомога) та 3,7 мільйона на військову частину.
– ФОПи та послуги: Близько 6 мільйонів гривень на фізичних осіб-підприємців, без деталізації послуг (лише номери договорів).
Інше майно: Оренда Mercedes S-класу 2015 року, обладнання для конференц-залу (1,58 млн грн), дизельний генератор (716 тис. грн), ліцензії Microsoft (2,8 млн грн). Партія також підтримує онлайн-хаб “Платформа депутата” для навчання місцевих обранців.
Однак НАЗК викрило схему: ЄС купила облігації на 35 мільйонів, що дозволило вивести кошти з бюджету на поточний рахунок партії. За 7 років партія перерахувала 167 мільйонів державних коштів бізнесам лідерів, включно з фірмами Порошенка. Це призвело до судового позову від НАЗК у жовтні 2024 року.
Аналіз Руху ЧЕСНО: Прозорість і порівняння
Рух ЧЕСНО, провідний моніторинговий проєкт, перевірив звіти 253 партій і виявив системні проблеми з фінансуванням. Для ЄС вони відзначають значні витрати на оборону (69 млн грн), але критикують брак деталізації ФОПів і можливе виведення через облігації. Порівняно з іншими:
| Партія | Витрати на ФОПи (млн грн) | Витрати на оборону (млн грн) | Повернуто до бюджету (млн грн) |
|---|---|---|---|
| Європейська Солідарність | 6 | 69 | 27 |
| Слуга народу | 58 | 270 | 0,009 |
| Батьківщина | 66 | Низькі | Невідомо |
| Голос | 36 | Низькі | Невідомо |
Джерело: Аналітика ЧЕСНО за 2024 рік. ЧЕСНО наголошує: штрафи за приховування (до 148 партій не подали звіти у 2025) майже не працюють, а державні кошти часто йдуть на сумнівні схеми.
Інші судові справи та перспективи
Окрім офісу, “ЄС” залучена до інших позовів: Порошенко судиться з Зеленським щодо санкцій (розгляд у Верховному суді триває з 2025). Партія витратила понад 100 мільйонів на допомогу армії з 2022, що покращує імідж, але не виправдовує борги.
Висновок: Прозорість понад усе
Скандал з офісом “Європейської Солідарності” – це не ізольований випадок, а сигнал для реформування фінансування партій. З боргом у 28 мільйонів та мільярдами з бюджету, партія мусить обрати: прозорість чи продовження конфліктів. Рух ЧЕСНО закликає до жорсткішого контролю, аби кошти платників податків йшли на користь Україні, а не на суди. Чи призведе апеляція до справедливості? Слідкуйте за розвитком подій.
За матеріалами українських медіа
ГО “Антиеорупційний Фронт Лариси Криворучко”